Рішення № 91141108, 26.08.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 рокуСправа № 912/1167/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/1167/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербуд МВ", 61120, м. Харків, вул. Тракторобудівників, 65-В, кв. 79

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт", 25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кімн. 411

про стягнення 101 364,91 грн

без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербуд МВ" (далі - ТОВ "Інтербуд МВ", позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" (далі - ТОВ "Знам`янський граніт", відповідач) про стягнення 101 364,91 грн заборгованості, з яких: 81 000,00 грн основного боргу, 1 837,00 грн -3% річних, 18 527,91 грн пені, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 23/06-17 від 23.06.2017 в частині поставки товару, внаслідок чого заявник просить стягнути сплачену за товар попередню оплату.

Ухвалою від 06.04.2020 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1167/20. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи (відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив).

05.05.2020 суд розпочав розгляд справи по суті та 26.08.2020 продовжив розгляд справи.

Судом враховано, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою установлено з 12 березня на усій території України карантин. Вказаний карантин неодноразово продовжувався та є продовженим згідно відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

30.04.2020 прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Зазначеним Законом було доповнено розділ X "Прикінцеві положення", пунктом 4 якого передбачалось продовження процесуальних строків, у тому числі судового розгляду справи та на подання відзиву, на період дії карантину.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, згідно якого пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції та передбачено можливість поновлення та продовження процесуальних строків за заявою учасників справи через обмеження, впровадженні карантином.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Суд ухвалою від 17.07.2020 повідомив сторін у даній справі про набрання чинності Законом України № 731-IX від 18.06.2020.

Таким чином та з урахуванням положень Закону України № 731-IX від 18.06.2020 граничним строком подання відзиву на позов, є 05.08.2020, а отже строк на подання відзиву у даній справі станом на 26.08.2020 закінчився.

Між тим, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, хоча повідомлений про постановленняухвали від 06.04.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43-44).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Дослідивши докази у справі та письмові пояснення, судом встановлено наступні обставини.

23.06.2017 між ТОВ "Знам`янський граніт" (Продавець) то ТОВ "Інтербуд МВ" (Покупець) укладено договір поставки № 23/06-171 (далі - Договір, а.с. 12), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця Товар, а Покупець - приймати Товар та оплачувати Продавцю його вартість в порядку та в строки, передбачені цим Договором.

Асортимент, кількість, місце та строк поставки Товару визначається в узгоджених сторонами рахунках, які є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.2. Договору).

Пунктом 1.3. Договору визначено, що оплата Покупцем здійснюється за узгодженими цінами, з урахуванням ПДВ, і відповідності з рахунками-фактурами та видатковими накладними, в яких міститься повна інформація про Товар (назва, кількість, ціна за одиницю, загальна сума).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна на товар вказується в узгоджених сторонами рахунках, які є невід`ємними частинами цього Договору. Сторонами досягнуто домовленості, що Покупець здійснює оплату в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок Продавця у розмірі 100% передоплати.

Договором передбачено, що поставка Товару здійснюється партіями у відповідності з замовленням Покупця, протягом 10 робочих днів після узгодження замовлення Покупця (п. 4.1. Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2017. Якщо сторони в останньому місяці дії Договору у письмовій формі не сповістять одне одного про припинення дії Договору - цей Договір буде пролонговано строком на 12 місяців (п. 9.2. Договору).

Даний Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Як вказує позивач, ТОВ "Інтербуд МВ" направлено на електронну пошту ТОВ "Знам`янський граніт" заявку № 2 від 15.05.2019 на відвантаження Товару (щебню гранітного) (а.с. 13).

Також на виконання умов Договору, позивачем було проведено попередню оплату Товару в розмірі 138 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 30 від 21.05.2019 на суму 33 000,00 грн;

- № 35 від 28.05.2019 на суму 60 000,00 грн;

- № 37 від 31.05.2019 на суму 15 000,00 грн;

- № 40 від 03.06.2019 на суму 30 000,00 грн (а.с. 14).

За повідомленням позивача, після здійснення попередньої оплати Товар було направлено залізничним транспортом, але згодом Товар переадресовано на іншу станцію та позивачем не отримано.

На електронну пошту ТОВ "Знам`янський граніт" позивачем надіслано лист № 1 від 04.06.2019 з вимогою про повернення грошових коштів у зв`язку з непоставкою Товару (а.с. 15).

24.06.2019 на електронну пошту ТОВ "Знам`янський граніт" позивачем повторно надіслано претензію № 2 від 24.06.2019 з вимогою виконати зобов`язання за Договором або повернути у 7-ми денний строк з моменту отримання претензії 123 000,00 грн попередньої оплати (а.с. 16).

В подальшому відповідачем, згідно платіжних доручень № 1343 від 27.08.2019 на суму 3 000,00 грн, № 1349 від 29.08.2019 на суму 4 000,00 грн, № 1384 від 10.09.2019 на суму 5 000,00 грн та № 1375 від 23.10.2019 на суму 30 000,00 грн, повернуто частину сплачених позивачем коштів, а саме 42 000,00 грн здійсненої попередньо оплати ( а.с. 18).

Як зазначає позивач, поставка Товару не була здійсненна відповідачем, грошові кошти в повному обсязі не повернуто.

За розрахунком позивача залишок неповернутої суми попередньої оплати становить 81 000,00 грн.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення ТОВ "Інтербуд МВ" до суду з позовом про стягнення суми основного боргу в розмір 81 000,00 грн, яка є попередньою оплатою за Товар.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Згідно частин 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

При розгляді справи відповідачем позовні вимоги не заперечено, будь-яких доказів на підтвердження постаки товару чи повернення грошових коштів не надано. В той же час, часткове повернення відповідачем суми попередньої плати свідчить про фактичне визнання обставин того, що строк поставки оплаченого товару порушено.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно правил частини 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що ТОВ ТОВ "Інтербуд МВ" має правові підстави вимагати від ТОВ "Знам`янський граніт" повернення попередньої оплати в загальному розмірі 81 000,00 грн, у зв`язку з порушенням відповідачем строку поставки Товару за Договором поставки № 23/09-17 від 23.06.2017 та відсутністю такої поставки.

Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

З підстав викладеного, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 81 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення виконання зобов`язання щодо поставки Товару в сумі 18 527,91 грн на підставі п. 6.1. Договору.

В силу ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 Господарського кодексу України. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.

Згідно правил частин 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За вимогами ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В пункті 6.1. Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення платежів (у разі оплати Товару на умовах відстрочки), що передбачені цим Договором, Покупець сплачує Продавцю пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Зазначений пункт не розповсюджується на суми передплати.

Тобто, за змістом наведеного пункту нарахування пені не розповсюджується на суму передплати. Окрім того, в зазначеному пункті Договору не визначено базу для нарахування пені, а тому не можна вважати встановленим розмір відповідної штрафної санкції.

За викладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 18 527,91 грн пені задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 837,00 грн за період з 13.06.2019 по 15.03.2020 суд враховує наступне.

Слід зазначити, що у зв`язку із реалізацією покупцем свого передбаченого ст. 693 Цивільного кодексу України права вимоги повернення суми попередньої оплати від продавця, у відповідача, як постачальника, що прострочив виконання своїх зобов`язань за договором поставки, припинилось зобов`язання поставки товару та виникло грошове зобов`язання перед позивачем, як покупцем, щодо повернення суми попередньої оплати на вимогу позивача у встановлений строк.

Тобто, з моменту правомірної відмови покупця від поставки товару шляхом повідомлення про це продавця (отримання продавцем вимоги про повернення суми попередньої оплати) негрошове зобов`язання продавця (з поставки товару) припиняється та у останнього виникає грошове зобов`язання перед покупцем (з повернення суми попередньої оплати), невиконання якого має своїм наслідком застосування передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності.

У контексті статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, а також такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/11965/16, від 20.11.2018 у справі №910/23457/17, від 31.01.2018 у справі №910/8399/17, від 03.09.2018 у справі №910/5811/16, від 15.03.2018 у справі №910/9978/15, від 31.07.2019 у справі №910/3692/18 та постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 №6-49цс12.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

У відповідача наявне зобов`язання перед позивачем, яке виражене в грошових одиницях, а тому суд приходить до висновку, що обов`язок відповідача про повернення (сплату) позивачу суми попередньої оплати у розмірі 81 000,00 грн є грошовим зобов`язанням.

Оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Крім того, правової позиції щодо того, що обов`язок продавця з повернення суми попередньої оплати, який виник на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, у разі прострочення якого підлягають застосування приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №331/5054/15-ц та Верховний Суд у постанові від 30.07.2019 у справі №904/4899/18.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами ст.ст. 252, 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що п. 3.1. Договору передбачено сплату 100% вартості Товару, проте ні у Договорі ні у заявці на поставку Товару не зазначено ані конкретної дати, ані кількісного вираження часу (місяці, дні тощо) по відношенню до цієї події.

Отже, суд доходить висновку, що строк або термін виконання грошового зобов`язання у розумінні ст. 252 Цивільного кодексу України у Договорі не визначено.

Окрім того, суд вважає, що Договором не визначений строк (термін) виконання зобов`язання і вказівкою на подію, яка має неминуче настати, і з настанням якої зобов`язання підлягає виконанню, тобто з відвантаженням Товару, оскільки умовами Договору встановлено попередню оплату за Товар, тобто оплата за Товар має бути здійснена до настання події - відвантаження, а не з її настанням.

Так, здійснення оплати з настанням події - відвантаження буде суперечити самій суті попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, встановлені саме ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач та не заперечено відповідачем, 04.06.2019 позивачем на електронну пошту відповідача направлено лист-вимогу № 1 про повернення грошових коштів, які перераховано у якості передоплати, а отже, враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач мав сплатити кошти позивачу у строк до 11.06.2019.

Оскільки відповідач у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги коштів позивачу не сплатив, тому на підставі ст. 625 ЦК України позивач має право вимагати від відповідача сплати 3 % річних.

Отже, позивачем правомірно нараховано 3% річних за період з 13.06.2019 до 15.03.2020 на суму 1 837,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Інтербуд МВ" до ТОВ "Знам`янський граніт" підлягають частковому задоволенню в частині стягнення суми основного боргу (попередня оплата) в розмірі 81 000,00 грн та 1 837,00 грн 3% річних. У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 18 527,91 грн господарський суд відмовляє.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 250-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кімн. 411, ідентифікаційний код 32315888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербуд МВ" (61120, м. Харків, вул. Тракторобудівників, 65-В, кв. 79, ідентифікаційний код 35586756) 81 000,00 грн попередньої оплати та 1 837,00 грн 3% річних, а також 1 717 75 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтербуд МВ" за адресою: 61120, м. Харків, вул. Тракторобудівників, 65-В, кв. 79 та за адресою: 61106, м. Харків, вул. Пономаренківська, 115 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт", 25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кімн. 411 та за адресою: 25006, м. Кропивницький, а/с 7/10.

Повне рішення складено 26.08.2020.

Суддя В.В.Тимошевська