Рішення № 91140601, 25.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.08.2020 Справа № 905/1363/20 Позивач: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Новий зелений квартал» (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Жовтневої Революції, буд. 16; ідентифікаційний код 38177363)

предмет позову: стягнення 4 121, 74 грн. в тому числі:

· 2 476, 01 грн. пені;

· 485, 49 грн. 3% річних;

· 99,62 грн. - інфляційні втрати;

· 1 060, 62 грн. - збитки.

підстави позову: неналежне виконання договору поставки № 3653/18-ТЕ-6 від 12.10.2018

Суддя Матюхін В.І.

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Новий зелений квартал» (у позовній заяві позивачем допущені описки в найменуванні відповідача і зазначено «Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий зелений квартал») про стягнення 4 121, 74 грн. в тому числі:

· 2 476, 01 грн. пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 26.01.2019 по 12.08 2019;

· 485, 49 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 26.01.2019 по 12.08.2019;

· 99,62 грн. - інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за період: лютий 2019 липень 2019;

· 1 060, 62 грн. - збитки.

Ухвалою від 27.07.2020 провадження у справі було відкрите та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Судовий розгляд, з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 03.08.2020, призначено 25.08.2020 року.

Відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі запропоновано надати (надіслати):

· суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

· позивачеві - копію відзиву та доданих до нього документів.

Із урахуванням вимог ст.ст.166, 167, 251 ГПК України встановлено:

· позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відзиву;

· відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відповіді.

Явка у засідання представників сторін (позивача, відповідача) визнана не обов`язковою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 3653/18-ТЕ-6 від 12.10.2018 щодо об`ємів споживання газу і своєчасності оплати вартості поставленого у листопаді 2018 квітні 2019 року газу, тому просить суд стягнути 3% річних, інфляційні втрати, штрафні санкції та збитки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи (ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 04.08.2020), не заперечив проти позовних вимог, відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин не надав, у зв`язку з чим господарським судом справа на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

12.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», тип якого у подальшому був змінений на Акціонерне товариство (позивач, продавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків «Новий зелений квартал» (відповідач, покупець) був укладений договір постачання природного газу № 3653/18-ТЕ-6.

У подальшому між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, зокрема №1 від 26.10.2018, №2 від 30.10.2018, №3 від 06.11.2018, №4 від 06.12.2018, №5 від 29.03.2019.

Так, додатковою угодою №4 від 06.12.2018 сторони виклали розділи 1-12 договору, зокрема, в такій редакції.

За приписами п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити його на умовах цього договору.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.264 Господарського кодексу України «матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу».

За приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до пункту 1.2 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018), природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У пункті 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018) узгоджено, що постачальник передає споживачеві з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 108,000 тис.куб. метрів, в тому числі по місяцях:

· жовтень 2018, обсяг 0;

· листопад 2018, обсяг 20;

· грудень 2018, обсяг 23;

· січень 2019, обсяг 25;

· лютий 2019, обсяг 20;

· березень 2019, обсяг 15;

· квітень 2019, обсяг 5.

Допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу протягом відповідного розрахункового періоду в розмірі +- 5 відсотків від зазначеного в п.2.1 обсягу без підписання додаткової угоди (п.2.5 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018))..

Режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (в т.ч. добове використання) споживач визначає самостійно в залежності від своїх виробничих потреб (п.2.7 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018)).

Відповідно до п.3.8 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018) приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу (п.3.8.2 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018)).

Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді (п.3.11 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018)).

Згідно п.4.2 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018) ціна за 1000 куб.м. газу становить 6 235,51грн., крім того податок на додану вартість 20%. Усього разом з податком на додану вартість 7 482,61грн.

Розділом 5 договору сторони узгодили порядок та умови проведення розрахунків.

Так, відповідно до п.5.1 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018) оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Як зазначено в ст.267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до розділу 11 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018) останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 включно, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Згідно приписів ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, договір купівлі-продажу природного газу вважається укладеним.

Згідно ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Як встановлено ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

На виконання умов п.2.1 договору позивачем відповідачу був переданий (проданий) у листопаді 2018 - квітні 2019 року природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

· від 30.11.2018 у обсязі 16, 071тис. куб. м на суму 120 253,06грн. (з ПДВ);

· від 31.12.2018 у обсязі 20, 923 тис. куб. м на суму 156 558,70грн. (з ПДВ);

· від 31.01.2019 у обсязі 20, 144 тис. куб. м на суму 150 729,73грн. (з ПДВ);

· від 28.02.2019 у обсязі 16, 433 тис. куб. м на суму 122 961,77грн. (з ПДВ);

· від 31.03.2019 у обсязі 12, 910 тис. куб. м на суму 96 600,52 грн. (з ПДВ);

· від 30.04.2019 у обсязі 2, 357 тис. куб. м на суму 17 636,52грн. (з ПДВ).

Загалом позивачем у спірному періоді (листопаді 2018 - квітні 2019 року) поставлено, а відповідачем спожито (отримано) природний газ у загальному обсязі 88,838тис. куб.м на суму 664 740,30 грн.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень відповідачем суду не представлено.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено поставку відповідачу природного газу у листопаді 2018 - квітні 2019 року на загальну суму 664 740,30 грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом п.5.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов`язок по оплаті отриманого товару у передбачений договором строк не виконав (оплата за газ відповідачем здійснена у повному обсязі, але несвоєчасно), внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення 2 476, 01 грн. пені, 485,49 грн. 3% річних та 99,62грн.- інфляційних втрат.

Відповідачем не надані докази зміни строку оплати.

Доказів своєчасної оплати отриманого від позивача природного газу відповідачем суду також не надано.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди;

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктами 7.1. і 7.2. договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.12.2018) сторони домовились про наступне:

«За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення».

Ч.2 ст.343 Господарського кодексу України обумовлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 2 476, 01 грн., з яких:

- 123,85грн. за період з 26.01.2019 по 12.02.2019 за зобов`язаннями грудня 2018 року;

- 393,10грн. за період з 26.02.2019 по 24.03.2019 за зобов`язаннями січня 2019 року;

- 1 060,33грн. за період з 26.03.2019 по 02.05.2019 за зобов`язаннями лютого 2019 року;

- 734,43грн. за період з 26.04.2019 по 28.05.2019 за зобов`язаннями березня 2019 року;

- 164,29грн. за період з 28.05.2019 по 12.08.2019 за зобов`язаннями квітня 2019 року.

Здійснені позивачем розрахунки є арифметично вірними, отже позовні вимоги про стягнення пені в сумі 2 476, 01 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання заявлено до стягнення 3% річних за період з 26.01.2019 по 12.08.2019 та інфляційні втрати за період лютий 2018 - липень 2019.

Ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачене, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зауважень щодо розрахунку здійснених позивачем нарахувань відповідачем не заявлено,

Здійснивши перерахунок 3% річних, інфляційних втрат суд вважає, що розрахунок здійснений арифметично вірно, та позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 485,49 грн. та інфляційних втрат у розмірі 99,62грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 11.2 договору (в редакції додаткової угоди від 06.12.2018 № 4), пункти 2.3, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз.5 підп.5 п.6.2, підп.8 п.6.2, підп.4 п.6.3, абз.3 підп.2 п.6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні постачальника, яке направляється не електронну адресу споживача, зазначену в п. 12 Договору та розміщується на офіційному сайті постачальника.

На виконання п.11.2 договору, 21.02.2019 позивач направив на електронну адресу відповідача, зазначену в п.12 договору, повідомлення вих.№26-1582/1.17-19, яким інформував відповідача про те, що з 01.03.2019 у правовідносинах між сторонами застосовуються пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п`ятий підп.5 п.6.2, підп.8 п.6.2, підп.4 п.6.3, абз. третій підп.2 п.6.4 Договору, та не застосовуються пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1 підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2 п. 6.4 Договору.

Пунктами договору, що застосовуються з 01.03.2019, передбачено, зокрема, наступне.

Пунктом 3.13 договору (в редакції додаткової угоди від 06.12.2018 № 4) передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.12.2018 № 4). При цьому, розмір збитків визначається таким чином:

3.13.1. Якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

3.13.2. Якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К,

де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;

Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 Договору;

Ц- ціна природного газу за цим Договором;

К- коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Пунктом 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.12.2018 № 4) передбачено, що відшкодування постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 Договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 Договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 Договору;

- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Відповідно до підп.8 п.6.2 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.12.2018 № 4), споживач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 Договору.

Відповідно до підп.4 п.6.3 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.12.2018 № 4), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п.2.1 Договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.

Вказані пункти договору, що почали діяти з 01.03.2019, узгоджується з положеннями п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (із змінами), а саме: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К,

де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;

Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;

К- коефіцієнт, який визначається постачальникові та не може перевищувати 0,5.

20.05.2019 позивачем на адресу відповідача направлено Акт-претензію за вих.№ 26-1206-19, змінену в частині розрахунку суми збитків листом від 27.11.2019 за вих.№ 26-4258-19, якою Позивач вимагав у Відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил у розмірі 478,16 грн. за різницю між замовленим в березні 2019 року обсягом природного газу (15,000 тис. куб.м.) та фактичним обсягом використаного (12,910 тис. куб.м.).

Акт-претензія від 20.05.2019 за вих.№ 26-1206-19 отримана відповідачем 04.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; лист від 27.11.2019 за вих.№ 26-4259-19, отриманий Відповідачем 06.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, станом на момент звернення із цим позовом до суду, збитки позивача в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані.

Позивачем на адресу відповідача відправлено Акт-претензію за вих.№ 26-2179-19, змінену в частині розрахунку суми збитків листом від 27.11.2019 за вих.№ 26-4264-19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п.1 Розділу VI Правил у розмірі 582,46 грн. за різницю між замовленим в квітні 2019 року обсягом природного газу (5,000 тис. куб.м.) та фактичним обсягом використаного (2,357 тис. куб.м.).

Акт-претензія від 15.06.2019 за вих.№ 26-2179-19 отримана відповідачем, лист від 27.11.2019 за вих.№ 26-4264-19 отриманий Відповідачем 06.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, станом на момент звернення із цим позовом до суду, збитки позивача в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані.

Таким чином, розмір збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем п. 2.1 Договору, розрахований на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил (недовикористання у березні, квітні 2019 року природного газу), складає 1 060,62 грн.

Зважаючи на викладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193, п.6 ст.231, ч.6 ст.232, 275, ч.2 ст.343 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.91, 210, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Новий зелений квартал» (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Жовтневої Революції, буд. 16; ідентифікаційний код 38177363) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 99,62грн. - інфляційних втрат, 485, 49 грн. 3% річних, 2 476, 01грн. пені, 1 060,62грн. збитків,, 2 102,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 26.08.2020.

Суддя В.І. Матюхін