Вирок № 91130451, 25.08.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23706/20

Провадження № 1-кп/947/1179/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020 року місто Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Іванчука В.М.,

при секретарі с/з - Голобородовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480001540 від 31.05.2020 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, українки, раніше не судимої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15, 1 ст.185 КК України -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2020 року о 13:00 год., ОСОБА_1 , прибула до торгівельного центру «Сіті - Центр», що розташований за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. № 2. В період часу з 13:00 год., по 13:20 год., перебуваючи в приміщенні магазину « Спорт-Мастер », до якого остання мала вільний доступ, який розташований у вказаного торгівельному центрі, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Перебуваючи у торгівельному залі магазину «Спорт-Мастер», ОСОБА_1 , взяла зі стелажу одяг, зайшовши до примірочної кімнати, яка розташована в приміщенні вищезазначеного магазину, здійснювала примірку речей, вибраних нею. В подальшому одягнула на себе футболку жіночу вартістю 249, 17 грн. та туніку жіночу білу вартістю 749, 17 грн., після чого одягнула поверх вкрадених речей свої, в яких прийшла.

Переконавшись у тому, що її злочинні дії залишились не поміченими, як для оточуючих так і для власника майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном, направилася до виходу з магазину «Спорт-Мастер», який розташований у торгівельному центрі «Сіті - Центр», де не маючи на меті оплачувати вказане викрадене нею майно, пройшла через каси та направилася до виходу з магазину. Заподіяв, тим самим матеріальний збиток вказаному магазину на суму 998, 34 грн.

Однак, не довела до кінця свої умисні протиправні дії, направлені на таємне заволодіння чужим майном до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як з викраденим майном була затримана на виході з вищевказаного магазину.

За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений, представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, за клопотанням прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 Лисиця Є.В., що регламентоване ч.1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєному кримінальному проступку, передбаченому ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального проступку, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, його щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального проступку, а також думку потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру на має, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді громадських робіт.

Суд враховує положення ч.1 ст.5 КК України, відповідно до яких закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Покарання у вигляді громадських робіт на строк від 80 до 240 годин було передбачено як санкцією ч.1 ст.185 КК України в редакції, яка діяла на час вчинення вказаного кримінального правопорушення, так і після внесення змін до ч.1 ст.185 КК України Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, які набули чинності з 01.07.2020 року.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 301, 302, 349, 368, 373-374, 376, 382, 392- 395, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-Футболку жіночу та туніку жіночу білу - вважати повернутим за належністю представнику потерпілому ОСОБА_2 , згідно гарантійної розписки.;

-DVR-R диск з відеозаписом та скріншотами з камер зовнішнього відео спостереження з ТЦ «Сіті - Центр», розташованого за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. № 2 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.