Ухвала суду № 91111110, 17.07.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2020 Справа №607/18097/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді В.М. Братасюка, секретаря судового засідання Т.І. Созанської, представника відповідача Гасай М.Б., позивачки ОСОБА_1 , її представника Федчишина Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву про визнання виконавчого наказу таким, що не підлягає до виконання ,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала на розгляді позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням суду від 15.05.2020 року:

Позов задоволено.

Визнано незаконним і скасовано наказ філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» №249-к від 02.07.2019 року, про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України

Поновлено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» з 03.07.2019 року.

Стягнено з Акціонерного товариства «Укртрансгаз», в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз», на користь ОСОБА_1 164 504, 61 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за відрахуванням необхідних податків і зборів, за період з 03.07.2019 року до 14.05.2020 року.

Стягнено з Акціонерного товариства «Укртрансгаз», в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» 768, 40 гривень, сплаченого при зверненні до суду, судового збору, та 1645 гривень судового збору в дохід держави.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць звернено до негайного виконання.

В подальшому, стягувачу видано виконавчий лист № 607/18097/19 від 15 травня 2020 року, про поновлення ОСОБА_1 на посаді бухгалтера І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» з 03.07.2019 року.

На адресу суду надійшла заява представника відповідача про визнання таким, що не підлягає до виконання означеного вище виконавчого листа

Як обґрунтування власної правоти, відповідач зазначає, що відповідачем добровільно виконано рішення суду, про що видано наказ від 21.05.2020 року №348-К про скасування наказу від 02.07.2019 року про звільнення позивачки з роботи, й про поновлення ОСОБА_1 на посаді бухгалтера (з дипломом спеціаліста) 1 категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» з 03.07.2019 року.

З огляду на таке, на переконання позивача, виконавчий лист має бути визнаний таким, що не підлягає до виконання.

Згідно ст. 432 ЦПК України, Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд наголошує, що спірний виконавчий лист не видавався помилково, рішення суду не було виконане негайно боржником в добровільному порядку (виконавчий лист видано 15.06.2020, наказ боржником видано 21.05.2020 року).

Згідно з правовою позицією, висловленого Верховним Судом в складі Другової судової палати КЦС у справі №641/7824/18, від 22.04.2020 року,

«Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадженняпорушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.»

Відтак, хоча за заявою відповідача розглядається питання, пов`язане з виконанням судового рішення в цивільній справі (Розділ VI ЦПК України), а не в порядку судового контролю за виконанням судового рішення (Розділ VIІ ЦПК України), таке основоположне завдання цивільного судочинства, як ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, є спільним в обох згадуваних процесуальних формах.

Представником Акціонерного товариства «Укртрансгаз» не зазначено в заяві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, і не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу з метою доказування – яке саме право чи інтерес відповідача порушується, не визнається або оспорюється існуванням виконавчого документа, який уже виконаний боржником; як і незрозуміло суду, в чому існуватиме ефективний захист і якого саме інтересу позивача, в разі задоволення його заяви.

З огляду на наведене, керуючись ст.. 432 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви про визнання таким, що не підлягає до виконання виконавчого листа № 607/18097/19 від 15 травня 2020 року, про поновлення ОСОБА_1 на посаді бухгалтера І категорії групи первинного обліку Тернопільського промислового майданчика Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» АТ «Укртрансгаз» з 03.07.2019 року – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня проголошення.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк