Ухвала суду № 91146141, 26.08.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7191/19

Провадження 2/362/1092/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2020 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Шевченко М.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лукомського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву представника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Іванковичівської сільської ради Васильківського району, Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Іванніков Іван Михайлович, про визнання недійсними рішень сільської ради та державних актів про право власності на землю і визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання протиправними дій державного реєстратор,

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Іванковичівської сільської ради Васильківського району, Київської області, Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Іванніков І.М., про визнання недійсними рішень сільської ради та державних актів про право власності на землю і визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання протиправними дій державного реєстратора.

26 серпня 2020 року через канцелярію суду до суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просить в якості забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку площею 0,3501 га, кадастровий номер 3221483301:01:019:0363 з цільовим призначенням — селянського господарства, яка розташована в межах с. Іванковичі на території Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області; на земельну ділянку площею 0,3 га. кадастровий номер 3221483301:01:019:0279 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах с. Іванковичі на території Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області; на земельну ділянку площею 0,2346 га. кадастровий номер 3221483301:01:019:0381 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах с. Іванковичі на території Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області; на земельну ділянку площею 0,3000 га. кадастровий номер 3221483301:01:019:0282 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах с. Іванковичі на території Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Заяву про забезпечення позову представник позивача в судовому засіданні обґрунтовував, що у випадку якщо під час розгляду справи або після прийняття рішення у даній справі Відповідачі відчужать належні їм земельні ділянки на користь третіх осіб, то вказані обставини ускладнять або ж взагалі унеможливлять виконання рішення суду, оскільки лише скасування право власності на визначені в позові земельні ділянки дозволять Позивачу реалізувати своє право на реєстрацію належної останньому земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Більше того, після ознайомлення із витребуваними у приватного нотаріуса Іваннікова І.В. документами, а саме договором купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 540 від 22.04.2016 року та копіями інших документів щодо вказаного правочину, вбачається, що від імені продавця земельної ділянки № 3221483301:01:019:0363 діяв власник іншої земельної ділянки № 3221485501:01:019:0279 - ОСОБА_4 . Вказане свідчить, що власники земельних ділянок, які незаконно перетинають земельну ділянку Позивача, знайомі між собою, взаємопов`язані та діють спільно. Цілком ймовірно, що один із власників діє умисно, та оформлюючи проблемні земельні ділянки, передає їх у власність своїм знайомим або друзям. Велика вірогідність того, що у одного із Відповідачів наявна довіреність від інших власників земельних ділянок (Відповідачів) на відчуження їхнього нерухомого майна, що значно полегшує процес відчуження всіх земельних ділянок та створює можливість такого відчуження однією особою за календарний день.

Представник ОСОБА_4 просив у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, оскільки вона ґрунтується тільки на припущеннях. Крім того, позивачем вже подавалася заява про забезпечення позову, яка була переглядом апеляційним судом, ОСОБА_4 подавалося до апеляційного суду заперечення щодо вказаної заяви, а тому його довірителю вже тривалий час відомо про розгляд справи в суді, і ним не вчинялися будь-які дії щодо відчуження вказаних земельних ділянок, що спростовує доводи представника позивача.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися судом належним чином.

Суд вивчивши заяву про забезпечення позову, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.01.2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.06.2020 року заяву ОСОБА_2 повернуто заявнику.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Іванковичівської сільської ради Васильківського району, Київської області, Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Іванніков І.М., про визнання недійсними рішень сільської ради та державних актів про право власності на землю і визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання протиправними дій державного реєстратора.

Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Представником позивача до заяви про забезпечення позову надано лише договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 540 від 22.04.2016 року, з якого вбачається, що від імені продавця земельної ділянки № 3221483301:01:019:0363 діяв ОСОБА_4 , договір було укладено в квітні 2016 року, а з позовом до суду позивач звернувся в 2019 році, після укладення договору купівлі-продажу будь-яких дій ОСОБА_4 та інші відповідачі щодо реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації не вчиняли, в спростування цього представником позивача не надано доказів, які б свідчили про намір відповідачів відчужити спірні земельні ділянки або є якісь підготовчі дії до цього.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи викладене те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях представника позивача і при цьому ним недостатньо обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження відповідачами спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, тому, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Іванковичівської сільської ради Васильківського району, Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області Іванніков Іван Михайлович, про визнання недійсними рішень сільської ради та державних актів про право власності на землю і визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання протиправними дій державного реєстратор - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Текст ухвали виготовлено 26.08.2020 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко