Ухвала суду № 91125205, 20.08.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/13566/20

Провадження №1-кп/127/538/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря - Кізян Ю.О.,

сторони обвинувачення: прокурора Іванішина Д.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Семенюка І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 , його захисника Тимощука Є.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22019020000000056 від 12.07.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України судом постановлено на розгляд учасників процесу питання доцільності зміни, скасування чи продовження запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою, оскільки судове провадження з об`єктивних причин не може бути розглянуто судом до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження утримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, оскільки в судове засідання не з`явився захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , а захисник Тимощук Є.С. призначений за рахунок держави для окремої процесуальної дії - вирішення питання щодо запобіжного заходу.

Прокурор Іванішин Д.В. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в зв`язку з тим, що вони обвинувачуються, зокрема, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні тяжкого умисного злочину в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а ризики які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обох обвинувачених не відпали та продовжують існувати, а саме ризики того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в разі застосування до них більш м`якого запобіжного заходу зможуть переховуватися від органу досудового розслідування та суду, враховуючи міру покарання яка їм загрожує, при цьому враховуючи, що ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків та роботи. А також вважає, що є достатні підстави стверджувати, що обвинувачені зможуть незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, та що ОСОБА_1 зможе вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, оскільки в ході негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_1 здійснює свою протиправну діяльність, пов`язану з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин тривалий час.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Семенюк І.В. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання його підзахисного під вартою, оскільки ризики, зазначені прокурором щодо ОСОБА_1 не підтверджені доказами, підозра необґрунтована та відсутні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу. Його підзахисний має сім`ю, має постійне місце проживання разом із дружиною і дитиною, а тому просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Тимощук Є.С. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання його підзахисного під вартою, оскільки клопотання прокурора необґрунтоване та зазначені прокурором ризики не підтверджені належними та допустимими доказами, а зазначеному прокурором ризику можливості його підзахисним впливу на свідків можна запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу з застосуванням заборони спілкуватися зі свідками в кримінальному провадженні, тому просив змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

При вирішенні питання щодо запобіжних заходів, застосованих до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд, дослідивши письмове клопотання прокурора, заслухавши сторони обвинувачення та захисту, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, тобто, у вчиненні тяжких умисних злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, зокрема за ч.2 ст. 307 КК України - на строк до 10 років, з конфіскацією майна, не має достатніх соціально-стримуючих факторів та соціальних зв`язків, оскільки не має постійного місця роботи та законного джерела доходів, що свідчить про можливість останнім переховуватися від суду, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, оскільки відповідно до наявної інформації, отриманої в ході негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_1 здійснював протиправну діяльність, пов`язану з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин протягом тривалого часу, що фактично було його джерелом доходу. При цьому суд зазначає, що вказана захисником ОСОБА_1 наявність у обвинуваченого неповнолітньої дитини та родини не стало стримуючим фактором для невчинення останнім злочинів. Також ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, оскільки суд приймає докази, безпосередньо досліджені судом, а свідки на даний час в кримінальному провадженні не допитані. З врахуванням вищевикладеного, вимог ст. 5 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", суд приходить до переконання, що застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою не може запобігти вказаним існуючим в кримінальному провадженні ризикам, визначеним в п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та приходить до висновку, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід продовжити застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Також, суд враховуючи відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, тобто, у вчиненні тяжкого умисного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що свідчить про можливість останнім переховуватися від суду, а також чинити незаконний вплив на свідків в кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, оскільки суд приймає докази, безпосередньо досліджені судом, а свідки на даний час в кримінальному провадженні не допитані. З врахуванням вищевикладеного, вимог ст. 5 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", суд приходить до переконання, що застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним існуючим в кримінальному провадженні ризикам, визначеним в п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_2 та приходить до висновку, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а ОСОБА_2 слід продовжити застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 Конституції України, ст. ст. 7, 132, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196-199, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів з 20 серпня 2020 року до 18 жовтня 2020 року включно.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів з 20 серпня 2020 року до 18 жовтня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Я.М. Іванченко