Рішення № 91140675, 25.08.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/94/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020 Справа № 908/1511/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГСВЕТ (73026, Херсонська область, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 57, прим. 78)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний союз Гарантбуд (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А, оф. 93)

про стягнення 20403,96 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

16.06.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГСВЕТ до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний союз Гарантбуд про стягнення 20403,96 грн. основного боргу за договором поставки № 1-0907/19 від 12.07.2019.

16.06.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1511/20 розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду від 18.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1511/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару на підставі договору поставки № 1-0907/19 від 12.07.2019, у зв`язку з чим за ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» утворилась заборгованість у розмірі 20403,96 грн. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» є: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А, офіс 93, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 18.06.2020 про відкриття провадження у справі № 908/1511/20, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області без вручення, з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1511/20.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.2020 у справі №908/1511/20 відповідачу запропоновано у строк до 09.07.2020 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 18.06.2020 у справі № 908/1511/20 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у строк до 17.08.2020 включно не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/1511/20 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 25.08.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГСВЕТ» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (відповідач, покупець) укладено договір № 1-0907/19 (надалі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, на умовах договору позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідачу продукцію, визначену у п. 1.3 договору, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити продукцію.

Пунктом 2.2. Договору закріплено, що позивач зобов`язаний передати відповідачу продукцію разом із усіма її належностями та документами, що стосуються продукції та підлягають переданню разом із нею відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 4.2. договору сторони обумовили, що загальна ціна договору визначається як сукупна вартість всієї поставленої та прийнятої продукції, яка підлягає поставці за цим договором по всім специфікаціям та видатковим накладним, на протязі всього строку дії цього договору.

Оплата за кожну партію продукції, яка підлягає поставці, здійснюється (якщо інше не встановлено в специфікації на відповідну партію продукції) в наступному порядку:

-50% від вартості партії продукції протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами специфікації на оплачувану партію продукції;

-50% від вартості партії продукції протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки оплачуваної партії продукції (п. 4.5. Договору).

Відповідно до п. 4.7. договору передбачено, що датою оплати за продукцію вважається день надходження грошових коштів на рахунок постачальника. Обов`язки покупця з оплати за цим договором вважаються виконаним в день зарахування відповідної суми коштів на рахунок позивача.

Згідно п. 5.6. договору, датою поставки є дата підписання видаткової накладної на відповідну партію продукцію, якщо інше не передбачено законодавством України.

Відповідно до п. 6.2. Договору, уповноважена особа відповідача на підставі довіреності проводить приймання продукції: перевіряє кількість, відповідність номенклатурі і комплектність продукції, упакованої в заводську упаковку в день приймання продукції.

Згідно п. 7.1. Договору, у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та або чинним в Україні законодавством. Порушення договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплений печатками сторін. Договір діє до 31 грудня 2019 р., а в частині виконання зобов`язань, які залишились невиконаними на день закінчення строку договору до повного їх виконаня (п. 9.2. Договору).

Позивач виставив рахунки на оплату по замовленням: № 5277 від 30.07.2019 (на суму 74679,96 грн.), № 6423 від 30.08.2019 р. (на суму 331847,86 грн.), № 6836 від 12.09.2019 (на суму 11877,33 грн.), № 7740 від 03.10.2019 р. (на суму 3583,40 грн.).

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 131528,65 грн., що підтверджується видатковими накладними № Ю_005259 від 01.08.2019 (на суму 74679,96 грн.), № Ю_005295 від 01.08.2019 (на суму 984 грн.), № Ю_006105 від 04.09.2019 (на суму 40403,96 грн.), № Ю_006400 від 12.09.2019 (на суму 11877,33 грн.), № Ю_007114 від 09.10.2019 (на суму 3583,40 грн.) та довіреністю на № 183 від 29.07.2019. Перелічені документи містять підписи та печатки обох підприємств, а також, документи підписані без будь-яких зауважень.

Відповідач частково перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за отриману продукцію у загальній сумі 111124,69 гривень. Сплата вказаних коштів підтверджується виписки з банківського рахунку, які містяться в матеріалах справи.

На момент подачі позовної заяви позивач вказує, що у відповідача перед ТОВ «ЮГОСВЕТ» існує заборгованість в сумі 20403,96 грн. за поставлену продукцію за видатковою накладною № Ю_006105 від 04.09.2019 (на суму 40403,96 грн.) яка оплачена частково в сумі 20000 грн.

Позивачем було вжито заходи для можливого-досудового врегулювання спору та 19.05.2020 направлено на адресу відповідача претензію (вих. № 14) з вимогою погасити заборгованість в сумі 20403,96 грн. за договором № 1-0907/19, однак відповідачем заборгованість погашена не була.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, наявність заборгованості стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки № 1-0907/19 від 12.07.2019 у розмірі 20403,96 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо їх виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати отриманого товару, не виконав, факт порушення відповідачем умов договору, доведений позивачем.

Отже, вимога позивача про стягнення 20403,96 грн. основного боргу задовольняється судом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 2102 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГСВЕТ до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний союз Гарантбуд про стягнення 20403,96 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний союз Гарантбуд (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20А, оф. 93, код ЄДРПОУ 42297022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГСВЕТ (73026, Херсонська область, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 57, прим. 78) 20403 (двадцять тисяч чотириста три) грн. 96 коп. основного боргу та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повний текст рішення оформлено і підписано 26 серпня 2020.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій