Ухвала суду № 91141836, 26.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 серпня 2020 р. Справа № 160/8723/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі №160/8723/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) перебуває адміністративна справа №160/8723/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

21.08.2020 р., засобами поштового зв`язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі №160/8723/20.

Розглядаючи дане клопотання суд виходить з наступного.

В обґрунтування клопотання зазначено, що земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої бажає отримати позивач знаходиться на інвентаризованій земельній ділянці кадастровий номер 6323182000:03:000:0433-земельна ділянка цільове призначення - 01.02 для ведення фермерського господарства. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія IV-ХР № 000001 користувачем земельної ділянки є ОСОБА_2 про що зроблено запис у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею (громадянами)на території Кегичівської районної ради народних депутатів за № 106 від 19.04.1999 (Книга № 63231000030001), у Відділі відсутні відомості щодо припинення права користування або визнання не чинним Державного акту на право постійного користування землею серія IV-ХР № 000001. Відповідно до відомостей ДЗК відомості відсутні щодо реєстрації речових прав. На виконання Доручення Держгеокадастру № 22-80-0.21-2941/20-19 від 22.11.2019 виправлено код цільового призначення відповідно Класифікації видів цільового призначення земель з 01 на 01.02.

Крім того відповідач зазначає, що в Головному управлінні Держгеокадастру у Харківській області відсутні відомості щодо припинення права користування або визнання не чинним вищевказаного Державного акту на право постійного користування землею.

Також відповідач вказує, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір, як вказує відповідач, має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

До юрисдикції адміністративного суду, як стверджує відповідач, належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні), відповідно, зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Натомість, на думку відповідача, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, на думку відповідача, даний позов, фактично, заявлено на захист приватного інтересу позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6323182000:03:000:0433, на частину якої громадянам вже видано документи, що посвідчують право на землю.

А отже, як вважає відповідач, дана не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим, просить закрити провадження у справі.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позивачем до клопотання не додано доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323182000:03:000:0433 зареєстрована саме за ОСОБА_2 , відповідачем не надано доказів, які б підтверджували право користування ОСОБА_2 земельною ділянкою дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої бажає отримати позивач.

Крім того, суд зазначає, що якщо особа звертається до повноважного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідні рішення, зокрема й про скасування рішення щодо надання відповідного дозволу, то у цих правовідносинах зазначений орган реалізує управлінські функції. А тому спори про оскарження таких його рішень належать до юрисдикції адміністративного суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 127/16433/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 820/4219/17, від 16 та 22 січня 2019 року у справах № 361/2562/16-а та 371/957/16-а).

При цьому згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16).

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є одним з етапів процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц).

Аналогічних висновків притримується Велика Палата Верховного суду в своїй постанові по справі №160/4211/19 від 18.12.2019 р.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача та вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 72, 75 – 77, 90, 248, 256 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі №160/8723/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України.

Суддя В.С. Віхрова