Ухвала суду № 91120718, 21.08.2020, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/840/19

Провадження № 1-кп/162/5/2020

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року смт Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П.,

прокурора Шептура А.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Хвесика С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Сацик Т.Т.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018030140000275 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 за частинами першою, другою статті 185, частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК),

встановив:

Прокурором подано клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_1 має судимість за частиною першою статті 185 КК. У цьому кримінальному провадженні обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою, другою статті 185, частиною другою статті 186 КК, за які обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років. ОСОБА_1 23 липня 2020 року засуджений Луцьким міськрайонним судом Волинської області за частиною другою статті 190 КК. У період дії попередніх ухвал про застосування запобіжних заходів ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений частиною третьою статті 309 КК, за який засуджений Любешівським районним судом Волинської області 19 серпня 2020 року. Крім цього, 18 серпня 2020 року ОСОБА_1 оголошено підозру за частиною третьою статті 187 КК, інкриміновані дії обвинуваченим також скоєні у період дії ухвали про застосування до нього домашнього арешту. Наведене у сукупності вказує на наявність ризиків ухилення ОСОБА_1 від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 при вирішенні цього клопотання покладається на розсуд суду.

Захисник Хвесик С.В. заявив клопотання застосувати до ОСОБА_1 цілодобовий домашній арешт.

Вирішуючи клопотання прокурора, захисника, суд виходить з наступного.

Мета і підстави обрання запобіжного заходу визначені статтею 177 КПК. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченимпокладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченимкримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з частинами першою, другою статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченомузалишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до частини першої, пункту 5 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурордоведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до ухвали Любешівського районного суду Волинської області від 19 березня 2020 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту на два місяці, до 18 травня 2020 року включно, із забороною залишати житло по АДРЕСА_1 у нічний період доби з 22 години по 06 годину з покладенням обов`язків, передбачених статтею 194 КПК.

Згідно з ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 15 травня 2020 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту по 14 серпня 2020 року включно, із забороною залишати житло у нічний період доби з 22 години по 06 годину з покладенням обов`язків, передбачених статтею 194 КПК.

ОСОБА_1 має непогашену судимість за частиною першою статті 185 КК.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 липня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за частиною другою статті 190 КК за вчинення шахрайських дій 19 грудня 2019 року.

Крім цього, ОСОБА_1 18 серпня 2020 року оголошено підозру у іншому кримінальному провадженні за частиною третьою статті 187 КК. Інкриміновані обвинуваченому дії вчинені у період дії ухвали про домашній арешт з порушенням умов запобіжного заходу.

Не вирішуючи наперед питання обґрунтованості обвинувачення, суд також бере до уваги, що у кримінальному провадженні № 12018030140000275, яке є предметом цього судового розгляду, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення кількох епізодів крадіжок, грабежів, поєднаних з насильством, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд вважає, що доведено існування ризиків ухилення ОСОБА_1 від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Суд констатує, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, буде недостатнім. На підставі частини четвертої статті 183 КПК суд не визначає розмір застави.

Таким чином, суд задовольняє клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, одночасно відмовляючи у клопотанні захисника про застування цілодобового домашнього арешту.

Керуючись статтями 176-178, 183, 194, 196, 197 КПК, суд

постановив:

Клопотання прокурора Шептура Антона Миколайовича про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника Хвесика Сергія Васильовича про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити.

У кримінальному провадженні № 12018030140000275 ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою, другою статті 185, частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з 21 серпня 2020 року по 19 жовтня 2020 року включно.

Ухвала підлягає виконанню негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів із дня її проголошення через Любешівський районний суд. Строк апеляційного оскарження ухвали для обвинуваченого рахувати з моменту вручення її копії.

Суддя В.Д. Глинянчук