Рішення № 91140313, 25.08.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2020 р.Cправа № 902/427/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034)

до: Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації (юридична адреса: вул. Мічуріна, 2, с. Агрономічне, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23227; фактична адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7 (12 поверх), м. Вінниця, 21036)

про стягнення 10000 грн моральної та матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" подано позов до Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації про стягнення 10000 грн моральної та матеріальної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" було учасником закупівлі, яку 11.02.2019 проводив Відділ освіти Вінницької районної державної адміністрації. При цьому відповідно до протоколу №27/02 від 27.02.2019 на засіданні тендерного комітету Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації прийнято рішення про дискваліфікацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд", з підстав ненадання підтверджуючих документів щодо якості товару, який планується до постачання.

Згодом, рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.03.2019 №3500-р/пк-пз по процедурі закупівлі М`ясопродукти, задоволено скаргу позивача і зобов`язано відповідача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" та рішення про визначення переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВІНЬКО-КОВБАСИ" по процедурі ДК 021-2015-15130000-8, М`ясопродукти, оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UА-2019-01-23-002283-а.

Відповідно до протоколу тендерного комітету Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації від 14.04.2019 №14/04, прийнято рішення про визначення переможцем ТОВ "Вінпродтрейд" по процедурі закупівлі М`ясопродукти, ДК 021-2015-15130000-8, ідентифікатор закупівлі UА-2019-01-23-002283-а.

Таким чином, позивач вказує, що тендерний комітет Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації своїм неправомірним рішенням, оформленим протоколом від 27.02.2019 № 27/02 завдав позивачу 5000 грн матеріальної та 5000 грн моральної (немайнової) шкоди, яку Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" заявлено до стягнення.

Ухвалою суду від 05.05.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/427/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема щодо подання відповідачем відзиву на позовну заяву. При цьому такі строки були продовжені на строк дії карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX.

Вказана ухвала вручена усім учасникам справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло. При цьому суд враховує, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 №731-IX.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" було учасником закупівлі, яку в лютому 2019 проводив Відділ освіти Вінницької районної державної адміністрації по предмету закупівлі - "М`ясопродукти (Придбання ковбаси напівкопченої, ковбаси вареної та сардельок для навчальних закладів Вінницького району)", ДК 021-2015-15530000-8, ідентифікатор закупівлі UA-2019-01-23-002283-а.

Відповідно до протоколу №27/02 засідання тендерного комітету Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації щодо дискваліфікації учасників від 27.02.2019 відхилено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" на підставі ч.1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі".

Не погоджуючись із вказаним рішенням тендерного комітету відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" звернулося до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України зі скаргою №56 від 07.03.2019 щодо порушення Відділом освіти Вінницької районної державної адміністрації порядку проведення процедури закупівлі, зокрема, з приводу неправомірного відхилення відповідачем тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд".

Згідно з платіжним дорученням № 761 від 07.03.2019 позивачем за подання скарги відповідно до ст. 18 ЗУ "Про публічні закупівлі" справлено плату в сумі 5000 грн (а.с. 16, т. 1).

26.03.2019 Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (Колегія) прийнято рішення № 3500-р/пк-пз, відповідно до якого за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" відповідача зобов`язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" та рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю "Ковінько-Ковбаси" переможцем процедури закупівлі - "ДК 021:2015:15130000-8 - М`ясопродукти", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2019-01-23-002283-а.

22.04.2019 тендерним комітетом Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації прийнято рішення, оформлене протоколом №14/04, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" визначено переможцем на закупівлю товарів - "М`ясопродукти (Придбання ковбаси напівкопченої, ковбаси вареної та сардельок для навчальних закладів Вінницького району)", ДК 021-2015-15530000-8, ідентифікатор закупівлі UA-2019-01-23-002283-а.

Разом з тим Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" вважає, що тендерний комітет Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації своїм неправомірним рішенням завдав позивачу 5000 грн матеріальної та 5000 грн моральної (немайнової) шкоди, що слугувало підставою для звернення із даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Предметом спору у справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди в порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У розумінні наведеної норми однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою.

Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Таким чином, за змістом статті 1166 ЦК України, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи позов, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину (постанови Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 3-100гс14, від 04.11.2014 у справі № 3-162гс14, від 22.01.2013 у справі № 3-72гс12, від 20.06.2011 у справі № 3-56гс11).

Тобто, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (реальна шкода та упущена вигода);

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

4) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі".

За змістом ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин) закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Статтею 20 Закону визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п. 30 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ "Про публічні закупівлі" оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

За змістом ч. 4. ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

Згідно із ч. 1 ст. 30 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Відповідно до ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами:

- добросовісна конкуренція серед учасників;

- максимальна економія та ефективність;

- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

- недискримінація учасників;

- об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

- запобігання корупційним діям і зловживанням.

Як встановлено рішенням Колегії № 3500-р/пк-пз від 26.03.2019 умовами тендерної документації передбачено надання учасником листа-роз`яснення у разі відсутності документа, який вимагався документацією, тому пропозиція позивача була неправомірно відхилена відповідачем як замовником, з підстав наведених у протоколі тендерного комітету Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації.

З огляду на неправомірне відхилення тендерної пропозиції позивача, тендерним комітетом відповідача порушено вимоги ст. 30 ЗУ "Про публічні закупівлі" та, як наслідок, неправомірно визначено переможця процедури закупівлі, порушено право Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" на об`єктивний та неупереджений розгляд його пропозиції в порушення приписів ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі".

Надаючи оцінку змісту вимоги позивача про стягнення шкоди, в контексті наявності складу цивільного правопорушення, суд акцентує увагу на такому.

По-перше, протиправність поведінки відповідача полягає у безпідставному відхиленні тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд", що безпосередньо підтверджується рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 3500-р/пк-пз від 26.03.2019, яким зобов`язано відповідача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" та рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю "Ковінько-Ковбаси" переможцем процедури закупівлі - "ДК 021:2015:15130000-8 - М`ясопродукти", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2019-01-23-002283-а. При цьому адміністративною колегією Антимонопольного комітету України зазначено, що права та законі інтереси скаржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд") можуть бути захищені шляхом зобов`язання Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника та рішення про визначення переможця Процедури закупівлі.

По-друге, наявність шкоди. Зокрема, згідно із ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про публічні закупівлі" за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України. Як слідує з матеріалів справи, позивачем на виконання вказаних положень Закону при зверненні зі скаргою на рішення тендерного комітету сплачено 5000 грн, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням. При цьому вказані витрати позивача пов`язані з відновленням в кінцевому результаті його порушеного права, про що свідчить рішення тендерного комітету відповідача про визначення переможцем процедури закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд", оформлене протоколом №14/04 від 22.04.2019.

По-третє, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. В даному випадку причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою полягає у прийнятті тендерним комітетом відповідача рішення щодо безпідставного відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" та визначення переможця закупівлі з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, за наслідком чого позивачем було понесено витрати пов`язані з оскарженням такого рішення до Антимонопольного комітету України, у результаті якого оскаржуване рішення було скасовано. Тобто, наслідком дій з оскарження рішень тендерного комітету відповідача стало згодом визнання позивача переможцем процедури закупівлі, а відтак відновлення порушеного права позивача.

По-четверте, вина. Як зазначалось вище, у деліктних правовідносинах тягар доказування вини в силу приписів ч. 2 ст. 1166 ЦК України покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше. В даному випадку відповідачем не доведено наявності в його діях відсутності вини у заподіяні позивачеві шкоди.

Слід відмітити, що надаючи оцінку рішенню Колегії 3500-р/пк-пз від 26.03.2019 та протоколів засідання тендерного комітету Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації, які подані позивачем у незавірених копіях, суд в силу вимог ч.1 ст.75 ГПК України приймає їх до уваги, оскільки обставини, що ними встановлені, сторонами не заперечувалися та такі документи є загальнодоступними для перегляду на вебсторінці ДП "Прозорро" за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-23-002283-a.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди є правомірними, а відтак такими, що підлягають задоволенню судом у заявленій позивачем сумі 5000 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 5000 грн моральної шкоди, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За приписами ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Частина друга статті 23 ЦК України визначає, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Отже, під поняттям "моральна шкода" слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 3 постанови Пленуму Верхового Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Частиною 2 пункту 5 зазначеної Постанови передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При цьому відшкодування моральної шкоди здійснюється у разі наявності у діях правопорушника усіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності, а саме: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вини заподіювача шкоди.

В свою чергу, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що моральна шкода, нанесена відповідачем, полягає в тому, що позивач змушений був відновлювати порушення свого права на визначення відповідності його тендерної пропозиції вимогам тендерної документації відповідача та відповідно права на перемогу і укладання договору на постачання продукції по визначеному предмету закупівлі.

Однак позивачем не доведено складу заподіяння моральної шкоди, зокрема наявності втрат немайнового характеру, не вказано у чому вона реально полягає та не надано жодних доказів на підтвердження даних обставин, в зв`язку з чим позов в цій частині задоволенню судом не підлягає.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з мотивів наведених вище. При цьому суд зазначає, що відповідач жодних документів в обґрунтування власної правової позиці по суті спору не надав.

В силу приписів ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Так, відповідно до п.13 ч. 2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Отже, з огляду на часткове задоволення позову (у співвідношенні 50% від ціни позову) стягненню з відповідача в дохід бюджету підлягає 1051 грн судового збору, що становить 50% від суми судового збору, яка підлягала сплаті відповідно до ціни позову.

Окрім того, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 8000 грн витрат на правову допомогу, за результатами чого суд зазначає таке.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 14.04.2020 між позивачем ("Клієнт") та Петрук Людмилою Іванівною ("Адвокат") укладено Додаткову угоду №6 до договору про надання правової допомоги від 23.07.2018 № б/н, відповідно до якої, зокрема, сторони узгодили, що Адвокат має підготувати позовну заяву про відшкодування шкоди, що є предметом розгляду у даній справі, а також обумовили розмір гонорару по послугах Адвоката у розмірі 8000 грн.

Надання Адвокатом позивачу юридичних послуг на суму 8000 грн підтверджується Актом наданих послуг згідно Додаткової угоди №6 від 14.04.2020 до договору про надання правової допомоги від 23.07.2018 №б/н, який датовано 17.04.2020.

Факт проведення позивачем розрахунку за надані послуги підтверджується платіжним дорученням №5/21/4 від 21.04.2020 на суму 8000 грн.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат, на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, відтак у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.

Згідно з п.3 ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, судом задоволено позовні вимоги у співвідношенні 50% від предмету позову, тому на користь позивача підлягає відшкодуванню 4000 грн, витрат на професійну правничу допомогу, при цьому витрати на адвоката в сумі 4000 грн суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації (вул. Мічуріна, 2, с. Агрономічне, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23227 ідентифікаційний код - 02141302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034; ідентифікаційний код - 34886897) 5000 грн - шкоди завданої неправомірним рішенням тендерного комітету та 4000 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації (вул. Мічуріна, 2, с. Агрономічне, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23227 ідентифікаційний код - 02141302) в дохід Державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 1051 грн судового збору.

4. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" щодо стягнення з відповідача 5000 грн моральної (немайнової шкоди) відмовити, у зв`язку з чим витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн залишити за позивачем.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 серпня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034;

3 - відповідачу - вул. Хмельницьке шосе, 7 (12 поверх), м. Вінниця, 21036.