Ухвала суду № 91144697, 25.08.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8323/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25.08.2020 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину майна.

Згідно з позовними вимогами позивач просить суд: визнати право власності за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати право власності за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

У порушення ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить:

відомі номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти відповідача (п. 2);

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (п. 3);

зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (п. 4);

зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5);

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися (п. 6).

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч. 6 ст. 175 ЦПК України).

Позовна заява не містить зазначення доказів та не надано відомостей, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема відомостей про наявність родинних зв`язків з ОСОБА_3 (свідоцтво про народження позивача), спору про право та оспорювання або невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно, щодо звернення до відповідача з вимогою про досудового врегулювання спору та його відмови від такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.

Проте позовна заява не містить ціну позову.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.

При цьому до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, у даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та подати документ, що підтверджує його сплату за вимогу майнового характеру, виходячи з ціни позову, яка у даному випадку визначається вартістю майна.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивачем до позову додано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що належало ОСОБА_3 , з огляду на те, що ОСОБА_1 не подано правовстановлюючих документів про належність майна спадкодавцеві – житлового будинку.

Тобто, зазначена постанова нотаріуса не міститься відмови у частині видачі іншого майна, що є предметом позову – земельної ділянки.

Крім того, позивачем не зазначено в позовній заяві коло всіх спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які претендують на прийняття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

З відкриттям спадщини пов`язується виникнення у певних осіб прав спадкоємця, зокрема право прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття протягом встановленого строку, початок якого пов`язується із часом відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

В роз`ясненнях, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог – це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, – для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить визнати право власності на нерухоме майно за особою, яка померла, тобто за особою, цивільна правоздатність якої припинена.

Між тим, суддя зауважує, що додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у новій редакції) з усуненими недоліками, її копії для відповідача.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів – УК у м. Ужгороді/м. Ужгород/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38015610;

банк отримувача – Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО) – 899998;

рахунок отримувача – UA328999980313121206000007002;

код класифікації доходів бюджету – 22030101;

призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Суддя наголошує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У цих рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

У зв`язку з наведеним, вимоги судді щодо усунення недоліків позовної заяви, зазначені в даній ухвалі про залишення позовної заяви без руху щодо оформлення заяви у відповідності до норм цивільного процесуального законодавства, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину майна – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай