Рішення № 91136928, 17.08.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9655/18

н/п 2-а/766/187/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Романенко І.О.,

представника позивача Ковальчук І.М.,

представника відповідача Кобець А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 15.05.2018 року державним інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель у Бериславському, Великоолександрівському, Високопільському, Нововоронцовському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Козловим М.С. було видано постанову про накладення адміністративного стягнення №115-ДК/0047ПО/08/01/-18 щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним в порушення ст.ст.125, 126, п.б ст.211 ЗК України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП, в зв`язку з чим накладено адміністративне стягнення у розмірі 170 грн. та начебто заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 59662,01 грн. Відповідно до описової частини оскаржувальної постанови ОСОБА_1 порушив вимоги ст.125,126, п.б ст.211 ЗК України, а саме самовільно зайняв земельну ділянку площею 36,0 га, яка знаходиться за межами населених пунктів території Білоусівської селищної ради Великоолександрівного району Херсонської області. Позивач вважає вказану постанову незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення 36,0 га використовувалась Фермерським господарством «Лотос» за призначенням з моменту створення та реєстрації вказаного господарства, хоча і не була зареєстрована спадкоємцями, але підтверджує той факт, що не зайнята самовільно. Позивач вважає, що не порушував норми ст.125,126, п.б ст.211 ЗК України, через що підлягають скасуванню і оскаржувана постанова і розрахунки заподіяної шкоди. Крім того, 26.04.2018 року тим же інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель Бериславському, Великоолександрівському, Високопільському, Нововоронцовському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Козловим М.С. за участю спеціаліста із земельних питань Білоусівської селищної ради Федорової З.А. проведено обстеження земельної діялнки, яка знаходиться за межами населених пунктів території Білоусівської селищної ради Великоолександрівного району Херсонської області загальною площею 38.58 га щодо вимог дотримання земельного законодавства при використанні земель державної власності та складено акт обстеження земельної ділянки №115-ДК/78/70/12/01/-18 від 26.04.2018 року щодо ОСОБА_1 , в якому зазначено про те, що вказана земельна ділянка є сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, форма власності державна у користування чи в оренду не надана та про те, що документи, які підтверджують реєстрацію права власності відсутні, що порушують вимоги ст.ст.126, 126 ЗК України. Дата підписання вказаного акту 15.05.2018 року, підпису щодо отримання його саме ОСОБА_1 відсутні. Тобто, вказані акти складено на фізичну особу ОСОБА_1 , але зазначено про те, що вказана земельна ділянка є сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, керівником якого і є ОСОБА_1 . Також, 15.05.2018 року відповідачем було складено припис реєстраційний номер №115-ДК/0059Пр/09/04/-18, який нібито вручено позивачу та у відповідності до якого встановлено, що земельна ділянка площею 36.0 га без кадастрового номеру, сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, самовільна зайнята та приписано у порядку ст.144 ЗК України та ст.ст.5, 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та п.4 і 6 Положення про Управління з контролю за використання та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 06.01.2017 року №4/0/7-17 приписано звільнити земельну ділянку до 15.06.2018 року, з посиланням на те, що у разі не виконання припису ОСОБА_1 буде притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.188-5 КУпАП. До адміністративної відповідальності притягнуто позивача фізичну особу ОСОБА_1 , який вимог ст.ст.125, 126 ЗК України не порушував, земельну ділянку площею 36.0 га, яка знаходиться за межами населених пунктів території Білоусівської селищної ради Великоолександрівного району Херсонської області, самовільно не займав. Крім того, в супереч нормам ст.ст.279, 280 КУпАП, винесено постанову про адміністративне правопорушення без розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення не складено, перевірку фактично не проведено та без відібрання пояснень у позивача по справі, припис і сама оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення №115-ДК/0047ПО/08/01/-18 від 15.05.2018 року відповідачем складено в один день. У зв`язку з викладеним, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №115-ДК/0047ПО/08/01/-18 від 15.05.2018 року; визнати протиправним та скасувати розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 59662,01 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 03.07.2018 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року закрито провадження у справі №766/9655/18 в частині визнання протиправним та скасування розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 59662,01 грн.

Відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації смертей 05.06.2007 року зроблено відповідний запис за №04 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . При цьому, до своєї смерті, ОСОБА_2 право власності або користування зазначеною земельною ділянкою, відповідно до вимог Земельного кодексу України не переоформив. Новий Земельний кодекс України прийнятий 25.10.2001 року та Закон України «Про фермерське господарство» не містять такої форми володіння землею як довічно успадковане володіння. Тобто, чинним земельним законодавством України не врегульовано відносини щодо переходу/припинення/спадкування права довічного успадковуваного володіння посвідченого Державним актом. Таким чином, земельна ділянка, надана ОСОБА_2 у довічне успадковуване володіння, перебуває у власності держави до оформлення згідно чинного законодавства та діючого Земельного кодексу України (ст.125-126) права власності або користування нею в порядку виконання вимог ст.125-126 Земельного кодексу України. Право на земельну ділянку площею 38.58 га, якою ФГ «Лотос» в особі голови Піскун Р.В. продовжує користуватися після смерті ОСОБА_2 , відсутнє, так як між власником спірної земельної ділянки (держава в особі Головного управління) та ФГ «Лотос» в особі новообраного голови Піскуна Р.В. не укладались договори, згідно з якими ФГ «Лотос» наділене правом використовувати вищезгадану земельну ділянку. Таким чином, дії державного інспектора при здійсненні перевірки дотримання вимог земельного законодавства є правомірними.

Позивач в судовому зсіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. В останнє судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановлений законом порядку.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до положень ст. 288 КУпАП, постанова посадової особи по справі про адмінправопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАСУ), з особливостями визначеними КУпАП.

Отже, виходячи з правового змісту цих вимог законодавства, даний позов розглядається в порядку та відповідно до вимог КАС України, з урахуванням особливостей визначених КУпАП.

Судом встановлено, що державним інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель у Бериславському, Великоолександрівському, Високопільському, Нововоронцовському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Козловим М.С. складено:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №115-ДК/162/АП/09/01/-18 від 26.04.2018 року;

- акт обстеження земельної ділянки №115-ДК/78/АО/10/01/-18 від 26.04.2018 року;

- припис про усунення порушень земельного законодавства №115-ДК/0059Пр/03/01/-18 від 15.05.2018 року;

- розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 59662,01 грн. від 15.05.2018 року;

- постанову про накладення адміністративного стягнення №115-ДК/0047ПО/08/01/-18 щодо ОСОБА_1 від 15.05.2018 року, якого визнано винним в порушення ст.ст.125, 126, п.б ст.211 ЗК України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП, в зв`язку з чим накладено адміністративне стягнення у розмірі 170 грн., а також складений розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земеьної ділянки у розмірі 59662,01 грн.

Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_1 порушив вимоги ст.125,126, п.б ст.211 ЗК України, а саме самовільно зайняв земельну ділянку площею 36,0 га державної власності, яка знаходиться за межами населених пунктів території Білоусівської селищної ради Великоолександрівного району Херсонської області.

Відповідно до державного акту на право довічного успадкованого користування земельною ділянкою, виданого на підставі рішення №50 ХІІ сесії Білоусівської селищної ради народних депутатів Великоолександрівського району 10.09.1992 року, ОСОБА_2 вказану земельну ділянку 38.58 га надано у довічне успадковане володіння для ведення селянського (фермерського господарства та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадкування володіння землею за №174 та додано експлікацію земель з визначенням земельної ділянки, яка була виготовлена та затверджена інженером - землевпорядником Затірко А.М.

Відповідно до Статуту фермерського господарства, зареєстрованого 28.10.1992 року за №179, на підставі вказаного державного акту було створено та зареєстровано фермерське господарство «Лотос», членами якого виступили ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно актового запису про смерть №04, зробленого 05.06.2007 року виконкомом Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Відповідно до довідки Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області №40 від 16.02.2018 року на момент смерті ОСОБА_2 разом з ним були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_5 (внучка).

Після смерті ОСОБА_2 , відповідно було внесено зміни до Статуту фермерського господарства та призначено позивача керівником, відповідно до довідки АБ №128317 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Розпорядженням Голови районної державної адміністрації Великоолександрівської державної адміністрації №203 від 01.03.2012 року надано згоду на передачу у власність голові та членам фермерського господарства «Лотос», громадянам України ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельних ділянок на території Білоусівської сільської ради, кожному у розмірі 13,29 грн. умовних кадастрових гектарів вартістю 49878,28 грн. для ведення фермерського господарства, із земель загальною площею 36,00 га ріллі, наданих в постійне користування, голові фермерського господарства «Лотос» ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Разом з тим, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За приписами ст.53-1 КУпАП, самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутністю вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, тощо. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми приписують обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Оскільки позивач проти вчинення адміністративного правопорушення заперечує, зазначивши, що не займав самовільно земельні ділянки сільськогосподарського призначення, саме тому відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

З матеріалів справи не вбачається, що такий обов`язок суб`єктом владних повноважень виконано. Матеріали адміністративної справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельних ділянок, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Таким чином, суд вважає, що в діях позивача відсутні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторін адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, у зв`язку з чим позивач не підлягає адміністративній відповідальності за зазначеною статтею.

Крім того, розглядаючи справу повно, всебічно та даючи оцінку всім обставинам справи, слід зазначити, що заслуговують на увагу доводи позивача, що під час розгляду справи мало місце порушення його прав, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, з боку відповідача.

Крім того, в супереч нормам ст.ст.279, 280 КУпАП, винесено постанову про адміністративне правопорушення без розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення не складено, перевірку фактично не проведено та без відібрання пояснень у позивача по справі, припис і сама оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення №115-ДК/0047ПО/08/01/-18 від 15.05.2018 року відповідачем складено в один день.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність, як членам фермерського господарства «Лотос», земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю), що розташована на території Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району для ведення фермерського господарства, із земель, раніше наданих засновнику фермерського господарства ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, згідно Державногоакту на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого на підставі рішення Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області від 10.09.1992 року №50, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №174, загальною площею 38,58 га. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність, як члена фермерського господарства «Лотос», земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) із земель, раніше наданих засновнику фермерського господарства ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, згідно Державногоакту на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого на підставі рішення Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району херсонської області від 10.09.1992 року №50, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №174, загальною площею 38,58 га.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого у відповідності до ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, на спростування доводів позивача не представлено суду жодних доказів які б підтверджували в діях позивача наявність складу адмінправопорушення передбаченого ст.53-1 КУпАП доведеною в законний спосіб, в зв`язку з чим суд вважає, що доводи позивача є не спростованими та слушними, а тому його вимоги щодо скасування постанови №115-ДК/0047ПО/08/01/-18 від 15.05.2018 року про накладення адміністративного стягнення за ст.53-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 170 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.19, 20, 72, 77, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №115-ДК/0047ПО/08/01/-18 від 15.05.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 25.08.2020 року.

Суддя С.І.Майдан