Ухвала суду № 91130737, 20.08.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5089/20

Провадження № 1-кс/638/2170/20

20 серпня 2020 року

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2020 слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Шестак О.І.,

за участю секретаря - Рижикової В.Г.,

прокурора - Аракеляна В.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

представника власника майна - Кравцова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання представника власника майна ОСОБА_2 адвоката Кравцова С.О. про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання по кримінальному провадженню №12020220480001428 від 10.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 185 КК України, -

встановив:

В провадження суду надійшло клопотання адвоката Кравцова С.О. в інтересах ОСОБА_1 про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання, в якому просить транспортний засіб BMW з номерами НОМЕР_4 , ключі від даного транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію на цей транспортний засіб, тимчасово вилучені 10.04.2020 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Домобудівельна, 13, які були арештовані ухвалою слідчого судді від 22.04.2020, передати на відповідальне зберігання ОСОБА_2 під розписку та заборонити їй розпоряджатися вказаним автомобілем, ключом від даного транспортного засобу та свідоцтвом про реєстрацію на цей транспортний засіб до винесення вироку по даній справі; попередити ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

В обґрунтування клопотання зазначає, що Шевченківським ВП ГУНПУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020220480001428 від 10.04.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 185 КК України. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 у справі №638/5089/20 був накладений арешт на транспортний засіб BMW з номерами НОМЕР_4 , тимчасово вилучений 10.04.2020 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Домобудівельна, 13.

Заявник вказує, що факт арешту не позбавляє його власника права користуватися даним транспортним засобом, як це відображено в ухвалі слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.06.2020 щодо роз`яснення ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 у справі №638/5089/20. На даний час автомобіль знаходиться на відкритій місцевості і на нього впливають зовнішні фактори у вигляді вітру, дощу, снігу, що негативно впливає на технічний стан автомобіля. Заявник вважає, що в таких умовах неможливе подальше зберігання автомобіля, оскільки Шевченківський ВП ГУНПУ в Харківській області не має можливості зберігати автомобіль належним чином, окрім того, оскільки власник автомобіля проживає в м. Харкові та використовує даний автомобіль для власних потреб, доцільним вважає передати його на відповідальне зберігання; ОСОБА_2 зобов`язується забезпечити належні умови зберігання автомобіля до винесення судом рішення по кримінальному провадженню.

Заявник зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладений індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69, 73, Series А №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series A №98).

Адвокат вказує, що в разі відсутності розумного співвідношення та обґрунтованої пропорційності між метою втручання держави в право особи на мирне володіння майном та збитками, які несе особа у зв`язку з неможливістю володіти своїм майном, а також у разі відсутності компенсації за втручання та законних підстав такого втручання, здійснюється грубе порушення права особи на мирне володіння майном.

Таким чином, зазначає заявник, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод захищає право власності особи від свавільного втручання держави в її права. Однак, ЄСПЛ допускає окремі випадки, коли втручання в права особи є допустим для задоволення «суспільного інтересу», проте таке втручання не повинно перевищувати певну межу між інтересами суспільства або держави та інтересами окремої особи. Для цього необхідно дотримання державою певного балансу та тільки на умовах або підставах передбачених у національному законодавстві держави, у іншому випадку буде порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Посилаючись на обмеження, встановлені ч.ч. 3-6 ст. 170 КПК України, а також те, що власниця даного транспортного засобу не є підозрюваною у кримінальному провадженні №12020220480001428 від 10.04.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 185 КК України, заявник вважає, що арешт може бути накладений лише на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України - з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заявник вказує, що зазначеною ухвалою слідчого судді накладений арешт на автомобіль, що унеможливлює його відчудження.

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 100 КПК України, заявник вважає, що зберігання автомобіля на вуличному майданчику призведе до пошкодження цього автомобіля, тому є підстави для передання його на зберігання власнику. Оскільки ОСОБА_2 як особа, яка користувалася на законних підставах автомобілем BMW з номерами НОМЕР_4 , тимчасово вилученим 10.04.2020 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Домобудівельна, 13, не є обвинуваченою або підозрюваною у даному кримінальному провадженні, її автомобіль оглянутий, заявник зазначає, що суд відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України може вважати за можливе змінити спосіб арешту майна, а саме передати вказаний автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , із забороною його відчуження.

Щодо права власності ОСОБА_2 на автомобіль BMW з номерами НОМЕР_4 адвокат вказує, що на сьогодні в національному законодавстві не існує норми закону, яка б встановлювала обов`язковість державної реєстрації правочину, на підставі якого набувається право власності на транспортний засіб. При цьому зазначає, що хибним є ототожнення понять, «державна реєстрація правочину» та «реєстрація транспортного засобу», яка за свої змістом являє собою спеціальний дозвіл на експлуатацію транспортного засобу та підтверджує відповідність конструкції та технічного стану транспортного засобу установленим вимогам стандартів, правил і нормативів. Таким чином, вважає заявник, за договором відчуження транспортного засобу, право власності на нього виникає з моменту передання покупцеві такого транспортного засобу.

Посилаючись на положення ч.ч. 2, 4 ст. 170 КК України, принципи розумності та співрозмірності, заявник вважає, що суд може застосувати найменні обтяжливий спосіб арешту, щоб це не призвело до звуження певних прав та свобод людини, а саме залишити накладений арешт на автомобіль BMW з номерами НОМЕР_4 , тимчасово вилучений 10.04.2020 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Домобудівельна, 13, з передачею на відповідальне зберігання його власнику.

В судовому засіданні адвокат Кравцов С.О., підозрюваний клопотання підтримали з підстав, зазначених у клопотанні.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника заперечував, в його задоволенні просив відмовити.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування в установленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується в установленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В провадженні Шевченківського ВП ГУНПУ в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12020220480001428 від 10.04.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 за клопотанням слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області був накладений арешт на майно, а саме автомобіль «BMW» з номерами НОМЕР_4 , тимчасово вилучений 10.04.2020 в період часу з 22:32 по 22:55 год., під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Домобудівельна, 13.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.06.2020 за заявою захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Кривенко Е.Ю. роз`яснено, що відповідно до ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2020 у справі №638/5089/20 було накладено арешт на майно, вилучене під час проведення огляду 10.04.2020, а саме на автомобіль марки «BMW» з номерами OOL 7LO3, тимчасово вилучений 10.04.2020 в період часу з 22:32 по 22:55 год., під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Домобудівельна, буд. 13, що позбавляє власника і володільця вказаного автомобіля права на його відчуження та розпорядження ним до скасування арешту у встановленому законом порядку, однак не містить заборони володіння та користування зазначеним майном.

Постановою слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області від 05.07.2020 частково задоволено клопотання адвоката Кравцова С.О., зокрема, в передачі транспортного засобу BMW з номером НОМЕР_4 , ключей та свідоцтва про його реєстрацію, відмовлено.

Згідно договору купівлі-продажу автомобіля, укладеного 19.02.2018 в м. Варшава між продавцем ОСОБА_3 і покупцем ОСОБА_2 , предметом даного договору є транспортний засіб «BMW 320D», 1999 р.в., № кузова НОМЕР_3 , реєстраційний №2: НОМЕР_4 , додаток: свідоцтво НОМЕР_5 . Згідно п. 4 указаного договору продавець передав у власність покупця зазначений транспортний засіб.

Згідно рішення №KYC-11.0663.1280.2019.T від 19.02.2019, скасована реєстрація транспортного засобу марки «BMW 320D», № кузова НОМЕР_3 , в зв`язку з вивозом за межі країни або продажем за кордон; визнано недійсним реєстраційне посвідчення, серія та номер НОМЕР_5 , номерні знаки №: НОМЕР_4 .

Згідно інформації, наданої т.в.о. начальника Депатраменту забезпечення діяльності голови НП України листом від 02.06.2020 №4аз/50-2020 з додатками на адвокатський запит, в Харківській області для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів працівниками поліції на території України функціонує спеціальний майданчик (стоянка) за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 106.

Таким чином, на даний час указаний автомобіль, вилучений 10.04.2020, на який ухвалою слідчого судді від 22.04.2020 накладений арешт, знаходиться на відкритій місцевості і зазнає впливу зовнішніх факторів у вигляді вітру, дощу, снігу, в зв`язку з чим автомобіль піддається корозії, руйнується.

Астиною 5 ст. 132 КПК України визначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Статтею 41 Конституції України визначено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що власницею арештованого майна є ОСОБА_2 , прокурором не надано даних, які б свідчили про те, що вона є обвинуваченою або підозрюваною у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи час, протягом якого автомобіль перебуває під арештом, а також те, що прокурором не надані відомості щодо наміру в подальшому проводити слідчі дії з указаним в клопотанні автомобілем, приймаючи до уваги наслідки арешту майна для його власника та володільця, розумність та співрозмірність обмеження права власності (володіння) завданням кримінального провадження, а також керуючись принципом змагальності кримінального провадження відносно подання до суду доказів своєї правової позиції, слідчий суддя вважає можливим автомобіль BMW з номерами НОМЕР_4 , ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію на нього передати на відповідальне зберігання ОСОБА_2 з попередженням її про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України з покладенням обов`язку забезпечити зберігання вказаного майна до до винесення вироку по даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_2 адвоката Кравцова С.О. про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання по кримінальному провадженню №12020220480001428 від 10.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 185 КК України - задовольнити.

Транспортний засіб BMW з номерами НОМЕР_4 , ключі від даного транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію на цей транспортний засіб, тимчасово вилучені 10.04.2020 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Домобудівельна, 13, які були арештовані ухвалою слідчого судді від 22.04.2020, передати на відповідальне зберігання ОСОБА_2 під розписку та заборонити їй розпоряджатися вказаним автомобілем, ключом від даного транспортного засобу та свідоцтвом про реєстрацію на цей транспортний засіб до винесення вироку по даній справі.

Попередити ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Шестак О.І.