Ухвала суду № 91110461, 19.08.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3510/19

Провадження № 1-кп/727/71/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судових засідань Ільчука М.В.

учасників судового провадження:

- прокурора Калинчук М.І

- обвинуваченого ОСОБА_1 і в його інтересах захисника Котович Ю.;

- обвинуваченого ОСОБА_2 і в його інтеерсах захисника Бербенюка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань 3 Шевченківського районного суду м. Чернівці клопотанням про продовження терміну дії застосованого судом запобіжного заходу в рамках кримінального провадження № 12019260040000209 від 20.01.2019 року, відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України, В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12019260040000209 від 20.01.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Прокурором Калинчук М.І в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження терміну дії застосованого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою. Доводи клопотання мотивовані доведеністю обставин вчинення кримінального правопорушення встановлених органом досудового розслідування, а також і те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, зокрема - вчинення ОСОБА_1 нового злочину, у разі перебування на волі; ризик переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує; ризик впливу на свідків; ризик знищення або спотворення речових доказів, ризик вчинення нових злочинів. Просить, зважаючи на відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, продовжити термін дії, застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1 строком на 60 діб, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора.

Сторона захисту, захисник Котович Ю. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання заперечували та просили обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою - домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 та в його інтересах захисник Бербенюк М.В. також проти задоволення клопотання заперечували.

Заслухавши доводи клопотання, думку учасників процесу, суд зважає на наступне.

Судом установлено, що на підставі ухвали слідчого судді від 31.01.2019 року, під час досудового розслідування кримінального було застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

27.03.2019 року під час підготовчого судового засідання судом до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою.

В установленому законом порядку, запобіжний захід було продовжено і термін його дії спливає 01.09.2020р.

Судовий розгляд справи було поновлено та прокурором заявлено клопотання про допит нових додаткових свідків, а саме понятих що приймали участь у проведенні слідчих дій; явку яких двічі в судові засідання, стороною обвинувачення забезпечено не було.

Статтею 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються, продовжуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Судом встановлено, клопотання останньому було вручено в установленому законом порядку 19.08. 2020 року.

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує що ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України зменшилися, однак дієвість таких ризиків, як - переховування обвинуваченого від суду; зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватими та ризик вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень; продовжує мати місце і ризик, у разі перебування обвинуваченого на волі, вплив на додатково заявлених прокурором свідків - понятих, які суду показів не надавали. А отже, суд вважає, що слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до 60 діб., який не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою за наявності передумов регламентованих пп. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу. Поряд з наведеним, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд, серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.

Вирішуючи питання про продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються і вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, зокрема суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення….. Рішення ЄСПЛ (за скаргою № 26772/95 від 6 квітня 2000 року) по справі «Лабіта проти Італії», п. 152 визначає, що «…відповідно до практики Суду, на питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно…; передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…». Рішенням, у справі «Москаленко проти України» визначено, що тримання особи під вартою, завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Судом, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги. Доводи сторони захисту - захисника Котович Ю. про обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою - домашнього арешту, є такими, що не підтверджені посиланням на докази, клопотання в установленому законом порядку суду подано не було. А, отже в задоволенні клопотання, усно заявленого захисником про застосування до її підзахисного ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою - домашнього арешту, слід відмовити.

Суд, виходячи з вимог ч.3 ст. 183 КПК України, якою визначено, що при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Прокурор, потерпілий не заперечували проти альтернативного запобіжного заходу - застави.

Визначаючи розмір застави, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, суд бере до уваги обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_1 , його матеріальний стан та з врахуванням зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає за можливе зменшити та визначити розмір застави, регламентований п.2 ч.5 ст. 182 КПК України в сумі 65.910 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області Код ЄДРПОУ: 26311401 Банк: Держказначейська служба України, м. Київ Код банку отримувача: 37567646 Рахунок: UA548201720355279001000008745. Обвинувачений або заставодавець, мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому він фактично проживає, перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого місця проживання або перебування

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 176-178, 194, 199, 331 ч. 3 КПК України, суд У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Калинчук М.М. про продовження застосованого судом запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 , задовольнити

Продовжити, застосований судом, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.5 ст. 27 КК України на строк до 60 діб - до 16 жовтня 2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 65.910 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області Код ЄДРПОУ: 26311401 Банк: Держказначейська служба України, м. Київ Код банку отримувача: 37567646 Рахунок: UA548201720355279001000008745. Обвинувачений або заставодавець, мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому він фактично проживає, перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого місця проживання або перебування. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16.10.2020р.

При цьому, роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор)», негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора.

В задоволенні клопотання захисника Котович Ю. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, домашнього арешту- відмовити.

Секретарю судових засідань Ільчуку М.В. вручити копію даної ухвали обвинуваченому, прокурору для відома та направити для виконання до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор (33).

Ухвала підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя Слободян Г.М.