Вирок № 91129033, 25.08.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1028/17

Провадження № 1-кп/242/250/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Капітонова В. І., при секретарі Нарижній О. Г., за участю прокурора Пономарьова С. О., потерпілого ОСОБА_1 , захисника Бєлікової Є. Я., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050500000363 від 25 лютого 2017 року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новогродівка Донецької області, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого дитину 2008 року народження, раніше судимого: 27 листопада 2011 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 28 листопада 2013 року умовно-достроково на 1 рок 03 місяці 13 днів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

25 лютого 2017 року в період часу з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_2 знаходився за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , який після розпивання алкогольних напоїв заснув. У цей час у ОСОБА_2 раптово виник умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2110 ЗНГ, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , але знаходиться у правомірному користуванні ОСОБА_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, і його дії невідомі оточуючим, скориставшись безконтрольністю зі сторони ОСОБА_1 , взяв на столі ключ від автомобіля, діючи умисно, проти волі власника, у стані алкогольного сп`яніння, сів за кермо, привів двигун в дію за допомогою ключа, та виїхав від будинку за зазначеною адресою, розпорядившись у подальшому викраденим автомобілем на власний розсуд, таким чином, умисно, незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2110 ЗНГ, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №041 від 27 лютого 2017 року складає 81 260 грн.

Внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілому ОСОБА_1 було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 81 260,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю та пояснив, що в лютому 2017 року він знаходився у потерпілого вдома в АДРЕСА_3 , де вони разом вживали спиртні напої. Коли потерпілий заснув, він взяв на столі ключі від автомобіля потерпілого, та поїхав за пивом. Потерпілий дозволу на це не давав, оскільки спав. На автомобілі він приїхав до себе додому за водійським посвідченням, де його затримали працівники поліції. В скоєному щиро кається.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 надав суду пояснення, що обвинувачений знаходився у нього вдома, вони разом вживали спиртні напої. Потім він заснув, а коли прокинувся, то побачив, що біля двору відсутній автомобіль. Він подзвонив дружині, яка сказала, що автомобіль не брала, після чого звернувся в поліцію. Ключі від автомобіля лежали в будинку на столі. Раніше обвинувачений користувався автомобілем з його дозволу. Однак в той момент дозволу на користування автомобілем обвинуваченому він не давав. Будь-який претензій до обвинуваченого не має, пробачив його та просив суд не позбавляти його волі.

На підставі частини третьої ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 суд вважає вірно кваліфікованими за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2001 року.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд вважає можливим, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, обставин, що обтяжують покарання, особи обвинуваченого, враховуючи, що обвинувачений визнав провину, те, що він щиро кається в скоєному, його відношення до вчиненого ним кримінального правопорушення, вважає що ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства не перевищує положень принципу поваги до особистої свободи, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, обставин та його наслідків, суд дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.

Речові докази - автомобіль ВАЗ 2110 ЗНГ, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 , переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1 , - залишити в його користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя В. І. Капітонов