Рішення № 91140449, 25.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2334/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код 00032767)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Фарм" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9-Д, офіс 203, ідентифікаційний код 41281509)

про стягнення 108 800,00 грн. штрафу та 108 800,00 грн. пені

Представники:

Від позивача: Чередниченко А.В., довіреність, представник

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №300-20.3/02-5168 від 08.04.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Фарм" заборгованості на загальну суму 217 600,00 грн., з яких:

- 108 800,00 грн. штраф;

- 108 800,00 грн. пеня за період з 19.11.2019 по 24.03.2020 за прострочення сплати штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Антимонопольний комітет України розглянувши матеріали справи №127-26.13/7-19 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Санофі-Фарм" законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 27.06.2019 №464-р, яким визнано, що відповідач вчинив порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 20.06.2018 №127-26/09-7511 у встановлений ним строк. За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 108 800,00 грн.

Ухвалою суду від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2334/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 09.06.2020 о 10:30год.

Підготовче засідання 09.06.2020 відкладено на 30.06.2020 о 11:00 год.

Підготовче засідання 30.06.2020 відкладено на 14.07.2020 о 14:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.08.2020 о 10:30 год.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, письмовий відзив на позов не надав.

Направлена кореспонденція суду на адресу відповідача яка збігається з відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.05.2020, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням строку зберігання».

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

25.08.2020 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Так, рішенням Антимонопольного комітету України від 27.06.2019 № 464-р у справі № 127-26.13/7-19 було визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Санофі-Фарм» вчинило порушення, передбачені п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольного комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України у встановлений ним строк.

Відповідно до зазначеного рішення в зв`язку із вчиненням відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції на останнього накладено штраф у розмірі 108 800,00 грн.

Позивач листом за № 127-26/09-8577 від 05.07.2019 надіслав відповідачу рішення від 27.06.2019 № 127-26.13/7-19 у справі для виконання. Дане рішення відповідач не отримав, у зв`язку з поверненням поштового відправлення на адресу позивача з відміткою повернуто за закінченням встановленого строку зберігання.

За приписами частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

З метою повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Фарм» про прийняте рішення 27.06.2019 у справі № 127-26.13/7-19 позивачем в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України Урядовий кур`єр від 06.09.2019 № 170(6533) була оприлюднена інформація на підставі абзацу 5 частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції.

Таким чином, рішення №464-р вважається врученим відповідачу 16.09.2019.

Отже, строк сплати штрафів, накладених рішенням №464-р, закінчився (17.11.2019 припадає на неробочий день) 18.11.2019.

Однак, відповідачем не здійснено оплату штрафу, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення штрафу у сумі 108 800,00 грн.

Крім того, на підставі частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 108 800,00 грн. за період з 19.11.2019 по 24.03.2020.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: копія рішення Антимонопольного комітету України від 27.06.2019 № 464-р у справі № 127-26.13/7-19, копія листа від 05.07.2019 № 127-26/09-8577 та докази надсилання вказаного листа; копія газети Урядовий кур`єр.

Предметом доказування у даній справі є обставини винесення рішення про накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; строк сплати штрафу; наявність прострочення сплати штрафу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно з частини 3 статті 56 Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За приписами частини 8 статті 56 Закону протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Враховуючи положення частини 3 статті 56 Закону, строк сплати штрафу за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням на відповідача, закінчився 18.11.2019.

Доказів оплати відповідачем штрафу до матеріалів справи не надано.

Частиною 1 статті 60 Закону передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення, яким накладено штраф на відповідача, останнім не оскаржувалось.

Отже, суд вважає, що штраф у розмірі 108 800,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 108 800,00 грн. за період з 19.11.2019 по 24.03.2020.

При цьому позивач зазначає, що пеня за цей період становить 207 264,00 грн., однак, враховуючи частину 5 статті 56 Закону, заявлена сума пені складає 108 800,00 грн.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв`язку з чим пеня у розмірі 108 800,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

За приписами частини 7 статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно зі статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3 264,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 231, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Фарм» (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9-Д, офіс 203, ідентифікаційний код 41281509) в дохід загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 108 800,00 грн. та пеню у розмірі 108 800,00 грн. шляхом зарахування на рахунок УК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100 (символ звітності 106).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Фарм» (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9-Д, офіс 203, ідентифікаційний код 41281509) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) 3 264,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.08.2020

Суддя Е.М. Бондарєв