Ухвала суду № 91144837, 18.08.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №296/4593/20

Категорія 82

2/295/2164/20

У х в а л а

18 серпня 2020 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом, в якому просить скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Мазур О.М. № 1691704 від 28.01.2010 року, на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира 03.06.2020 року дану справу було передано до Богунського районного суду м. Житомира за підсудністю, яка надійшла на адресу суду 14.07.2020 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями була передана судді Перекупка І.Г.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 20.07.2020 року позовну заяву залишено без руху.

17.08.2020 року на виконання вимог ухвали позивач ОСОБА_2 через канцелярію суду подав уточнену позовну заяву. Однак, недоліки зазначені в ухвалі суду від 20.07.2020 року не виконав.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ЦПК України.

Крім того, позивач просить звільнити його від сплати судового збору відповідно до п.13 ст. 5 Закону України Про судовий збір.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки до матеріалів позовної заяви не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Хибною є позиція позивача, що він, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору відповідно до п.13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» (Далі Закон № 3674-VI) з огляду на наступне.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18), ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 757/2037/18-ц (провадження № 61-6113ск20) та ухвалі Великої палати Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі № 9901/70/20 (провадження 11-128заі20).

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року, № 3551-XII, «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 даного Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Отже, оскільки позивач звернувся до суду з вимогою, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті.

Отже, за подання даної позовної заяви ОСОБА_1 , враховуючи ціну позову, має оплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», а саме в сумі 840,80 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, виходячи зі змісту матеріально-правової вимоги позовної заяви, позивач просить захистити його право власності шляхом зняття арешту нерухомого майна.

Згідно вимог ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність). Якщо майно розташоване або знаходиться у різних районах міста чи в різних містах, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, вартість якої перевищує вартість тих, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Позивачем не надано дані щодо майна (витяги з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, витяги з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обмежень на нерухоме майно) на день пред`явлення позову до суду;

З матеріалів справи вбачається, що заборону на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , яка накладена постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомир Мазур О.М. про арешт майна боржника, було накладено в інтересах КС «Альянс Україна», яке не залучено стороною по справі.

За таких обставин, позивачем не залучено до участі у справі осіб, на права або обов`язки яких може вплинути рішення в справі та не визначено їх процесуальний статус.

Та на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Крім цього, суд звертає увагу позивача на вимоги частини 2 статті 30 ЦПК України, згідно якої позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Водночас матеріали справи не містять зазначення та доказів на яке саме майно, що перебуває у власності позивача, накладений арешт. А також докази на підтвердження права власності позивача на це майно, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо визначення підсудності та відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та викладених вище недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту з майна, залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю п`ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала в частині розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Г. Перекупка