Ухвала суду № 91110921, 17.08.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12613/20

провадження № 2-о/753/447/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши спільну заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, про визнання особи безвісно відсутньою, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 у порядку ст. 293 ЦПК України відповідно до Глави 4 Розділу ІV ЦПК України звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження про визнання особи безвісно відсутньою - ОСОБА_2 з метою надання дозволу на виїзд її дитини за кордон України.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку (ст. 306 ЦПК України).

При цьому, як роз`яснено в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року, на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

З урахуванням положення ст. ст. 293, 306 ЦПК України, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по даній справі, оскільки вбачається спір про право, який розглядається у порядку позовного провадження.

Так, зважаючи на визначену заявницею мету визнання особи безвісно відсутньою, остання не надала доказів та не вказала підстави, що в інший спосіб, вона не має можливості здійснити виїзд з донькою за кордон, встановлена відсутність підстав для розгляду такої заяви у порядку окремого провадження згідно ст. 306 ЦПК України, наявний спір, який розглядається у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Зважаючи на наслідки розгляду заяви, вирішити питання про повернення судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищенаведеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. 306, ч. 4 ст. 315 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суддя -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, про визнання особи безвісно відсутньою, - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 згідно платіжної квитанції від 23 липня 2020 року, УДК у Дарницькому районі м. Києва, кредит рахунок 31218206700003, рахунок отримувача - 38021179, кошти судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику разом із заявою та усіма доданими до неї документами.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з тими самими вимогами.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: