Ухвала суду № 91129052, 19.08.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

229/3314/20

провадження № 2/243/2279/2020

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

19 серпня 2020 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Мірошниченко Л.Є. розглянувши позовну заяву Дружківського міського відділу державної реєстрації актів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до ОСОБА_1 за участю третьої особи Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про анулювання актового запису цивільного стану, -

В С Т А Н О В И В :

14.08.2020 року до суду надійшла позовна заява Дружківського міського відділу державної реєстрації актів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до ОСОБА_1 за участю третьої особи Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про анулювання актового запису цивільного стану.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за зазначеним позовом, виходжу з наступного.

Так, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.2 ч.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2020 року становить 2102 грн. 00 коп.

Представник позивача звертаючись до суду з позовом ставить питання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі, посилаючись на майновий стан та відсутністю у кошторисі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на 2020 рік коштів на сплату судового збору.

Так, за приписами п.1 і 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до місцевого суду, або окремим документом.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10,єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання,повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У відповідність до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005,Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland». Від 25.07.2005).

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У разі, якщо у особи, яка звертається до суду з заявою, дійсно наявні об`єктивні обставини фінансового характеру, що позбавляють можливості сплатити судовий збір, необхідно одночасно з подачею такої заяви долучити клопотання з проханням про звільнення від сплати судового збору та надати належні докази в обґрунтування такого клопотання.

Однозначної судової практики з питань звільнення від сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем немає,однак у випадку доведеності наявності підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору та надання суду достатніх доказів,є реальна можливість реалізувати своє право на доступ до правосуддя. Причому, слід розуміти, що звільнення від сплати судового збору (чи зменшення його розміру, надання розстрочення або відстрочення) є правом суду, а не його обов`язком.

В той же час, представником позивача при зверненні до суду належних доказів щодо неможливості сплати ним судового збору у встановленому законодавством порядку не надано.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Такими чином, сума судового збору, яка повинна бути сплачена представником позивача на користь держави становить суму у розмірі 2102 грн. 00 коп., на наступний рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Крім того, відповідно до пунктів 5 та 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В той же час в матеріалах доданих до позову відсутнє рішення, або його копія на підтвердження підстав здійснення реєстрації актів цивільного стану про смерть ОСОБА_2 , або документи підтверджуючи факт того, що судом не приймалося рішення про встановлення фатку смерті зазначеної особи, завірені належним чином.

Крім того, до матеріалів позову не надано повноважень Дружківського міського відділу державної реєстрації актів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на подання позову.

Також, відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

У відповідність до ч.5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення наведених процесуальних приписів долучені позивачем до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені у визначеному ст.95 ЦПК України порядку, що нівелює доказову силу наданих позивачем документів.

Відповідно до статті 185 ЦПК України: суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 335 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Дружківського міського відділу державної реєстрації актів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до ОСОБА_1 за участю третьої особи Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про анулювання актового запису цивільного стану – залишити без руху.

Надати позивачу Дружківському міському відділу державної реєстрації актів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в 10-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали строк на усунення зазначених в ній недоліків, а саме виконати вимоги ст. 95, п.п.5,7 ч.3 ст. 175, ч.4 ст. 177 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sl.dn.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко