Ухвала суду № 91122545, 20.08.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5066/19

Категорія 62

2-п/295/22/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря Лайчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради про вселення та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22.08.2019 року та призначити розгляд справи у загальному порядку. В обгрунтування вимог вказано, що позивач має інше житло, а саме їй на праві власності належить 1/7 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та право власності виникло у 2017 році, що на думку заявника спростовує твердження позивача про відсутність у неї іншого житло для проживання. Заявник вказав, що перебував з ОСОБА_2 у шлюбних відносинах з грудня 2005 року по вересень 2015 року, після чергових сварок у вересні 2015 року ОСОБА_2 виїхала з будинку до місця своєї реєстрації, діти залишились проживати з ОСОБА_1 . Заявник вказав, що коштів на ремонт, будівництво будинку позивач не надавала. На думку заявника ОСОБА_2 у зв`язку з аморальною поведінкою та, як наслідок, припиненням шлюбних відносин з ОСОБА_1 втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 . Посилаючись на ст. 406 ЦК України, заявник вказує, що у ОСОБА_2 було право користування спірним житлом, яке по своїй натурі є сервітутом та після припинення шлюбних відносин, право такого сервітуту у ОСОБА_2 припинилось. Крім того, згоди власників будинку на користування житлом з кінця вересня 2015 року позивач не мала.

13.08.2020 року від ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якій позивач вказала, що підстави для скасування заочного рішення відсутні оскільки усі відповідачі належним чином повідомлялись про розгляд справи та умисно уникали отримання повісток за місцем свого проживання. На думку позивача належність їй на праві власності частини іншого житла не має значення при вирішенні даного спору, оскільки через незначну частку не може бути виділено в натурі частина будинку для проживання з дітьми та це не є підставою для самовільного виселення відповідачем ОСОБА_1 позивача та неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні заявник та його представник заяву про перегляд заочного рішення підтримали, просили задовольнити.

ОСОБА_6 зазначила, що не заперечує щодо вселення неповнолітніх діте, проте, ОСОБА_2 втратила право на проживання в будинку.

Позивач та її представник заперечували щодо задоволення заяви.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22.08.2019 року ухвалено вселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в будинок по АДРЕСА_2 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду 10 000,00 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_2 моральну шкоду 12000,00 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , в особі законного представника ОСОБА_2 моральну шкоду 12000,00 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_2 моральну шкоду 12000,00 грн.

Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення, зокрема, повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що:

- відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки,

- а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінивши наведені у заяві доводи для скасування заочного рішення, суд вважає їх неспроможними.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Так, посилання заявника на те, що позивачу на праві власності належить 1/7 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не є належним свідченням того, що фактично позивач має інше місце проживання. Зі змісту інформаційної довідки №203767104 від 11.03.2020 року вбачається, що житлова площа вказаного будинку становить 56,3 кв.м., таким чином ОСОБА_2 належить 8,04 кв.м. при цьому, відомості про можливість реального проживання позивача з неповнолітніми дітьми у вказаному житлі заявником не доведено.

Заявник не заперечує того факту, що позивач проживала за адресою: АДРЕСА_2 в період з 2005 року по 2015 рік, а тому у позивача наявні обгрунтовані, достатні і тривалі зв`язки з указаним місцем проживання.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення поданої заяви.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

За таких обставин, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення, передбачених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, не має, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради про вселення та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Одночасно суд роз`яснює, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Чішман