Ухвала суду № 91110706, 29.07.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9500/20

Провадження № 1-кс/752/5819/20

У Х В А Л А

29 липня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., за участі секретаря судового засідання Рожок В.В., за участі прокурора відділу прокуратури Київської області Романенка М.М., адвоката Жмайло Н.В., Погосяна В.Е., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання подане в кримінальному провадженні № 62019100000001610 від 04.11.2019 року слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Чухлебовим І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Романенком М.М. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 365 КК України, -

встановив:

слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Чухлебов І.В., за погодженням прокурора відділу прокуратури Київської області Романенка М.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 365 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання, зазначено про те, що Другим слідчим відділом (відділом з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019100000001610 від 04.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 365 КК України.

ОСОБА_1 , являючись службовою особою Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, діючи у складі злочинної організації, створеної з метою вчинення тяжких злочинів для швидкого розкриття та розслідування злочинів проти власності, громадської безпеки і злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, підвищення показників у роботі Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, шляхом примушення місцевих жителів, через умовляння, підкуп, надання психотропних речовин та наркотичних засобів, у вчиненні ними злочинів, під контролем працівників Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, а також шляхом застосування відносно них заходів психологічного та фізичного насильства з метою спонукання у визнанні ними вини у злочинах, для одержання в майбутньому переваг і заохочень перед керівництвом ГУНП в Дніпропетровській області.

У звязку з чим ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 365 КК України.

Так, при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значеня для встановлення обставин кримінального правопорушеня, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які станом на момент звернення до слідчого судді з даним клопотанням не зменшились.

Просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 365 КК України, в рамках кримінального провадження № 62019100000001610, відомості про яке внесені до ЄРДР 14.11.2019 року строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор відділу прокуратури Київської області Романенко М.М., підтримав клопотання у повному обсязі. Зазначив, що на момент розгляду клопотання про продовження строку застосування звпобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ризики не зменшились, продовжують існувати, а тому просив його задовольнити.

Захисник Погосян В.Е. та підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, в обґрунтування заперечень вказали на необгрунтованість підозри та недоведеність перелічених у клопотанні ризиків, при цьому захисник просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту у нічний час доби або ж особистої поруки, посилаючись на те, що депутати Тернівської міської ради VII скликання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 бажає взяти на поруки підозрюваного.

Вислухавши пояснення прокурора, думку сторни захисту, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

04.06.2020 року ОСОБА_1 у межах кримінального провадження №62019100000001610 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 365 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосувано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 02.08.2020 року без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді від 24.07.2020 року, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001610 року до чотирьох місяців.

Клопотання прокурора обґрунтовується тим, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою закінчується 02.08.2020 року, однак, закінчити досудове розслідування у вказаний термін не видається можливим, а також посилаючись на те, що ризики станом на момент розгляду клопотання не зменшилися, продовжують існувати.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя керується тими положеннями Кримінального процесуального кодексу України, якими визначено, що про обґрунтованість підозри можуть свідчити оформленні належним чином протоколи слідчих (розшукових) дій, долучені до матеріалів кримінального провадження тощо.

Надані матеріали кримінального провадження в їх сукупності, які слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі оцінювати з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, спростовують доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року). У рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року наголошено на тому, що питання про арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

За правилами ч. 3 ст. 199 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обов`язковому доведенню у судовому засіданні прокурором підлягає наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а саме: обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При застосуванні 04.06.2020 року до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було встановлено заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя покладався на запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значеня для встановлення обставин кримінального правопорушеня, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканості можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як видно зі змісту рішення ЄСПЛ (В. проти Швейцарії,14379/88 від 26.01 1993 року) небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом.

Проте, вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що при розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Вирішуючи клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею враховуються, те при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею застосовувалися вимоги п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме те, що розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненного із застосуванням насильства не визначався.

Оцінивши в сукупності зазначені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Чухлебова І.В., погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області Романенком М.М. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 365 КК України в межах кримінального провадження № 62019100000001610 від 04.11.2019 року.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.177, 178, 182, 183, 184 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

клопотання подане в кримінальному провадженні № 62019100000001610 від 04.11.2019 року слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Чухлебовим І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Романенком М.М. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 365 КК України , задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 365 КК України, українця, громадянина України, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, зареєстрованого у встановленому законом порядку та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на 60 ( шістдесят) днів у межах строку досудового розслідування, тобто до 01 жовтня 2020 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя К.Г. Плахотнюк