Вирок № 91120878, 25.08.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/13473/13-к

Провадження (1-кп/199/150/20)

ВИРОК

іменем України

25.08.2020 м.Дніпро

Амур - Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Савченка Є.М.

секретарі: - Малюк О.О.,Обора Б.Ю.

за участю сторін:

прокурорів: - Цховребова Л.В., Івах Н.А.

потерпілого - ОСОБА_1

представників потерпілого - Цормутяна Г.Х.

-Петрикова В.А.

обвинувачених - ОСОБА_3

- ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпро кримінальне провадження №12012040630000379 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Бердянськ, Запорізької області, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого у ТОВ ПП «Берліка» головним технологом, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.177, ст.232 КК України;

ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Дніпропетровськ, громадянки України, освіта середня, заміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючої в ТОВ ПП «Берліка» начальником відділу збуту, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.177, ст.232 КК України;

В С Т А Н О В И В:

В період часу з 25.11.2002 по 21.10.2004, а також з 22.11.2006 по 31.07.2008 ОСОБА_3 працював на посадах піскоструйщика та плавильника-розливальника металу та сплавів виробничого цеху ПНВПФ «Сітон», розташоване за адресою м.Дніпро, пр.Слобожанський,35А. де займався виготовленням та виливанням чавунного посуду та знав технологію його виготовлення, де також в період часу з 17.11.2000 по 23.01.2012 працювала ОСОБА_4 на посадах інженера, начальника виробничого відділу, начальника відділу збуту ПНВПФ «Сітон» та мала доступ до технології виробництва і клієнтської бази вказаного підприємства. Також встановлено, що 30.04.2010 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб. Відповідно до угод «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства» від 06.02.2003 і 22.11.2006 між керівником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_1 та співробітником підприємства ОСОБА_3 на останнього покладено обов`язок нерозголошення комерційної таємниці, в тому числі на протязі 5 років з моменту звільнення з підприємства. Також відповідно до угоди «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства» від 06.02.2003 між керівнивом ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_1 та співробітником підприємства ОСОБА_4 на останню покладено обов`язок нерозголошення комерційної таємниці, в тому числі на протязі 5 років з моменту звільнення з підприємства. Також встановлено, що 12.12.2005 директором та засновником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_1 подано заявку до ДП «Український інститут промислової власності» на отримання патенту України на промисловий зразок « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Далі, а саме 15.11.2006 за вказаною заявкою ОСОБА_1 видано патент України № НОМЕР_1 , за яким захищається форма та колір посуду. Окрім цього, 01.03.2011 між ОСОБА_1 та ПНВПФ «Сітон» укладено Ліцензійний договір №2, за яким виключне право на використання зазначеного патенту надано вказаному підприємству. Відповідно до укладених договорів ПНВПФ «Сітон» здійснює виготовлення та реалізацію чавунного посуду в якому використовується промисловий зразок « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за патентом України № НОМЕР_1 від 15.11.2006. Так встановлено, що приблизно на початку 2011 року у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , виник злочинний намір спрямований на незаконне використання патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006 на чавунній посуд, власником якого є ОСОБА_1 , а використання якого здійснює ПНВПФ «Сітон», при цьому останні вступили у злочинну змову. В подальшому, а саме 27.04.2011 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного наміру, з корисливих спонукань, достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006 на чавунний посуд власником якого є ОСОБА_1 , за попередньою змовою групою осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстрували ТОВ ПП «Берліка» основним видом діяльності якого в тому числі є лиття чавуну, а також виготовлення інших готових металевих виробів та відповідно до договору оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 з корисливих мотивів, з використанням комерційної таємниці ПНВПФ «Сітон», організували виробництво чавунної продукції в порушення патенту на промисловий зразок №13074 від 15.11.2006 на чавунний посуд. Встановлено, що після звільнення з ПНВПФ «Сітон», ОСОБА_4 почала офіційно працювати на ТОВ ПП «Берліка». Після чого ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 , яка працювала на посаді начальника відділу збуту ТОВ «ПП Берліка», які достовірно знали про існування патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006 на чавунний посуд, здійснили виготовлення, а в подальшому реалізацію ТОВ «ТНП КОМ» сковорід чавунних із дерев`яною ручкою в кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць чим порушили право інтелектуальної власності, що належить ОСОБА_1 , а право на використання зазначеного патенту має ПНВПФ «Сітон», яке захищається Цивільним та Господарськими кодексами України, а також Законом України «Про охорону прав на промислові зразки». Також встановлено, що 25.06.2012 в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 », за адресою: АДРЕСА_4 , що належить ТОВ «ТНП КОМ», здійснена закупка в результаті якої придбано сковорід чавунних із дерев`яною ручкою в кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць на загальну суму 12757,50 гривень. Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 19.09.2012 № 70/38-624 у наданих на дослідження виробах - 1 (жаровні чавунній) та 1 (сковороди чавунній гриль) які були відібрані з числа 70 одиниць посуду виробництва ТОВ «ПП «Берліка» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006. Далі ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006 на чавунний посуд, продовжуючи вчиняти злочин, використовуючи вищезазначений патент продовжили виготовляти та реалізовувати продукцію ТОВ ПП «Берліка». Встановлено, що 27.09.2012 у ТОВ «ТНП КОМ» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 вилучено бухгалтерські документи, що підтверджують факт наявності господарських взаємовідносин між ТОВ ПП «Берліка» та ТОВ «ТНП КОМ» щодо постачання чавунного посуду. 19.11.2012 у виробничому приміщенні ТОВ ПП «Берліка» за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7 відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено 170 одиниць (жаровня чавунна) та 377 одиниць (сковорода чавунна) виробництва ТОВ ПП «Берліка». Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 17.12.2012 № 70/38-777 в наданих на дослідження виробах 170 (жаровня чавунна) що були вилучені під час обшуку 19.11.2012 у ТОВ «ПП «Берліка» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006. Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 28.01.2013 № 70/38-60 проведеного на підставі вилучених бухгалтерських документів у ТОВ «ТНП КОМ», ТОВ «ПП «Берліка» було виготовлено та поставлено для реалізації ТОВ «ТНП КОМ» 2550 одиниць чавунного посуду, а саме: 1425 одиниць виробів «жаровня чавунна» та 1125 одиниць виробів «сковорода чавунна (гриль)», в яких використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006. Згідно висновку економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 23.01.2013 № 70/38-61 розмір матеріальної шкоди що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 13074 від 15.11.2006 у 170 виробах що були вилучені 19.11.2012 року в ході проведення обшуку у виробничому приміщенні ТОВ ПП «Берліка» за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7 становить 19 833,33 грн. Згідно висновку судової-експертизи у сфері інтелектуальної власності №11235/11236/14-53 від 03.03.2015 у двох жаровнях чавунних, у двох сковорідках чавунних (гриль) з ручками які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014, Осмотр по АДРЕСА_5 Изъято: две жаровни, изъятые в ходе закупки» та на зворотній стороні: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск Управление ГСБЕП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области» та двох жаровнях чавунних які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по проспекту Правды, 35 А, Изъято: две жаровни, изъятые в ходе обыска», у одній жаровні чавунній та одній сковороді чавунній (гриль) з дерев`яною ручкою, що вилучені під час оперативної закупівлі від 25.06.2012 року (на зворотній стороні яких зазначено: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск Управление ГСБЕП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области») використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006. Згідно висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішній справ України №19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16.02.2018 у жаровні чавунній (діаметр 28), закупленій 25.06.2012 та жаровні чавунній (діаметр 28), вилученій під час обшуку 19.11.2012, використані всі суттєві ознаки варіанту 1 промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1 від 15.11.2006р. Згідно висновку комісійної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №199/13473/13-к від 04.07.2018 у двох жаровнях чавунних (діаметр 28), відібраних «під час огляду речових доказів 24.01.2017 з числа предметів, які були вилучені під час обшуку 19.11.2012» (одна жаровня) та «закуплені 25.06.2012» (друга жаровня) використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № НОМЕР_1 від 15.11.2006. У сковорідці чавунній (діаметр 24) відібраній під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були закуплені 25.06.2012 використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № НОМЕР_1 від 15.11.2006. Згідно висновку додаткової експертизи Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №15/13.9/9 від 28.01.2019 розмір матеріальної шкоди що була заподіяна потерпілим ОСОБА_1 та ПНВПФ «Сітон» внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України №13074 від 15.11.2006 становить 296966 гривень 67 коп.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які виразилися у розголошенні комерційної таємниці без згоди її власника, яким ця інформація відома у зв`язку з професійною або службовою діяльністю, вчинене з корисливих мотивів і завдало істотної шкоди суб`єкту господарської діяльності, що виразилися в незаконному використанні промислового зразка, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з завданням матеріальної шкоди у великому розмірі, - потерпілому ОСОБА_1 та ПНВПФ «Сітон» спричинено майновий збиток на загальну суму: 316800 (триста шістнадцять тисяч вісімсот) гривен.

ОСОБА_3 в судовому засіданні свою провину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнав, суду показав, що він дійсно працював на підприємстві «Сітон», котре виготовляло чавунний посуд і коли звільнився, то вирішив організувати власну справу також з виготовлення чавунного посуду. Для цього разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 приблизно в 2011 році заснували ТОВ «ПП «Берліка». ОСОБА_4 на той час засновником не була і увійшла до їх складу лише десь через рік-півтора, оскільки вона спочатку була вагітна, пізніше народила дитину, їздила по лікарням. На час створення товариства директором був ОСОБА_8 , який підписував всі документи. Він уважно вивчив патенти ОСОБА_1 і почав робити посуд таким, щоб він відрізнявся від посуду ОСОБА_1 . Довго проводив роботу над створенням власного товару. Його завданням було створити продукцію, котра відрізняється від продукції ОСОБА_1 . Відомості по патенту ОСОБА_1 він взяв в мережі «Інтернет». При цьому він консультувався з юристами, і йому сказали, що продукція повинна відрізнятися чим-небудь, не повинна бути ідентичною, тоді він нічого не порушить. За зразок він взяв сковорідку ОСОБА_1 та почав її видозмінювати: змінив кронштейн, інше кріплення ручки. На створення зразку сковороди він витратив декілька місяців. Окрім нього в процесі безпосереднього виготовлення зразка посуду ніхто участі не брав - він самостійно виконав 95 % роботи. В подальшому в 2012 році він отримав патент на власний промисловий зразок. В подальшому для виготовлення посуду за розробленим ним зразком залучалися працівники, але їм про патенти ОСОБА_1 нічого відомо не було. З іншими засновниками та директором вони обговорювали, як буде виготовлятися посуд, звідки брати форми та чи буде вона відмінна від продукції інших виробників, але безпосередньо усім займався він, бо ці люди були далекі від виробництва посуду. Окрім нього на ТОВ «ПП «Берліка» ніхто не приймав рішень щодо форми посуду. Заперечує факт того, що ним була розголошена будь-яка комерційна таємниця а також те, що розроблений ним чавунний посуд порушує право ОСОБА_1 на промисловий зразок.

ОСОБА_4 в судовому засіданні свою провину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнала, суду показала, що пропрацювала на підприємстві «Сітон» 11 років і з 2000 до 2011 роки пройшла шлях від секретаря-референта до начальника відділу виробництва і відділу постачання, виконуючої обов`язки директора. Протягом роботи до неї не було ні претензій, ні якихось негативних рішень, всіх все влаштовувало і все було добре. Вона займалася саме збутом, виробництвом і практично всі питання вони з директором вирішували вдвох. 30 квітня 2010 року вона уклала шлюб із ОСОБА_3 . В січні 2012 року вона звільнилася оскільки була вагітна і переїхала у м. Бердянськ. З 2012 року, не пригадує з якого саме місяця, трудову книжку віддала в ТОВ «ПП «Берліка» і була там оформлена начальником відділу збуту, але фактично не працювала, оскільки у вересні вже народилася дитина. Коли створювалося ТОВ «ПП «Берліка», вона знаходилася в Дніпропетровську, працювала на підприємстві «Сітон» і ніякого відношення до « ОСОБА_9 » не мала, а до складу засновників товариства увійшла набагато пізніше. Організувати дане підприємство було повністю рішенням ОСОБА_3 і вона йому в цьому не заважала та не допомагала, а займалася своєю роботою, оскільки на той момент їй потрібно було працювати і при рідких зустрічах у вихідні вони були зайняті своїми сімейними справами. ОСОБА_3 займався організацією підприємства, всіма цими сковорідками і збутом. Після того, як ТОВ «ПП «Берліка» почало виготовляти продукцію, вона бачила відмінність цієї продукції від продукції « ІНФОРМАЦІЯ_7 », оскільки ОСОБА_3 видозмінив ручки, зробив друге вушко. Їй відомо про патенти ОСОБА_1 і вона безпосередньо приймала участь в розробці продукції « ІНФОРМАЦІЯ_7 », тому може стверджувати, що продукція ТОВ «ПП «Берліка» є відмінною від продукції « ОСОБА_10 ». Щодо директора «ТНП.КОМ» ОСОБА_11 , то зазначає, що з останнім вона вперше зустрілася в 2012 році, коли піднялося питання щодо патентів, а до цього вона з останнім не зустрічалася і про постачання продукції ТОВ «ПП «Берліка» не домовлялася. Заперечує факт того, що нею була розголошена будь-яка комерційна таємниця і використана клієнтська база, Вона розміщувала інформацію про продукцію товариства на сайті «Пром.юа» і на сайті підприємства, але з червня 2011 року вона була в декретній відпустці. Їй відомо, що на той час вся продукції товариства відпускалася на ТОВ «ТНП.КОМ». Після того як їм стало відомо про наявність кримінального провадження, вони два найменування продукції, по яким були претензії, зняли в ТОВ «ПП «Берліка» з виробництва і після цього змінили їх дизайн, щоб вони ще більше відрізнялися від продукції «Сітона».

Суд вважає, що не зважаючи на не визнання своєї провини у вчиненні інкримінованих згідно зміненого обвинувального акту від 31 липня 2019 року кримінальних правопорушень, винуватість ОСОБА_12 і ОСОБА_4 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.177 і ст.232 КК України, підтверджується дослідженими під час судового розгляду наступними доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_1 про те, що він організував виробництво чавунного посуду ПНВПФ «Сітон», засновником та директором якого він є до цього часу. Ним за патентом № НОМЕР_1 було запатентовано права на промисловий зразок чавунного посуду, права за яким він передав власному підприємству «Сітон» і за використання патенту підприємство сплачує йому роялті залежно від кількості виготовленої продукції. ОСОБА_4 була прийнята на роботу в кінці 2000 року на посаду офіс-менеджера, а потім її просували по здібностям. Звільнилася вона з посади начальника виробництва побутового відділу. До її обов`язків входило: пошук клієнтів, організація збуту продукції, комерційна реклама. Ця посада передбачала ще обов`язки його заступника. ОСОБА_3 працював з перервою у виробничій дільниці. При прийнятті на роботу ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підписали договір про нерозголошення комерційної таємниці. В 2010-2011 році вони виявили в Інтернеті продаж чавунного посуду дуже схожого на той посуд, який виготовляло їх підприємство. ОСОБА_4 за його дорученням придбала зразки такого посуду і вони виявили, що він є практично ідентичний з їхнім. Пізніше з`ясувалося, що посуд продає ТОВ «ТНП.КОМ». Представники останнього в 2010 році приходили до нього особисто, призначили зустріч з приводу співпраці, але ними були запропоновані не прийнятні їм умови, і він відмовився. Постачальником посуду до ТОВ «ТНП.КОМ» виявилося ТОВ «ПП «Берліка», засновниками якого є ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Тоді він звернувся до правоохоронних органів, оскільки вважає, що останні розголосили комерційну таємницю. Так, головною ознакою запатентованого ним промислового зразка є чорний насичений колір і такий саме колір був у продукції « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Хоча виготовити чавунний посуд такого ж зовнішнього вигляду ТОВ «ПП «Берліка» могло і за його патентом, який в загальному доступі, але досягнути чорного насиченого кольору можна було лише за запатентованою ним за іншим патентом № НОМЕР_2 технологією і він вважає, що саме ця технологія і була розголошена обвинуваченими. Ціни на їх чавунний посуд у прайс-листі є сталими. Є політика ціни, існує система знижок в залежності від об`єму закупок. Ціни на продукцію затверджуються особисто ним, як директором, і вони працюють як на зовнішній так і на внутрішній ринок. Він і на цей час підтримує висунуте ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачення. Він особисто участі в оперативній закупці чи проведенні обшуків в ТОВ «ПП «Берліка» не приймав. Оперативна закупка проводилась за його кошти, і закуплену продукцію в опечатаному вигляді співробітники міліції привезли на його підприємство для зберігання;

- показами свідка ОСОБА_13 яка показала суду, що ОСОБА_1 та ПНВПФ «Сітон» є постійними клієнтами її фірми. З «Сітону» вона оформлює дуже багато патентів і на винаходи, і на товарні знаки, і на промислові зразки і в Україні, і в других країнах, і міжнародні заявки. Пізніше вона робила висновок спеціаліста та підтверджувала, що у наданих на дослідження зразках чавунного посуду були використані всі суттєві ознаки промислового зразка за вищезазначеним патентом;

- показами свідка ОСОБА_14 який, підтвердив сам факт, перебіг та результати проведення оперативної закупки. При цьому, після огляду придбаного під час оперативної закупки чавунного посуду обидва свідка заявили, що оглянуті чавунні вироби є саме тими, які були закуплені і на бирках стоять їх підписи;

- показами оперативного покупця (свідка) зі зміненими анкетним даними ОСОБА_15 пояснив, що до нього звернулися співробітники правоохоронних органів для того щоб він провів закупку товару, на що він дав згоду і залишив свій телефон. Десь через 5-6 днів йому передзвонили і він приїхав на пр. Ілліча, де його завели в кабінет. Там вже було два понятих та представники правоохоронних органів, які показали гроші. Ці гроші розклали, виготовили з них копії, перевірили, переписали в протокол та співробітник міліції передав їх йому. Точну суму пригадати не може, але було близько 12-15 тис. грн. Після цього він, представник міліції та двоє понятих на його автомобілі «Тойота Прадо» поїхали на вул. Ширшова м. Дніпропетровська в магазин «500 мелочей» купувати продукцію. Вони зайшли в магазин, співробітник на стенді показав, що саме треба буде придбати - це були сковороди. Вони це вибрали, проплатили, їм дали чеки. Їм вантажник виніс на вулицю товар та всі документи. На вулиці все перерахували, склали в машину та приїхали на пр. Ілліча. Там йому представили ОСОБА_1 і вони вивантажили товар. Потім товар описали в протоколі, під яким він поставив свій підпис. Все це було в обідній час, дату пригадати не може;

- показами свідка ОСОБА_16 яка пояснила, що працює в ПНВПФ «Сітон» і була особисто знайома з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ОСОБА_17 повністю довіряв ОСОБА_18 , вона була його правою рукою, залишалась замість нього за наказом в ті моменти, коли він був відсутній на підприємстві, мала доступ до всіх приміщень підприємства, їй оказувалась повна довіра. В момент коли особа приймається на роботу то людина заповнює особисту картку, отримує на роботу внутрішній розпорядок, підписує угоду про нерозголошення комерційної таємниці, отримує на руки пам`ятку що є комерційною таємницею на підприємстві, при звільнені людина підписує згоду що вона зобов`язується не розголошувати відомості котрі були отримані на підприємстві як мінімум протягом 5 років. В той момент вона на підприємстві вела відділ кадрів. Їй не відомо, які були відносини у ОСОБА_19 з ОСОБА_18 . До ОСОБА_18 з боку керівництва була повна довіра, були нормальні ділові відносини з повною довірою. ОСОБА_18 виконувала щоденний контроль виконаного завдання виробничого та звіт перед керівництвом, також збут, маркетинг та реклама і все, що з цим пов`язано. ОСОБА_19 працював плавильником і бригадиром плавильної бригади та лив весь посуд по виробничому завданню. ОСОБА_19 проходив навчання. Звільнені вони були за власним бажанням в різний час. Був якийсь конфлікт, але вона в той час була у відпустці і його зміст їй особисто не відомий. Вона не була присутня, щоб обвинувачені розголошували комерційну таємницю і такі відомості у неї відсутні. 05 листопада 2009 року було введено в дію наказ про встановлення режиму конфіденційної інформації, тобто це вже впорядкували і було видано в цей момент пам`ятка кожному працівнику, що є комерційною таємницею;

- показами свідка ОСОБА_20 яка пояснила, що працює в ПНВПФ «Сітон» з серпня 2005 року на посаді менеджера по адміністративній діяльності. Їй відомо, що під час відсутності директора товариства ОСОБА_1 безпосередньо всі його обов`язки виконувала ОСОБА_4 , у якої були повністю всі права керівника. ОСОБА_1 в свою відсутність повністю їх довіряв, у неї був доступ до всієї технічної документації. Також їй була відома вся база їхніх покупців, котрі закупали у них продукцію. Зазначала, що вона отримувала пам`ятку та підписувала документи стосовно комерційної таємниці, які так само підписувала і ОСОБА_4 ;

- письмовою заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 12.06.2012 року від ОСОБА_21 (т.1 а.п.3);

- свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № НОМЕР_3 , серії А00 від 26.04.1996, згідно якого Приватне Науково-Виробниче підприємство фірма «Сітон» зареєстрована в Єдиному Державному реєстрі за № 24225979 за адресою: пр. газети «Правда», 35-а, Амур-Нижньодніпровський р-он, м.Дніпропетровськ (т.1 а.п.13);

- копією статуту ПНВП фірми «Сітон» (т.1 а.п.16-27);

- патентом на промисловий зразок № 13074 зареєстрованому 15.11.2006 року (т.1 а.п.28-30,31-32,33-34);

- витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 857223, серії АЖ від 27.04.2011, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислове Підприємство «Берліка» зареєстрована в Єдиному Державному реєстрі за № 37692590 за адресою: вулиця Чкалова, 45, місто Бердянськ, Запорізька область, одними із засновків якого є обвинувачені: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.1 а.п.43);

- угодою про нерозголошення комерційної таємниці підприємства, від 06.02.2003 року, між ОСОБА_21 та ОСОБА_4 (т.1 а.п.65,66);

- угодою про нерозголошення комерційної таємниці підприємства, від 06.02.2003 і 22.11.2006 між ОСОБА_21 та ОСОБА_3 (т.1 а.п.86);

- угодою про нерозголошення комерційної таємниці підприємства, від 06.02.2003 року, між ОСОБА_21 та ОСОБА_4 (т.1 а.п.93,94);

- актом огляду грошових коштів, від 25.06.2012 року з додатками до нього (т.1 а.п.140-141, 142-146);

- актом огляду грошових коштів, від 25.06.2012 р. з додатками (т.1 а.п.147-148);

- протоколом огляду 25.06.2012 р. з додатками та фото-таблицею (т.1 а.п.149-165);

- постановою про визнання потерпілим ОСОБА_1 , від 27.08.2012 р.(т.1 а.п.212);

- протоколом виїмки від 27.09.2012, згідно якого в присутності двох понятих, вилучені для долучення до матеріалів провадження: копія договору поставки № 23/02 від 23.02.2012 на 2-х аркушах; копія договору поставки № 6 від 08.12.2011 на 1 аркуші; копія генеральної довіреності (додаток № 1 до договору поставки) на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-41 від 13.08.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-35 від 02.08.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-34 від 12.07.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-31 від 05.07.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-23 від 10.05.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-22 від 10.05.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-16 від 19.04.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-15 від 05.04.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-14 від 31.03.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-11 від 23.03.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-09 від 15.03.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-05 від 01.03.2012 на 1 аркуші; копія податкової накладної № ПБ-01 від 10.01.2012 на 1 аркуші; виписка з рахунку, який підтверджує розрахунок ТОВ «ТНП.КОМ» на 13 аркушах (т.2 а.п.11-12);

- протоколом обшуку за місцем розташування офісу ТОВ «ПП «Берліка» за адресою: вул. Леніна, 23/2, кімната № 6 в місті Бердянську Запорізької області від 19.11.2012 в ході якого в присутності 2 понятих вилучено майно (т. 2 а.п.80-81);

- протоколом обшуку за місцем приміщення для ливарних робіт ТОВ «ПП «Берліка» за адресою: вул. Юнатів, 7 в місті Бердянську Запорізької області від 19.11.2012 в ході якого в присутності двох понятих, виявлено: чавунні вироби, а саме: сковороди діаметром 280*60 см. у кількості 170 штук та сковороди діаметром 240*40 см. у кількості 377 штук (т.2 а.п.82-84);

- протоколом тимчасового вилучення речей та документів від 28.03.2013 стосовно 170 одиниць сковорід чавунних, діаметром 280*60 мм. та 377 (триста сімдесят сім) одиниць сковорід, діаметром 240*40 мм. (т.6 а.п.190);

- протоколом огляду місяця події від 15.07.2014, згідно якого встановлено та оглянуто територія складу за адресою: пр. газети «Правда», 35-А в місті Дніпро-петровську, з приміщення якого вилучена: 1) продукція, що виявлена 19.11.2012 під час обшуку з ТОВ «ПП «Берліка», а саме: дві жаровні, діаметром 28 см., дві сковороди-гриль, діаметром 24 см.; 2) продукція, що була придбана в ході проведення оперативної закупівлі 25.06.2012, а саме: дві сковороди з ручками, діаметром 24 см., на дні яких мається бирка з підписами понятих та етикетка фірми «Krauff» та дві жаровні, діаметром 28 см., з етикеткою фірми «Krauff» (том № 6 а.с. 175);

- висновком експерта № 70/38-624 від 19.09.2012 р., відповідно до якого, у наданих на дослідження виробах - одній «жаровні чавунній» та одній «сковороді чавунній (гриль)», які були відібрані з числа сімдесяти одиниць посуду виробництва ТОВ «ПП Бер-ліка», що був придбаний 25.06.2012 у ТОВ «ТНП.КОМ» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006 року (т.1 а.п.224-228)

- висновком експерта №70/38-777 від 17.12.2012 р., відповідно до якого, у нада-ному на дослідження виробі «жаровня чавунна», який був відібраний з числа сто сім-десяти одиниць посуду, що були вилучені 19.11.2012 р. ТОВ «ПП Берліка», вул.Юнатів,7, м.Бердянськ, Запорізької області, використані всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006 року. В наданому на дослідженні виробі «сковорода чавунна» який був відібраний з числа трьохсот сімдесяти семи одиниць посуду, що були вилучені 19.11.2012 року в ТОВ «ПП Берліка», вул. Юнатів, 7, м.Бердянськ, Запорізької області, використані не всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 р. (т.2 а.п.97-101);

- висновками експерта №70/38-60 від 28.01.2013 року та 70/38-61 від 23.01.2013 року, про встановлення майнових збитків в сфері інтелектуальної власності на суму 19 833,33 грн. (т.2 а.п.127-131,134-136);

- висновком експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності № 454 від 22.05.2014 року, відповідно до якого, у чавунному посуді виробництва ПП « ОСОБА_9 » використано таку ознаку винаходу за патентом України № НОМЕР_2 (« ІНФОРМАЦІЯ_5 »), як «при формуванні на виливку захисного покриття оксиду заліза Fe3O4 його нагрів ведуть до температури 680-800 °С; у чавунному посуді виробництва ПП «Берліна» використана така ознака винаходу за патентом України № НОМЕР_4 (« ІНФОРМАЦІЯ_5 »), як вміст у сірому чавуні кремнію в кількості має не менше 4,1 % (т.6 а.п.106-114);

- висновком комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 11235/11235/14-53 від 03.03.2015, згідно якої у двох жаровнях чавунних, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по пр. Правди, 35-А, Изъято: две жаровни, изъятые в ходе закупки» та зворотній стороні «25.06.2012 «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск, УГСБЭП ГУМВД Украины в Днепропетровской области» та двох жаровнях чавунних, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по пр. газеты «Правда», 35-А, Изъято: две жаровни, изъятые в ходе обыска» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006. У двох сковорідках без ручок, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по АДРЕСА_5 , Изъято: две сковороды, изъятые в ходе обыска ООО «ПП «Берлика» не використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006. У двох сковорідках чавунних (гриль) з ручками, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по пр. Правды, 35-А, Изъято: две сковороды, изъятые в ходе оперативной закупки» та на зворотній стороні «25.06.2012 «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск, УГСБЭП ГУМВД Украины в Днепропетровской обл.» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006. У одній жаровні чавунній та одній сковороді чавунній (гриль) з дерев`яною ручкою, вилучені під час оперативної закупівлі від 25.06.2012 (на зворотній стороні яких зазначено: «25.06.2012 «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск, УГСБЭП ГУМВД Украины в Днепропетровской области»), використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 (т.6 а.п.198-225);

- висновком експерта №19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16.02.2018 року, відповідно до якого, у наданих на дослідження зразках посуду - жаровні чавунній (діаметром 28), закупленій 25.06.2012 року, та жаровні чавунній (діаметром 28), вилученій під час обшуку 19.11.2012 року, використані всі суттєві ознаки варіанту 1 промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 року; у сковорідці чавунній (діаметром 24), закупленій 25.06.2012 року, та сковороді чавунній (діаметром 24), вилученій під час обшуку 19.11.2012 р., не використані всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1 від 15.11.2006 року (т.10 а.п.207-232);

- висновком комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 3108 від 04 липня 2018 року, відповідно до якої, у жаровні чавунній (діаметр 28), відібраній «під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були «закуплені 25.06.2012р» використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № НОМЕР_1 від 15 листопада 2006 року. У сковорідці чавунній (діаметр 24), відібраній «під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були закуплені 25.06.2012 року» використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № НОМЕР_1 від 15 листопада 2006 року (т.11 а.п.36-50);

- висновком додаткової економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 15/13.9/9 від 28.01.2019 р., відповідно до якої, розмір матеріальної шкоди, що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 р. при виготовленні ТОВ «ПП «Берліка» та поставці для реалізації ТОВ «ТНП.КОМ» чавунного посуду згідно з бухгалтерськими документами, що були вилучені в ході виїмки 27 вересня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ» і по 70 (сімдесяти) одиниць посуду: 35 (тридцять п`ять) «жаровень чавунних» та 35 (тридцять п`ять) «сковорід, чавунних (гриль)», що були вилучені в ході оперативної закупівлі 25 червня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ» становить: 296966 (двісті дев`яносто шість тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень 67 копійок, у тому числі окремо по 70 (сімдесяти) одиницям посуду: 35 (тридцять п`ять) «жаровень чавунних» та 35 (тридцять п`ять) «сковорід чавунних (гриль)», що буди вилучені в ході оперативної закупівлі 25 червня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ», становить 7904 (сім тисяч дев`ятсот чотири) гривні 17 копійок (т.11 а.п.131-133);

- речовими доказами: чавунні вироби - сковороди діаметром 280*60 см. у кількості 170 штук та сковороди діаметром 240*40 см. у кількості 377 штук; документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПП «Берліка» в двох синіх пакетах; ноутбук марки «MSI», модель MS-1682; ключі від приміщення у кількості 4 штуки; документи, вилучені виїмкою від 27.09.2012 в ТОВ «ТНП.КОМ»; зразки з закуплених під час оперативної закупки 35 шт. жаровен і 35 шт. сковородок: жаровня чавунна та сковорода чавунна (т.2 а.п.88, 89, 175, 176, 191, 192).

Даючи оцінку наведеним доказам і встановленим обставинам, суд критично відноситься до невизнання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 своєї провини в судовому засіданні. Ці покази обвинувачених спростовуються: показами потерпілого ОСОБА_1 і свідків: ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , які в судовому засіданні послідовно і впевнено дали свої покази, відповівши на всі питання сторони захисту, так і письмовими матеріалами кримінального провадження, які були дослідженні в судовому засіданні за участі учасників процесу. Потерпілий ОСОБА_1 без будь-яких сумнівів вказав безпосередньо в судовому засіданні на ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як осіб, які умисно порушили його авторське право, відповідно до патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006, незаконно використавши промисловий зразок, а також розголосили комерційну таємницю підприємства без його згоди, усвідомивши саме протиправний характер дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , звернувся до правоохоронних органів. При цьому, потерпілий ОСОБА_1 та свідки: ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , з обвинуваченими мали лише ділові відносини. Тому суд вважає, що будь-яких підстав для обмови обвинувачених потерпілим ОСОБА_1 так і зазначеними свідками, допитаними в судовому засіданні не має, відповідно і не має підстав ставити під сумнів їх покази в суді. Крім цього, показання потерпілого ОСОБА_1 так і допитаних в судовому засіданні свідків узгоджувалися як між собою, так із іншими доказами, наведеними вище. Так, ТОВ «ПП «Берліка» було створено 26.04.2011 за ініціативи обвинуваченого ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .. В свою чергу, ОСОБА_3 з 25.11.2000 до 21.10.2004 працював в ПНВПФ «Сітон» на посаді піскоструминника, потім з 22.11.2006 до 01.08.2008 працював на посаді плавильника-розливальника металів і сплавів виробничого цеху ПНВПФ «Сітон». Його посадові обов`язки включали в себе саме виготовлення та виливання чавунного посуду, а отже він досконало знав технологію виготовлення посуду. 22.11.2006 між керівником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладена угода «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства», відповідно до якої на останнього покладено обов`язок про нерозголошення комерційної таємниці в процесі трудової діяльності на ПНВПФ «Сітон», в тому числі на протязі 5 років з моменту звільнення з підприємства, не залежно від причини звільнення. ОСОБА_4 з 17.11.2000 до 23.01.2012 працювала в ПНВПФ «Сітон» на посадах інженера, начальника виробничого відділу та начальника відділу збуту, що свідчить про обізнаність даної особи з питань провадження господарської діяльності та клієнтської бази підприємства. Крім того, у період відпусток директора ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виконувала його обов`язки на підставі наказу, як наслідок, їй була відома технологія виробництва продукції. 06.02.2003 між керівником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , укладена угода «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства», відповідно до якої на останню покладено обов`язок про нерозголошення комерційної таємниці в процесі трудової діяльності на ЧНППФ «Сітон», в тому числі на протязі 5 років з моменту звільнення з підприємства. Відповідно до свідоцтва про укладенню шлюбу, встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30.04.2010 укладено шлюб, а згодом, ІНФОРМАЦІЯ_9 у обвинувачених народилась спільна донька - ОСОБА_6 . Отже, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006, належного ОСОБА_1 , за попередньою змовою групою осіб, створили ТОВ «ПП «Берліка», з метою незаконного виготовлення чавунного посуду з використанням винаходу потерпілого ОСОБА_1 . За таких обставин суд вважає, що всі дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були сплановані, мали умисний і послідовний характер, спрямований на незаконне виготовлення чавунного посуду з використанням промислових зразків посуду, згідно з патентом на промисловий зразок № НОМЕР_1 , автором яких є ОСОБА_1 . Окрім вищевикладеного, провина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами у своїй сукупності. Також, під час розгляду кримінального провадження були досліджені речові докази, пошкодження деякої упаковки, бирок яких на протязі років зберігання не впливають на суть цих речових доказів як таких, оскільки є описання змісту і підписи понятих.

Що стосується протоколу обшуку за місцем приміщення для ливарних робіт ТОВ «ПП «Берліка» за адресою: вул. Юнатів, 7 в місті Бердянську Запорізької області від 19.11.2012, то недоліки його проведення, на які вказують обвинувачені, не є суттєвими, обшук проведений на підставі постанови суду від 15.11.2012 р., з дотриманням норм КПК, за участю понятих, без порушень процесуального законодавства і дозволяють визнавати цей протокол допустимим доказом, відповідно допустимими і похідні він нього докази.

Також, що стосується висновку експерта №70/38-777 від 17.12.2012 р., відповідно до якого, в наданому на дослідженні виробі «сковорода чавунна» який був відібраний з числа трьохсот сімдесяти семи одиниць посуду, що були вилучені 19.11.2012 року в ТОВ «ПП Берліка», вул. Юнатів, 7, м.Бердянськ, Запорізької області, використані не всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006 р. (т.2 а.п.97-101); також висновку експерта №19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16.02.2018 року з таким же висновком, то суд критично оцінює ці докази, оскільки інші зазначені вище висновки експертів, у тому числі комісійних експертиз, підтверджують використання всіх суттєвих ознак цього промислового зразка, також і ці висновки експертів частково підтверджують інші висновки експертів стосовно виробу «жаровня чавунна» про використання всіх суттєвих ознак промислового зразка.

Судом враховуються також доводи ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.04.2016 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.12.2019 року, відповідно до яких були задоволенні апеляційні скарги прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 та потерпілого ОСОБА_1 відповідно, а виправдувальні вироки Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.11.2015року та 22.08.2019 року були скасовані.

Зокрема, стосовно документів проведеної оперативної закупівлі 25.06.2012 року чавунних жаровен і сковорідок, суд також вважає, що визнавати цей доказ недопустимим на підставі відсутності грифу секретності - немає законних підстав, оскільки така підстава не передбачена кримінальним процесуальним законодавством, діючим на той час КПК України 1960 року; також стосовно участі слідчого Багмет М.О. під час обшуку - суд вважає його законним, враховуючі наявні матеріали її участі в розслідуванні, оскільки вона порушувала кримінальну справу і приймала її до свого провадження за нормами діючого на той час КПК України ( т.1 а.п.2).

Що стосується строків розгляду та повноти дослідження доказів по кримінальному провадженню, то судом досліджені були докази в тому обсязі, як бажали сторони, неодноразово відкладалися засідання за клопотаннями сторін, повторювалися неодноразово виклики свідків. При цьому суд наголошує, що забезпечення доказів є обов`язком сторін, а не суду і суд діяв в рамках розумних строків, які надавались сторонам для виконання зазначеної функції. Відповідно до заяв обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_4 від 22.07.2020 року вони вважали можливим завершувати судовий розгляд без повторення виклику свідків, на підставі наявних досліджених матеріалів; потерпілий ОСОБА_1 також надав суду заяви від 10.08.2020 року про завершення судового розгляду (т.13 а.п.231,232,233,234). Під час завершення дослідження доказів 25.08.2020 року прокурор просив надати йому час для підготовки до судових дебатів, якій йому був судом наданий в обсязі, який він бажав.

Наведені вище докази суд вважає належними, допустимими і достатніми.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України - суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішенням «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. - Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_12 і ОСОБА_4 в пред`явленому обвинуваченні «поза розумним сумнівом» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

При цьому органами досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковані у тому числі за ч.3 ст.177 КК України за ознакою вчинення цих дій службовою особою з використанням службового становища, що, як вважає суд було зроблено безпідставно, тому дії ОСОБА_4 підлягають перекваліфікації на ч.2 ст.177 КК України, оскільки допитані в судовому засіданні свідки, потерпілий жодним чином конкретними обставинами не підтверджували вчинення зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_25 з використанням службового становища, після 23.01.2012 року вона вже не працювала в ПНВПФ «Сітон», яким чином вона використала своє службове становище підчас роботи до звільнення у начальному і зміненому обвинувальних актах не було конкретизовано, докази використання службового становища в ТОВ «ПП «Берліка» з зазначеною ціллю також не надані, досліджені в судовому засіданні письмові докази також не підтверджують використання службового становища ОСОБА_4 при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.177 КК України.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_12 : що виразилися у розголошенні комерційної таємниці без згоди її власника, якому ця інформація відома у зв`язку з професійною або службовою діяльністю, вчинене з корисливих мотивів і завдало істотної шкоди суб`єкту господарської діяльності, за ст.232 КК України; дії, що виразилися в незаконному використанні промислового зразка, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з завданням матеріальної шкоди у великому розмірі, за ч.2 ст.177 КК України.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 : що виразилися у розголошенні комерційної таємниці без згоди її власника, якій ця інформація відома у зв`язку з професійною або службовою діяльністю, вчинено з корисливих мотивів і завдало істотної шкоди суб`єкту господарської діяльності, за ст.232 КК України; дії, що виразилися в незаконному використанні промислового зразка, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з завданням матеріальної шкоди у великому розмірі, за ч.2 ст.177 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про їх особи, обставини, що пом`якшують покарання.

Обтяжуючих покарання обставин згідно ст.67 КК України у діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом не встановлено.

ОСОБА_3 має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що судом враховується як пом`якшуюча покарання обставини згідно ст.66 КК України, раніше не судимий, вчинив кримінальні правопорушення умисно, які відносяться за ступенем тяжкості до нетяжких, на обліку у лікаря - нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання та працевлаштування характеризується позитивно, тому суд вважає можливим призначити йому покарання у виді: штрафу, з позбавленням права займати певні посади та займатися певною діяльністю, також позбавлення волі, із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і проступків.

ОСОБА_4 на утриманні має малолітню дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що судом враховується як пом`якшуюча покарання обставини згідно ст.66 КК України, не судима, вчинила кримінальні правопорушення умисно, які відносяться за ступенем тяжкості до нетяжких, на обліку у лікаря - нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання та працевлаштування характеризується позитивно, тому суд вважає можливим призначити їй покарання у виді: штрафу, з позбавленням права займати певні посади та займатися певною діяльністю, також позбавлення волі, із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів і проступків.

При цьому, оскільки обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.177, ст.232 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до нетяжких кримінальних правопорушень, після вчинення яких сплило більш ніж 8 років, тому вони підлягають звільненню від кримінальної відповідальності і покарання у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України.

Щодо вирішення цивільного позову, суд враховує, що відповідний позов вже був предметом розгляду попереднім складом суду і за клопотанням представника потерпілого ухвалою суду від 20 липня 2015 року цивільний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, ухвала не оскаржувалась і не скасовувалась (т.7 а.п.43).

У відповідності до ст.ст.124 ч.2, 126 ч.1 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати, а саме витрати на проведення: судових експертиз у сфері інтелектуальної власності: № 70/38-624 від 19.09.2012, № 70/38-777 від 17.12.2012 (т.1 а.п.223, т.2 а.п.96); судових експертизи встановлення майнових збитків у сфері інтелектуальної власності: № 70/38-60 від 28.01.2013, № 70/38-61 від 23.01.2013 (т.2 а.п.126,134); комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 11235/11235/14-53 від 03.03.2015 (т.6 а.п.197); судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 19/8-6/39(IB)-СЕ/17 від 16.02.2018 року(т.10 а.п.206); комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 3108 від 04.07.2018 року (т.11 а.п.35); додаткової економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності №15/13.9/9 від 28.01.2019 року(т.11 а.п.130), загальна вартість яких складає 41529 (сорок одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 20 коп., солідарно із ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) (т.3 а.п.147), та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) (т.3 а.п.138), належить стягнути на користь держави витрати пов`язані із проведенням зазначених судових експертиз.

Запобіжний захід до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не обирався, речовими доказами суд вважає необхідним розпорядитися у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.49,74,369-371,373,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 177 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

- за ст. 232 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, із позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаних з використанням комерційної таємниці, строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді: позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців, штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, із позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаних з використанням комерційної таємниці, строком на 2 (два) роки.

На підставі п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України, ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності і призначеного покарання, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.177 ч.2, 232 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_4 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 2 ст. 177 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

- за ст. 232 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, із позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаних з використанням комерційної таємниці, строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді: позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців, штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, із позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаних з використанням комерційної таємниці, строком на 2 (два) роки.

На підставі п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України, ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності і призначеного покарання, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.177 ч.2, 232 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) солідарно на користь держави витрати на проведення: судових експертиз у сфері інтелектуальної власності: № 70/38-624 від 19.09.2012, № 70/38-777 від 17.12.2012; судових експертиз встановлення майнових збитків у сфері інтелектуальної власності: № 70/38-60 від 28.01.2013, № 70/38-61 від 23.01.2013; комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 11235/11235/14-53 від 03.03.2015; судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 19/8-6/39(IB)-СЕ/17 від 16.02.2018 року; комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 3108 від 04.07.2018 року; додаткової економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності №15/13.9/9 від 28.01.2019 року, загальна сума яких складає 41529 (сорок одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 20 коп.

Речові докази: - чавунні вироби: сковороди діаметром 280*60 см. у кількості 170 штук та сковороди діаметром 240*40 см. у кількості 377 штук, вилучені у ТОВ «ПП «Берліка» - конфіскувати (т.2 а.п.88,89,191,192); документи, вилучені виїмкою від 27.09.2012 в ТОВ «ТНП.КОМ» - зберігати в матеріалах справи (т.2 а.п.11-12); документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПП «Берліка» в двох синіх пакетах, ключі від приміщення у кількості 4 штуки; ноутбук марки «MSI», модель MS-1682 - повернути за належністю ТОВ «ПП «Берліка» і ОСОБА_12 ; сковороди чавунні (гриль) діаметром 24 см, кількість 35 шт., та жаровні чавунні діаметром 28 см, кількість 35 шт., закуплені 25 червня 2012 року в ТОВ «ТНП.КОМ», передати потерпілому ОСОБА_1 як такому, що оплатив їх повну вартість, отже є власником зазначеного майна (квитанція № 00034, т.2 а.п.175, 176,184,185).

На вирок суду учасники судового провадження мають право подати апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченим, прокурору, представникам потерпілого, направити поштою потерпілому.

Суддя: Є.М. Савченко