Ухвала суду № 91146644, 26.08.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1706/20

Провадження № 1-кп/461/367/20

УХВАЛА

судового засідання

26 серпня 2020 року місто Львів

Колегія суддів Галицького районного суду міста Львова у складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

суддів - Фролової Л.Д., Романюка В.Ф.,

за участю секретаря

судового засідання Івасюти Н.В.,

прокурора Пастушенка В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Горуна С.П., Мотринця І.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

встановила:

у провадженні колегії суддів Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140050004435 від 27.09.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.10.2019 року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, з підстав, які стали причиною обрання такого запобіжного заходу, зазначивши, що ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали і продовжують мати місце станом на момент розгляду даного клопотання.

Обвинувачений та його захисники в судовому засіданні клопотання заперечили, посилаючись на необґрунтованість пред`явленого обвинувачення, а також на відсутність відповідних ризиків. Вказали, що вважають заявлене клопотання безпідставним та просили змінити запобіжний захід на більш м`який.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.10.2019 року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого було продовжено.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд послідовно враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При вирішенні питання продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що дослідження обставин справи на даний час триває, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати та не зменшились, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження. Відтак продовжує мати місце достатньо висока вірогідність переховування від суду, що підтверджує ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри можуть бути предметом оцінки виключно при винесенні остаточного рішення по справі, за результатами розгляду справи в цілому. Переконливих доказів того, що до обвинуваченого можна застосувати більш м`який запобіжний захід, з огляду на наведений ризик, стадію провадження та відомості про соціальні зв`язки обвинуваченого в ході розгляду клопотання не здобуто.

Приймаючи рішення за клопотанням, суд також приймає до уваги, що свідки по даній справі на даному етапі судового розгляду не допитані.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Водночас доводи сторони захисту не спростовують наведеного ризику і на даному етапі судового розгляду є передчасними. Обставин, які виключають утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора судом не встановлено.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням відповідного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд -

постановив:

Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк дії ухвали становить 60 днів з моменту її проголошення, тобто до 24 жовтня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя В.В.Стрельбицький

Судді Л.Д.Фролова

В.Ф.Романюк