Ухвала суду № 91132680, 14.08.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6736/20

Провадження №: 1-кс/755/3675/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Курила А.В.,

секретаря Зіменко М.Б.,

розглянувши скаргу адвоката Нечвоглода Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040002411 від 02.04.2020 року, -

за участю учасників кримінального провадження:

адвоката Нечвоглода О.А.,

слідчого Борисенка К.Ю.

в с т а н о в и в:

Адвоката Нечвоглод О.А, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою, поданою в порядку п.10.ч.1 ст.303 КПК України, на повідомлення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, у межах кримінального провадження №12020100040002411 від 02.04.2020 року.

У судовому засіданні захисник Нечвоглод О.А. скаргу підтримав та просив її задовольнити, слідчий проти задоволення скарги заперечував.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, приходить до наступного.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/.

У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Нормою п.10 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснює досудове розслідування кримінального провадження за №12020100040002411 від 02.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

За результатами досудового розслідування, 15.05.2020 року старший слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Петреченко А.О., у межах кримінального провадження за №12020100040002411 від 02.04.2020 року, вручив ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Разом із тим, згідно протоколу одночасного допиту осіб 16.07.2020 року, який міститься у матеріалах кримінального провадження №12020100040002411, старший слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Петреченко А.О., у приміщенні кабінету №312, Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, у період часу з 20 години 30 хвилин до 21 години 20 хвилин провів одночасний допит між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 у ході якого було встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 на запитання слідчого «як вами були сприйняті слова ОСОБА_4 під час указаної зустрічі стосовно необхідності повернення коштів, які нібито ви отримали?» повідомив, що «по його висловлюванням я зрозумів, що він не володіє у повному обсязі обставинами цих взаємовідносин. При цьому я пояснив йому, що не маю до цього ніякого відношення та не отримував ніяких коштів від ОСОБА_6».

Також із протоколу убачається, що на запитання слідчого «чи висловлював ОСОБА_5 на вашу адресу погрози, вимоги, умовляння чи примушення до повернення грошових коштів ОСОБА_6 .?» потерпілий ОСОБА_3 повідомив «ні, від ОСОБА_4 на мою адресу будь-яких погроз, примушувань чи схилянь стосовно повернення коштів ОСОБА_6 не було, він мені такого не висловлював».

Крім того, на запитання слідчого «чи маєте ви до ОСОБА_4 будь-які претензії у зв?язку із указаною ситуацією, яка склалася із примушуванням вас укладання цивільно-правових угод та вимагання у вас грошових коштів?» потерпілий ОСОБА_3 повідомив «я не маю до ОСОБА_4 будь-яких претензій та вважаю, що він не вчиняв відносно мене будь-яких протиправних дій та взагалі не володів ситуацією, яка склалася».

Із норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Із положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження встановлено, що старший слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Петреченко А.О., у повідомлені про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України не вказав беззаперечних фактів та суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру того, що саме ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, вчинив вимагання поєднане із погрозою вбивства, а зазначив лише обставини події. Разом із тим, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об?єктвного спостегігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, однак матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 вчинив указане кримінальне правопорушення.

Крім того, покази потерпілого ОСОБА_3 , які були дані 16.07.2020 року слідчому під час одночасного допиту між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 , спростовують проведенні органом досудового розслідування слідчі /розшукові/ та процесуальні дії.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а повідомлення слідчого про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 214, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу адвоката Нечвоглода Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040002411 від 02.04.2020 року - задовольнити.

Скасувати повідомлення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Петреченка А.О., яке погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури№4 Р.В. Базною, про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040002411 від 02.04.2020 року.

Зобов?язати прокурора Київської місцевої прокуратури №4 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №12020100040002411 від 02.04.2020 року про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя