Ухвала суду № 91124815, 21.08.2020, Барський районний суд Вінницької області

125/731/19

2/125/274/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.08.2020 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Мазур К.П.

розглянувши у судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаргород» до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Подільська Зоря» про визнання недійсним договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

У судове засідання представник відповідача СТОВ «Подільська Зоря» адвокат Чоловський О.М. подав клопотання про призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи.

Клопотання мотивував тим, що під час розгляду даної справи судом було призначено комплексну судово-почеркознавчу експертизу за клопотанням позивача ТОВ «Агрофірма Шаргород». Згідно повідомлення експерта надати відповідь на поставлені запитання не виявилося можливим через відсутність оригіналу оспорюваної угоди про розірвання договору оренди землі. Оскільки питання проведення судово-почеркознавчої експертизи по сканкопії угоди про розірвання договору оренди землі не вирішувалося, представник відповідача клопотав призначити вказану експертизу та надав сканкопію угоди. Витрати по її проведенню просив покласти на позивача.

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Агрофірма Шаргород» адвокат Зубаль А.І. заперечувала проти призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи, оскільки відповідно до п. 3.5 Розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта, крім об`єктів почеркознавчих досліджень. Вважає, що представник відповідача зловживає процесуальними правами з метою затягування строків розгляджу справи.

Представник СТОВ «Подільська зоря» адвокат Чоловський О.М. у судове засідання не з`явився. Подав заяву про перенесення судового засідання у зв`язку з карантином.

Ураховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача. Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 2020 року у справі № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року по 31 липня 2020 року (в редакції на момент ухвалення рішення) на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів № 343 відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів. Постановою Кабінету Міністрів № 392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні. Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. В той же час суд звертає увагу на те, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.

Заслухавши представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Пунктом 3.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998№53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) обумовлено, що експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

Згідно з п. 3.2 вказаної Інструкції до експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи.

Пунктом 3.5 Розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних, а також Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мінстерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, основним завданням є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.

Отже, як вбачається з викладеного, основна мета почеркознавчої експертизи - це ідентифікація виконавця рукописного тексту.

Представник відповідача СТОВ «Подільська Зоря» не надали експертних зразків та зразків вільного підпису, зразків печатки ТОВ «Агрофірма Шаргород», які необхідні для проведення почеркознавчої експертизи та оригіналу оспорюваної угоди про розірвання договору оренди землі.

Беручи до уваги зміст позовних вимог, предмет доказування, надані докази, а також враховуючи, що для вирішення питання стосовно можливості призначення проведення судово-почеркознавчої експертизи підпису в угоді обов`язковою є наявність почеркового матеріалу, в якому відображені ознаки підпису та печатки ТОВ «Агрофірма Шаргород» та у зв`язку з їх ненадання стороною відповідача, вказана експертиза проведена бути не може, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Отже, для проведення почеркознавчої експертизи експерту необхідно надати саме оригінали об`єкту дослідження.

Таким чином, за відсутністю оригіналу об`єкта дослідження, проведення експертизи є неможливим.

Керуючись ст.ст. 103-104, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання представника відповідача СТОВ «Подільська Зоря» адвоката Чоловського О.М. про призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: