Ухвала суду № 91146597, 25.08.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7115/20

Провадження №2/369/3588/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі судових засідань Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача - Сініченко Ігоря Сергійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, шляхом накладення арешту на та заборону відчуження на 1/2 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 та на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що предметом спору по даній справі є відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП загальний розмір якої складає 814 486,41 гривень.

А отже, враховуючи вище викладене, представник позивача вважає, що задля несплати відшкодування шкоди позивачу, відповідачем, може бути відчужено його майно на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також створити негативні наслідки для позивача, які можуть настати в результаті невжиття відповідних заходів з відповідним врахуванням права чи законного інтересу ОСОБА_2 .

Тому просив суд заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України Постанова № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Разом з тим, із змісту заяви не вбачається реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачами можливого рішення суду про задоволення позову.

Доводи представника позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях, не доведено співмірність заходу забезпечення позову пред`явленим позовним вимогам. Також, представником позивача не додано до матеріалів заяви звіту про оцінку майна, відповідно до якого суд, може розрахувати співмірність вимог.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя Т.В. Дубас