
Справа № 686/16477/20
Провадження № 2/686/3872/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Козак О.В.,
при секретарі - Слободянюк А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллфін" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вказавши, що 01.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллфін" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №181323 в електронній формі. За умовами п.1.1 укладеного Договору позики, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 1300 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Пунктами 1.3, 1.4 Договору позики встановлено, що позика надається строком на 20 днів. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між позичальником і позикодавцем.
Позивачем в порядку встановленому п.1.4 Договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 1300 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «Веллфін» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.
Позивачем належним чином виконані умови Договору позики, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Згідно п.1.5.1 Договору позики, нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1% від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 1 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору.
Відповідно до п.1.1, 1.5.1 Договору позики, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 23.06.2020 року становить 34617,22 грн., з яких: 793,20 грн. - основний борг; 8904,85 грн. - заборгованість по відсотках; 24919,17 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Реєстрація відповідача на сайті позивача, подання відповідачем заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений Правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики, а Договір позики було укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст. 6, 627 ЦК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.
Станом на день подання позову відповідач взяті на себе зобов`язання по договору позики не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, що порушує законні права та інтереси позивача, тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики в розмірі 34617,22 грн., а також 2102 грн. судового збору.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовні заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Заяву про застосування строків позовної давності підтримав.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛЛФІН» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №181323 в електронному вигляді, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 1300 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 20 днів зі сплатою процентів за користування позикою: 1% від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 1 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору.
Пунктами 1.3, 1.4 Договору позики встановлено, що позика надається строком на 20 днів та має бути повернута згідно Графіку розрахунків до 21.05.2017 року. Цей договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.
Позивачем в порядку встановленому п.1.4 Договору позики через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY , згідно угоди на переказ коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року, на картковий рахунок відповідача 01.05.2017р. була перерахована сума позики 1300грн..
Вказані обставини підтверджуються: Договором позики №181323 від 01.05.2017р.; заявкою ОСОБА_1 ; довідкою про заборгованість.
Відповідно до п.7.1 Договору позики №181323 від 01.05.2017р., невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТзОВ «ВЕЛЛФІН», які регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам.
Згідно п.п.4.1,4.2 Правил, заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.
Згідно п.6.3 Правил, у разі прийняття позитивного рішення Товариство інформує Заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в Заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в Особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в Заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню Заявник отримує електронну копію договору позики.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У зв`язку з порушенням позичальником строку повернення позики та процентів за користування позикою товариство «ВЕЛЛФІН» 01.07.2020 року звернулось до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості станом на 23.06.2020 року в розмірі 34617,22 грн., з яких: 793,20 грн. - основний борг; 8904,85 грн. - заборгованість по відсотках; 24919,17 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
За положеннями статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
За умовами укладеного сторонами договору позики №181323 від 01.05.2017р. ТОВ «ВЕЛЛФІН», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі 21.05.2017 року.
Таким чином, позикодавець відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 21.05.2017 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою за 1129 днів, тобто за період який виходить за межі строку кредитування.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТОВ «ВЕЛЛФІН» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування позикою за період поза межами стоку кредитування є безпідставною та задоволенню не підлягає. Отже, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором позики №181323 від 01.05.2017р. в сумі 1070,20 грн., з яких: 793,20 грн. - основний борг; 277грн. - проценти за користування позикою в межах строку кредитування.
При цьому слід зазначити, що відповідачем подано до суду заяву про застосування строків позовної давності.
Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Позика була надана позивачем відповідачу на строк до 21.05.2017 року. Позивач звернувся до суду із позовом 01.07.2020 року, а отже з пропуском встановленого законом строку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.256,257,264,526,599,627,629,1046,148,1049,1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
вирішив:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ: 39952398, пошт.індекс: 03061, м.Київ, вул. Героїв Севастополя, 48).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , житель: АДРЕСА_1 )
Дата складання повного тексту рішення суду - 25.08.2020 року.
Суддя:
Судове рішення № 91137301, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 17.08.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 686/16477/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: