
Справа № 426/7174/20
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2020 року
Сватівський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Половинки В.О.
за участю секретаря судового засідання Концур А.І.,
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130550000647 від 28.11.2019 за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився м. Лисичанськ, Луганської області, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 08.11.2019 Сватівським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 125 КК України, до покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 680 гривень (15.06.2020 ухвалою Сватівського районного суду замінено на покарання у виді 40 годин громадський робіт, які відбув в повному обсязі);
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився с. Артемівка, Сватівського району, Луганської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ; в силу ст. 89 КК України не судимого.,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин, а саме27 листопада 2019 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усвідомлюючи, що не мають права проникати до іншого володіння особи, без згоди користувача будинку - ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, незаконно, підійшовши до паркану, проникли на територію двору домоволодіння, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували до будинку, відкрили вхідні двері, які на запираючий пристрій закриті не були, та проникли до житла, в якому фактично проживає ОСОБА_3
В результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушили вимоги ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, ст. 12 Загальної декларації прав людини, відповідно до якої ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність його житла, ст. 17 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, відповідно до якого ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного посягання на недоторканність його житла, ст.8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на повагу до свого житла, тобто незаконно проникли до іншого володіння особи, порушивши недоторканість житла ОСОБА_3 .
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 24 березня 2016 року №5-299кз15, згідно з ч.2 ст.233 КПК, під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться в постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. До іншого володіння особи належать транспортні засоби, земельні ділянки, гаражі, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого чи іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. При цьому кримінальним і кримінальним процесуальним законом не встановлено обов`язковості такої ознаки житла особи чи її іншого володіння, як належність їх особі на праві власності (що включає право володіння, користування і розпорядження майном) чи на праві володіння як одного з елементів юридично забезпеченого права власності і як вид права на чужі речі.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились в незаконному проникненні до житла, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скоїли кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачені беззаперечно визнали свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку.
Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Призначаючи покарання обвинуваченим у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступку), особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні.
З урахуванням зазначеного, особи обвинуваченого, наявності пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих покарання обставин, ступеня тяжкості скоєного кримінального проступку, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити їм покарання у виді обмеження волі в межах, встановлених санкцією ч.1 ст. 162 КК України, за якою вони обвинувачуються та можливість їх виправлення без відбування покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з покладанням відповідних обов`язків, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 368,370,373-376,381,382 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України і призначити йому покарання у виді - 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України і призначити йому покарання у виді - 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Сватівський районний суд до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень частини 1 статті 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка
Судове рішення № 91127048, Сватівський районний суд Луганської області було прийнято 25.08.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 426/7174/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: