Рішення № 91111722, 10.08.2020, Оболонський районний суд міста Києва

10.08.2020 Справа № 756/11955/19

Ун.№756/11955/19

Пр.№2/756/1873/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 серпня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

при секретарі Одягайло Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Представниця позивачки звернулася до суду із даним позовом, позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_6 , після чого відкрилася спадщина за законом на належну померлій на праві власності 1/6 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Іншим спадкоємцем першої черги за законом на вищезазначене майно (1/12 частини квартири) є син померлої і рідний брат позивачки, відповідач по справі. Позивачка звернулася до приватного нотаріуса КМНО Кравця Я.М. з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - 1/12 частини вищезазначеної квартири, однак їй було відмовлено через відсутність у неї оригіналу правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності спадкодавця на зазначене майно.

Позивач вказує, що не має можливості отримати оригінал даного документа, оскільки в архівних приватизаційних справах органу приватизації копії свідоцтва на право власності не зберігаються. Оригінал правовстановлюючого документу наявний у відповідача, який не бажає його надати для оформлення спадкових прав.

У зв`язку з вищезазначеним просить суд визначити, що частка померлої ОСОБА_6 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становила 1/6 частини, а також просить суд визнати за позивачкою право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на 1/12 частини вищезазначеної квартири.

Представник позивача до суду не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, підтримавши позовні вимоги, не заперечивши проти заочного розгляду справи. Суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст.280,281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а від відповідача та його представника, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, відомостей про причини неявки не надійшло.

Представниця відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, направила на адресу суду відзив, де зазначила, що Київська міська рада не є належним співвідповідачем у даній справі, оскільки наявний спір між спадкоємцями, а права та інтереси Київської міської ради жодним чином не порушуються і не зачіпаються. Просила розгляд справи проводити без їх участі та прийняти рішення на підставі вимог чинного законодавства.

Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, причини неявки суду невідомі. Суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір сторін ОСОБА_6 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 14.08.2009.

Щодо належності померлій на праві власності 1/6 квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до даних Розпорядження органу приватизації Державного комунального управління житлового господарства мінського району Мінської районної державної адміністрації м. Києва «Про приватизацію державного житлового фонду в Мінському районі» № 1225 від 01.09.1998 прохання ОСОБА_6 задоволено і 2- кімнатну квартиру АДРЕСА_2 передано у власність ОСОБА_6 та членам її сім`ї: ОСОБА_1 , позивачці по справі, ОСОБА_2 , відповідачу по справі, та третім особам по справі: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 .

На підставі даного розпорядження 01.09.1998 видано свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено, що вищезазначена квартира, площею 44,65 кв.м., дійсно належить на праві спільної сумісної власності вказаним вище особам у рівних долях.

Вказана квартира зареєстрована Київським бюро технічної інвентаризації на праві спільної сумісної власності на підставі «Свідоцтва про право власності на житло» і записана у реєстрову книгу за № 1006.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. (п.12) розглядаючи спори, пов`язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом . У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, суд вважає, що оскільки у правовстановлюючому документі на житло частка ОСОБА_6 не була визначена, то виходячи із засад рівності права власників майна у спільній сумісній власності, померлій слід визначити частку у розмірі 1/6 частини квартири.

Статтею 1270 ЦК України визначений шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.

Померла є матір`ю сторін, що підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 14.06.1975 та даними свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 16.01.1980.

Таким чином, сторони є спадкоємцями після смерті матері за законом.

15.08.2019 представник позивачки звернувся до приватного нотаріуса КМНО Кравця Я.М. з заявою про прийняття його довірителем, позивачкою, спадщини після смерті матері, яке фактично прийняла -1/12 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

З аналогічною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказане вище нерухоме майно звернувся до приватного нотаріуса і відповідач 15.04.2016.

Спадкову справу заведено приватним нотаріусом КМНО Кравцем Я.М.

Постановою нотаріуса Кравця Я.М. № 156 від 15.08.2019 відмовлено представнику позивачки у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_6 щодо нерухомого майна, а саме 1/12 частини квартири АДРЕСА_2 . Підставою відмови у вчиненні нотаріальної дії слугувала відсутність оригіналу документу, що підтверджують право власності спадкодавця на вказане майно.

Представник позивачки ствердила, що даний документ знаходиться у відповідача і він відмовляється надати його позивачці.

Дослідженим у судовому засіданні CD-диском із записом розмови між сторонами підтверджено факт відмови відповідача надати позивачці цей документ.

Крім того, позивачка не взмозі отримати даний документ, оскільки в архівних приватизаційних справах органу приватизації копії свідоцтв на право власності не зберігаються, що видно з листа Оболонської РДА від 09.08.2019 № 104-7262.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на вказані вимоги законодавства, фактичні обставини справи, суд вважає, що заявлені у справі позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12-13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності у порядку спадкування- задовольнити.

Визначити, що частка померлої ОСОБА_6 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , становила 1/6 частини.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на 1/12 частини квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 833 (вісімсот тридцять три) гривень 33 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.М.Майбоженко