Ухвала суду № 91147277, 26.08.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3497/20

Провадження № 1-кс/524/2243/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Тараненко А.Г., за участю прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Замулка О.А., слідчого Тарасенка М.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Ялисоветського А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Тарасенка М.Б. про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, освіта вища, працюючого рятувальником на КП «Кременчук Аква-сервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 307 КК України, внесеного до ЄРДР № 42020171090000017 від 05.02.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Тарасенко М.Б. звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , внесене у кримінальному провадженні № 42020171090000017, зареєстрованого 05.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 307 КК України, яке погоджене з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Замулко О.А.

На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 05.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 307 КК України, за фактом незаконного збуту наркотичних засобів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Під час досудового розслідування встановлено, що 1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з невстановленого слідством часу, діючи з протиправним, корисливим умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту і незаконному збуті наркотичного засобу «метадон», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів і бажаючи їх настання, придбав у невстановленої слідством особи та місці, наркотичний засіб «метадон», який зберігав при собі, з метою збуту за грошову винагороду. У подальшому, 23.04.2020 року близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись біля будинку 9 по вулиці Павлівській міста Кременчука, незаконно збув (продав) за 450 (чотириста п`ятдесят) гривень громадянину ОСОБА_2 кристалічну речовину у 2 (двох) полімерних згортках. Цього ж дня, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки з 16 години 50 хвилин по 17 годину 04 хвилини, за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції вище вказані 2 (два) полімерні згортки з кристалічною речовиною. Відповідно до висновку експерта № 1048 від 19.05.2020, за результатом проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, надана на дослідження, в наданих на дослідження речовинах масою 0,064 г., 0,069 г., виявлено наркотичний засіб метадон, масою 0,0118 г., 0,0126 г., який знаходиться у незаконному обігу. 2) Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 , діючи з протиправним корисливим умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту і незаконний збут наркотичного засобу «метадон», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів і бажаючи їх настання, діючи повторно, придбав у невстановленої слідством особи та місці наркотичний засіб «метадон», який зберігав при собі, з метою збуту за грошову винагороду. У подальшому, 01.07.2020 року близько 09 години 59 хвилин ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, і бажаючи їх настання, знаходячись біля будинку 18 по вулиці Гагаріна міста Кременчука, незаконно, повторно, збув (продав) за 600 гривень громадянину ОСОБА_2 наркотичний засіб "метадон". у 2 (двох) полімерних згортках чорного кольору. Цього ж дня, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки з 08 години 52 хвилин по 10 годину 20 хвилини за адресою: м. Кременчук, вул. Гагаріна, 2, ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції вище вказані полімерні пакети з наркотичним засобом «метадон», який знаходиться у незаконному обігу.

02.07.2020 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 307 КК України.

01.07.2020 року о 12 год. 56 хв. ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 307 КК України.

03.07.2020 року слідчим суддею Автозаводського районного суду м. Кременчука обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , строк дії якого визначено до 12 год. 56 хв. 28 серпня 2020 року.

25.08.2020 року в.о. керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Кучером І.В. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020171090000017 від 05.02.2020 року у зв`язку з його складністю та значним обсягом продовжено до трьох місяців, а саме до 01 жовтня 2020 року.

Заслухавши прокурора та слідчого, які підтримали клопотання, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ялисоветського А.А., які заперечували проти даного клопотання та просили застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 197 КПК України визначено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного,обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжких злочинів 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

В пункті «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Вирішуючи питання про продовження тримання під вартою слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини.

В справі "Харченко проти України", Заява N40107/02,Страсбург,10 лютого 2011 року, остаточне 10/05/2011,§71 Суд нагадав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Слідчим у клопотання зазначено, що метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури, суду; незаконно впливати на свідків, а також запобігання вчинення іншого кримінального правопорушення. Наразі, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із позбавленням волі, неможливо.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1,2 ст. 307 КК України, однак виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри причетності підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити ці правопорушення.

Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Таким чином, на даній стадії досудового розслідування наведені дані свідчать поза розумним сумнівом про причетність ОСОБА_1 до події вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою. При розгляді клопотання про продовження тримання під вартою мають враховуватися у відповідності до ч. 3 ст. 199 КПК України й наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 307 КК України, яке відносяться до категорії тяжкого злочину, відповідальність за вчинення злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , який з урахуванням обсягу підозри та покарання, яке загрожує у разі визнання винним, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та продовжити вчиняти інше кримінальне правопорушення. Дані щодо особи, відсутність судимостей, не переважають встановлених судом ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та не гарантують в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на обставини підозри.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що наявні під час застосування запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на час розгляду клопотання не зменшилися та не зникли.

При продовженні запобіжного заходу слідчим суддею враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, на які зважав захист.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винним, суспільну небезпеку злочину, у вчинені якого особа підозрюється, в сукупності такі обставини свідчать, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам застосуванням інших більш м`яких запобіжних заходів, не встановлено.

Також, у даному кримінальному провадженні виконано значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин кримінального правопорушення, однак станом на сьогодні існують процесуальні дії, проведення яких потребує додаткового часу, а саме: необхідність зняти гриф секретності із складених протоколів про результати проведення НСРД у вказаному кримінальному провадженні; після зняття грифу секретності з документів, в яких відображені хід НСРД, підготувати постанови для зняття грифу секретності з клопотань, постанов, ухвал, що були підставою для проведення НСРД; здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження його сторонам відповідно до ст. 290 КПК України та надати їм достатній час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та вручити їх підозрюваному та його захиснику; при необхідності виконати інші слідчі дії.

При цьому, слідчий суддя не приймає доводів та заперечень захисту та підозрюваного щодо недоведеності ризиків, оскільки наявні ризики встановлені слідчим суддею при вирішенні питання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та є преюдиційними.

Виходячи з викладеного вище, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Будь-яких даних, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 в умовах ізоляції, слідчому судді при розгляді клопотання не надано.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 184, 193, 194, 196, 199, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Тарасенка М.Б. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , внесене у кримінальному провадженні № 42020171090000017 від 05.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 307 КК України, - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.10.2020 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Слідчий суддя О.С. Предоляк