Рішення № 91119107, 25.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року Справа № 160/5464/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2020 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (вул. Трудова, буд. 1-а, м. Дніпро, 49068, код ЄДРПОУ 42788513), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо не врахування 50% знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива ОСОБА_1 та зобов`язати Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради виконати всі необхідні дії по врахуванню 505 знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива ОСОБА_1 , що порушують право позивача на вказану пільгу та перерахувати суми не врахованої пільги з часу, коли вказане не врахування відбулося у 2015 році.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ з 2001 року та набув право на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива згідно Закону України «Про міліцію». Однак з 2015 року нарахування відповідної пільги припинено. Таке припинення нарахування пільги позивач вважає протиправним, оскільки згідно з розділом ХІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», а саме, пунктом 15 визначено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їх сімей, інших осіб. Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі №160/5464/20 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У відзиві на позовну заяву Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради вказує на безпідставність заявлених позовних вимог та зазначає, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 389 від 05.06.2015, якою затверджено «Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї», який набрав чинності 01 липня 2015 року. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, пільги, зазначені у п. 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами. З 01.07.2015 року 50% знижка плати для користування житлом та комунальними послугами, за паливо надавалась виключно за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував 1710,00 грн. Позивачем не було надано довідки про доходи родини, необхідної для визначення права на отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, тому з 01.07.2015 дію пільги на житлово-комунальні послуги було припинено. З 07.11.2015 року у зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», тобто право на пільги, передбачені ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію» відсутнє. Згідно абзаців 2 та п. 15 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їх сімей, інших осіб. Законом України «Про Національну поліцію» пільги на оплату житлово-комунальних послуг колишнім працівникам міліції та колишнім поліцейським не передбачено. Державним підприємством «Інформаційний обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» були внесені відповідні зміни до програмного забезпечення Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги , у тому числі, була надана можливість автоматичного закриття категорій осіб, які мали право на пільги згідно із Законом України «Про міліцію». Відповідно до п. 10 «Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», затверджений постановою КМУ від 29.01.2003 № 117 (в редакції від 25.10.2017 року), підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях рахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга». Тобто, з 01.07.2015 року повідомлення-рахунки за обсяги спожитих носіїв за надані житлово-комунальні послуги від підприємств-надавачів житлово-комунальних послуг, заявник отримує в повному обсязі без врахування знижки на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Луніної О. С. у відпустці в період з 07.08.2020 року по 21.08.2020 року, рішення у справі прийнято у перший робочий день судді - 25.08.2020 року.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ з 2001 року.

З 2001 року по 2015 рік позивач користувався передбаченою ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію» 50% знижкою плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством.

У 2020 році ОСОБА_1 звернувся до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради зі зверненням щодо надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

Листом № 8/5-139 від 21.04.20 Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради повідомило позивача про втрату у зв`язку з припиненням чинності Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 580-VІІІ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про міліцію», який втратив чинність 07.11.2015, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством.

Пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року в статтю 22 Закону України «Про міліцію» частини шосту та сьому викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 1 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII у Законі України «Про міліцію» ч. 7 ст. 22 викладено у наступній редакції: «Установити, що пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

04.06.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №389 (набрала чинності 01.07.2015), якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку його дія поширюється, зокрема, на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію» (у тому числі звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 №36 у п. 2 зазначеного Порядку було виключено слова «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв`язку з виконанням службових обов`язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні).

З 07.11.2015 у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», внаслідок чого особи, які користувалися пільгами згідно із Законом України «Про міліцію», з 07.11.2015 втратили право на пільги.

Згідно з абз. 2 п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» (у редакції Закону від 23.12.2015 №900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Оскільки, пільги на оплату житлово-комунальних послуг в Законі України «Про Національну поліцію» не передбачені, відсутні встановлені законом підстави для поновлення позивачу пільг, на які він мав право і якими користувався відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», у зв`язку з чим дії відповідача щодо припинення застосування пільг на житлово-комунальні послуги є правомірними.

Конституційний Суд України у п. 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового правового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім у часі є Закон України «Про Національну поліцію», в якому у прикінцевих та перехідних положеннях встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, які передбачені Законом України «Про Національну поліцію», тому пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.09.2018 року у справі № 638/6025/16-а, від 20.12.2018 року у справі № 227/1458/16-а, від 03.10.2019 року у справі № 626/606/17, від 17.02.2020 року у справі № 638/5670/17.

Приписами ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива згідно Закону України «Про міліцію».

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 обов`язки по проведенню розрахунків з постачальниками послуг за надання пільг покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, якими призначаються керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад. до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2019 року № 373 затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі. Згідно частини другої пункту 7 цієї постанови, виплата суми пільги здійснюється на підставі заяви пільговика, поданої структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на вищезазначені пільги, суд вважає необґрунтованими вимоги щодо зобов`язання відповідача проводити розрахунки за надання 50-відсоткової знижки з оплати житлово-комунальних послуг позивачу за правилами, що вставлені постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 та від 19.04.2019 року № 373.

Стосовно посилання позивача на положення Конституції України, зокрема, ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені чинним законодавством пільги не є довічними, як про це зазначає позивач, а залежать від конкретних положень чинного законодавства, яке визначає, чи надаються пільги певній категорії осіб чи ні. Не можна вважати пільги досягнутою соціальною гарантією, яку забороняється звужувати за нормами Конституції України, оскільки пільги безпосередньо пов`язані із правовим статусом певної особи, а не із досягненням особою певних соціальних гарантій, як, наприклад, набуття права на призначення пенсії чи її перерахунок, яких особу неможливо позбавити наступними змінами в законодавстві. Тобто при зміні правового статусу працівника міліції (поліції) шляхом позбавлення їх певних пільг, такі пільги перестають надаватись всім особам цієї категорії, а не тільки тим, хто стане міліціонером (поліцейським) в майбутньому.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом ст. 22 Конституції України звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Крім того, у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що із закріпленим в ст.46 Конституції України правом громадян кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення.

У Конституції України передбачено гарантії прав громадян на соціальний захист, зокрема такі, як законодавче закріплення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (п. 6 ч. 1 ст. 92), визначення джерел державного соціального забезпечення (ч. 2 ст. 46), контроль за використанням коштів Державного бюджету України (ст. 98).

Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.

При цьому Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Таким чином, Конституційний Суд України встановив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У поданій до суду позовній заяві, позивач не довів обґрунтованість заявлених вимог.

Оскільки відповідач під час припинення врахування 50% знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива ОСОБА_1 діяв у відповідності до визначених Законом України «Про Національну поліцію» приписів, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (вул. Трудова, буд. 1-а, м. Дніпро, 49068, код ЄДРПОУ 42788513) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна