Ухвала суду № 91143413, 19.08.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11710/20

Провадження № 1-кс/234/5974/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області - Лутай А.М.

при секретарі - Пагуліч Д.Г.

за участю: прокурора -Рейпольського О.О.

слідчого - Павлова А.О.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - адвоката Даншина С.О.

розглянувши клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Павлова А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020050390002134 від 30.07.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимого 22.01.2016 року Краматорським міським судом Донецької області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ч.5 ст.72 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Павлов А.О. 19.08.2020 року звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30.07.2020 приблизно о 13 годині 36 хвилин ОСОБА_1 , знаходився в приміщені торгового залу магазину ТМ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна з приміщення вказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , підійшов до торгових полок з побутовими товарами, де діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає викрав майно, яке належить фізичній особі підприємцю, ОСОБА_2 , а саме :

-один коробок з капсулами для прання торгової марки «Persil duo color» 14 шт/уп., вартістю 114 гривень 00 копійок;

-один коробок з капсулами для прання торгової марки «Losk color» 12 шт/уп., вартістю 109 гривень 00 копійок;

-один коробок з капсулами для прання торгової марки «Ariel» 12 шт/уп., вартістю 99 гривень 00 копійок.

Далі, ОСОБА_1 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, направився до виходу з магазину, де біля вхідних дверей був зупинений співробітниками магазину, які зробили йому зауваження щодо припинення противоправних дій. Однак ОСОБА_1 , ігноруючи вимоги співробітників магазину, усвідомлюючи що його злочинні дії викриті сторонніми особами, з метою утримання при собі викраденого майна, з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь, заподіявши тим самим власниці магазину ТМ «Аврора» ОСОБА_2 , матеріального збитку на загальну суму 322 гривні 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч.2 КК України.

19.08.2020 слідчим СВ Краматорського ВП ГУ НП у Донецькій області Павловим А.О. складено та вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно вчиняв вказане кримінальне правопорушення.

Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами: заявою про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 30.07.2020; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом огляду предмету за участю свідка ОСОБА_4 , (CD-R-диск) з відеозаписом з камер відеоспостереження розташованих в приміщені магазину «Аврора» по АДРЕСА_2 .; протоколом пред`явлення особи для впізнання, за участю свідка ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання, за участю свідка ОСОБА_3 ..

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів тяжких та карається покаранням у вигляді позбавленням волі на строк від 4 до 6 років, у зв`язку з чим до підозрюваного відповідно до вимог ч.2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від 4 до 6 років, останній може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки наслідки та ризик втечі для нього можуть бути визнаними, як менш небезпечні, що тим самим допускає тяганину досудового розслідування, разом з тим невідворотність покарання за вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсзбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання, окрім цього підозрюваний на даний період часу проживає на території м. Краматорськ, Донецької області, зазначений населений пункт знаходиться неподалік зони розмежування із тимчасово непідконтрольними Україні територіями так званої «ДНР», що у свою чергу значно спрощує виїзд підозрюваного на тимчасово непідконтрольні Україні території, та надає реальні можливості ОСОБА_1 покинути територію України, виїхавши в тому числі на непідконтрольну чи окуповану територію.

- незаконного впливу на потерпілу, свідків та співучасників злочину, з метою зміни ними показань, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може спробувати переконати або домовитись, або залякати вказаних осіб щодо надання ними неправдивих свідчень, або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на потерпілу, свідків, з огляду на те, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності та відсутності у нього процесуальних обов`язків має можливість створити загрозу тиску на потерпілу, свідків у вказаному кримінальному провадженні підбурюючи їх до надання неправдивих показань, або відмови від їх надання;

- вчинити інше кримінальне правопорушення враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 є особою раніше неодноразово судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та повторно скоїв нове умисне тяжке корисливе кримінальне правопорушення. Саме тому у протиправних діях підозрюваного вбачається системний характер вчинення ним кримінально караних діянь у яких він підозрюється. Вказані обставини дають підстави вважати, що будучи позбавленим встановлених процесуальних обов`язків під час досудового слідства кримінального провадження ОСОБА_1 , може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вищенаведене, на думку органу досудового розслідування свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому застосування до підозрюваного ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання цим ризикам.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати стосовно підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя вислухавши сторони кримінального провадження, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню зважаючи на таке.

У відповідності до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Встановлено, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а саме, у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

19 серпня 2020 року ОСОБА_1 вручене письмове повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а тому, у відповідності до ст.183 КПК України, до ОСОБА_1 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ч.1-4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», у справі «Феррарі-Браво проти Італії») наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. Затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена слідчим та прокурором у судовому засіданні сукупністю належних та допустимих доказів, зібраних у кримінальному провадженні, та досліджених у судовому засіданні.

Також, слідчий суддя вважає, що зазначений слідчим у клопотанні перелік ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, є обґрунтованим та підтверджується долученими до клопотання доказами.

Про існування зазначених ризиків, відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан його здоров`я, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який не одружений та не має дітей на утриманні, наявність у підозрюваного судимостей за вчинення умисних корисливих злочинів, наявність повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, поведінка підозрюваного під час досудового розслідування, який оголошувався у розшук через ухилення від явки до органу досудового розслідування.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор у клопотанні, оцінивши в сукупності всі обставини, визначені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, слідчий суддя вважає встановленим, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання зазначеним ризикам, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового стану, розміру завданої шкоди, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає можливим визначити ОСОБА_1 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 040,00 грн.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Павлова А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до закінчення 60 (шістдесяти) днів з моменту обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, а саме з 19 серпня 2020 року до 17 жовтня 2020 року включно.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42 040,00 (сорок дві тисячі сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду,

-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого прокурора, або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в арештний дім ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Вступна і резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 19.08.2020.

Слідчий суддяА. М. Лутай