Рішення № 91130754, 25.08.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №643/8304/20

Провадження №2-а/639/84/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Волкової С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Васильченка Віталія Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Васильченка В.В. і просить суд скасувати постанову серії ЕАМ №2556708 від 19.05.2020 року винесену відповідачем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 425,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою серія ЕАМ №2556708 від 19.05.2020 року відповідачем притягнуто до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляду штрафу у сумі 425,00 грн. за те, що начебто, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «Нісан-Тііда», державний номер НОМЕР_1 , на перехресті по вул. Академіка Павлова, 130-А у м. Харкові, проїхала перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушила вимоги п. 8. 7. 3. (Ґ) Правил дорожнього руху - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення, на її думку, є необґрунтованою, складена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Висновки інспектора не відповідають фактичним обставинам справи. Постанова прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, тому має бути скасована. Так, позивач зазначає, що вона була зупинена за декілька хвилин до складення постанови, близько 23 год. 40 хв., у той час як постанова складена о 23 год. 48 хв. В темну пору доби, перехрестя, де був зупинений водій, горить в режимі миготливого сигналу, що у відповідності до п. 8. 7. 3. (Д) Правил дорожнього руху, дозволяє рух і інформує про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу. Інспектор необґрунтовано прийняв рішення про порушення водієм п. 8. 7. 3. (Ґ) Правил дорожнього руху. Оскільки водій, наближаючись до перехрестя, в темну пору доби, побачила, що світлофор горить в режимі миготливого сигналу, що у відповідності до п. 8. 7. 3. (Д) Правил дорожнього руху, дозволяє рух і інформує про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу, продовжила рух. У діях водія відсутня подія, яка б мала у собі склад адміністративного правопорушення.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28.05.2020 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Васильченка Віталія Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передано на розгляд за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Відповідно до супровідного листа Московського районного суду м. Харкова від 10.08.2020 року вказані матеріали адміністративної справи направлені на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова та отримані останнім - 12.08.2020 року.

Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Баркову Н.В. та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.08.2020 року прийнято позов до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Васильченка Віталія Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Призначено судове засідання.

В судове засідання 25.08.2020 року позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач інспектор роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Васильченко В.В. у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав.

Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А саме, відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях, а відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно з п.11 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Поліцейський, відповідно до ч.1 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. В свою чергу, інспектор є працівником Управління, тобто посадовою особою органів Національної поліції. Таким чином, інспектор має законні підстави здійснювати провадження у справі про адміністративне правопорушення та приймати рішення про застосування адміністративного стягнення за місцем його вчинення.

Статтею 222 КУпАП передбачено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають органи Національної поліції, зокрема, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

В свою чергу, Конституційний Суд України у рішенні від 26 травня 2015 року у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст.276 КУпАП дав офіційне тлумачення зазначеній нормі, вказавши, що положення частини 1 статті 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, виходячи з системного аналізу рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 1-11/2015, змісту ст.258 КУпАП станом на дату винесення рішення Конституційним Судом України, змісту ст.258 КУпАП України станом на дату винесення рішення по цій справі, суд вважає, що в разі заперечень особи, справа не може бути розглянута без певного часового інтервалу, достатнього для підготовки особи до захисту, тобто, не може бути розглянута безпосередньо на місці правопорушення.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України у справі №379/758/15-а (К/800/37207/15).

Суд також звертає увагу, що в Додатку №4 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, передбачено форму запрошення до підрозділу патрульної поліції для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ухвалі Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.08.2020 року роз`яснено відповідачу його право подати відзив та наслідки ненадання відзиву, однак відповідач зазначеним правом не скористався, у зв`язку з чим суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Як вбачається з копії постанови серії ЕАМ №2556708 від 19.05.2020 року, інспектором роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Васильченко Віталієм Валерійовичем притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В тексті постанови зазначені обставини правопорушення, а саме, що 19.05.2020 року о 23 годині 48 хвилин у м. Харкові по пров. Академіка Павлова, 130 водій, керуючи транспортним засобом «Nissan Tiida», державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушила вимоги п. 8. 7. 3. Ґ Правил дорожнього руху - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів До постанови докази не додані (а.с.7).

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки оскаржувана постанова винесена безпосередньо на місці правопорушення, незважаючи на заперечення позивача, вона не може бути визнана правомірною. Крім того, у зв`язку з діями відповідача при складанні оскаржуваної постанови позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не спростовано відповідачем в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, не надано доказів і суду під час розгляду даної справи. Відповідач повідомлявся про судове засідання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав та не довів правомірність винесеної постанови відносно позивача, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, оскаржувана постанова не містить відомості щодо здійснення фіксації правопорушення. З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, враховуючи правову позицію, викладену 18.03.2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову, з УПП в Харківській області ДПП підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Стягуючи судові витрати з УПП в Харківській області ДПП, суд виходить з положень ч.1 ст. 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 122, 139, 185, 222, 247, 251, 256, 258, 268 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про судовий збір», суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Васильченка Віталія Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову, винесену інспектором роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Васильченко Віталієм Валерійовичем,якою накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2556708 від 19.05.2020 року на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, службова особа якого виступала відповідачем у справі - Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження юридичної особи: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), структурним підрозділом якого є Управління патрульної поліції у Харківській області, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Інспектор роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Васильченко Віталій Валерійович, місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А.

Повне рішення складено 25.08.2020 року.

Суддя Н.В.Баркова