Ухвала суду № 91122031, 20.08.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1406/20

№ 1-кп/183/1069/20

У Х В А Л А

20 серпня 2020 року колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

суддів Городецького Д.І.,

Майної Г.Є.,

секретаря Гамаскової Н.А.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12016040350001009 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

за участю прокурора Жовнерчука Д.Л.,

представника потерпілого Мисика О.І.,

захисника Радільчук Н.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И ЛА :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

17 січня 2020 року під час здійснення досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор заявив клопотання про продовження дії обраного щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки, на його думку, ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який слугував підставою для його обрання існує і на цей час, оскільки ОСОБА_1 суспільно-корисною працею не займається, не одружений, дітей або непрацездатних осіб на утриманні не має, у зв`язку з чим стійкі соціальні зв`язки у нього відсутні. Крім того, після вчинення злочину покинув місце свого проживання без поважної причини, з місця реєстрації згідно заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду від 12.11.2018 року був виписаний, та через деякий час прописався за іншою адресою, що на його думку підтверджує те, що ОСОБА_1 намагається ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а, враховуючи тяжкість злочину та маючи можливість вільного пересування, він може переховуватися від органів слідства та суду, а тому вважає неможливим застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого - адвокат Радільчук Н.І. заперечувала проти продовження її підзахисному дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на порушення визначених КПК України строків та порядку надання такого клопотання, вважаючи, що її підзахисний вже тривалий час знаходиться під вартою без обґрунтованих підстав, так як вказані ризики прокурором не доведені, обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, а тому просила змінити йому запобіжний захід на цілодобовий арешт з покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків за місцем його реєстрації, при цьому знов посилалась на відповідні рішення ЄСПЛ та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Прокурор проти зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт заперечував, просив задовольнити його клопотання.

Представник потерпілого - адвокат Мисик О.І. підтримав клопотання та думку прокурора.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно до п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В судовому засіданні встановлена наявність ризику, передбаченого п.1ч.1ст.177 КПК України, разом з тим на даний час допитані потерпілий та свідки зазначені в реєстрі, обвинувачений, досліджені письмові та речові докази, а судовий розгляд не можливо закінчити лише у зв`язку з незабезпеченням стороною обвинувачення явки свідків, заявлених прокурором в порядку доповнення, при цьому обвинувачений має міцні соціальні зв`язки та постійне місце мешкання, за яким його власник погоджується на перебування обвинуваченого під домашнім арештом. Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів, вважає, що запобігти встановленому ризику, можливо при застосуванні цілодобового домашнього арешту, а тому обвинуваченому ОСОБА_1 , необхідно змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з виконанням покладених на нього процесуальних зобов`язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И ЛА :

В задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити дію запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт по 16 жовтня 2020 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 залишати житло за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, крім необхідності звернення до медичних закладів.

Зобов`язати ОСОБА_1 :

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- здати до Новомосковського районного відділу державної Міграційної служби свій закордонний паспорт.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з під варти в порядку п.1 ч.3 ст.202 КПК України

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення КСУ від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Головуюча суддя О.В. Болкарьова

Суддя Д.І. Городецький

Суддя Г.Є. Майна