Ухвала суду № 91147549, 25.08.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 534/812/20

Провадження № 1-кп/553/223/2020

У Х В А Л А

Іменем України

25.08.2020м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Чистик І. О.,

при секретарі - Павленко І.В.,

за участю прокурора - Шандиби О.І.,

представника потерпілої - Матвієнка С.М.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

захисника - Клименка О.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12020170080000183 від 09 березня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду м. Полтави з Полтавського апеляційного суду 02 липня 2020 року надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2020 року до нього застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 травня 2020 року.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави строк дії запобіжного заходу продовжено до 07 год. 00 хв. 05 липня 2020 року. При вирішенні питання про застосування строку дії запобіжного заходу та його продовження відносно ОСОБА_2 було враховано те, що під час проведення досудового розслідування встановлено ряд наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 03.07.2020 року запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено до 31.08.2020 року.

Відповідно до статті 331 ч.ч. 1, 3 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

До Ленінського районного суду м. Полтави надійшло клопотання ОСОБА_3 , в якому він просив визначити його поручителем та змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на особисту поруку з підстав, викладених в письмовому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Клименко О.Ю. просили суд змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на особисту поруку, згідно клопотання ОСОБА_3 , який є директором підприємства, на якому працював обвинувачений ОСОБА_2 до затримання.

Прокурор проти задоволення клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на особисту поруку заперечував, оскільки одним поручителем може бути лише особа, що заслуговує на особливу довіру. Обвинувачений ОСОБА_2 , був працевлаштований на підприємство, в якому ОСОБА_3 є директором лише за три місяці до затримання, він проживає в іншій області України. Крім того, рівень доходу заявника, зазначений у довідці не дозволить поручителю у випадку порушень з боку обвинуваченого сплатити можливі штрафні санкції, що передбачені КПК України.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник Матвієнко С.М. погодились з думкою прокурора щодо неможливості передачі обвинуваченого на поруки.

Крім того, в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 , який обвинувачується за ч. 2 ст. 121 КК України, із наведенням у поданому клопотанні обґрунтування наявності ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики, які стали підставою для обрання та продовження строку дії запобіжного заходу під час досудового розслідування продовжують існувати і на сьогоднішній день.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник Матвієнко С.М. підтримали заявлене прокурором клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Клименко О.Ю. в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Захисник просив визнати подане клопотання необґрунтованим, оскільки ті обставини, на які посилається прокурор є лише припущеннями. Вважав необхідним змінити обраний запобіжний захід на більш м`який.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Суд також враховує, що розгляд справи по суті не розпочатий, не допитаний обвинувачений, потерпіла, свідки, а також не досліджені письмові докази у кримінальному провадженні.

Оцінюючи ж доводи клопотання ОСОБА_3 та сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на особисту поруку, суд визнає їх необ`єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, запропонований заявником та стороною захисту стороною захисту запобіжний захід є неспівмірним з обставинами інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення і тяжкістю висунутого йому обвинувачення, їх наслідками виходячи з нижчевикладеного.

Так, частинами 1, 2 ст. 180 КПК України встановлено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, а наявність одного поручителя може бути визнано достатньо лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року за № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» роз`яснюється коло осіб, які заслуговують на особливу довіру, зокрема, народний депутат України, депутат місцевої ради, особа, яка відзначена державними нагородами.

Попри те, зміст поданої ОСОБА_3 заяви, а також доданих до неї документів, на переконання суду не дає підстав для визнання заявника особою, що заслуговує на особливу довіру, яка може бути одним поручителем у контексті ст. 180 КПК України і листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України». Крім того, суд враховує те, що фактично обвинувачений ОСОБА_2 до моменту затримання працював на підприємстві, директором якого є ОСОБА_3 протягом нетривалого часу, фактичне місце його роботи згідно пояснень ОСОБА_3 було розташовано у Полтавській області, в той час як сам заявник ОСОБА_3 проживає та знаходиться у м. Кривий Ріг.

Судом враховано аргументи, наведені стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої і виконання процесуальних рішень по справі.

В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, та що інший, більш м`який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадженнята перевіривши наявні матеріали, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у продовженні такої міри запобіжного заходу із визначенням його строку у межах 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 314-316 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання сторони захисту та ОСОБА_3 про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку - відмовити.

Клопотанняпрокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити - до 22 жовтня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиІ. О. Чистик