Ухвала суду № 91106006, 20.08.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3668/20 2-а/335/159/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2020 року до суду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 05.05.2020 року зазначений адміністративний позов залишений без руху, та заявнику надано строк п`ять днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків, а саме: привести адміністративний позов до вимог позовної заяви, сплатити судовий збір.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху двічі було направлено на адресу заявника зазначену в її адміністративному позову, однак конверти повернулися на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Так, відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За нормами ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому, судом враховується і те, що позивач, як особа зацікавлена в отриманні інформації щодо заявленого ним позову та його вирішенні, мав змогу ознайомитися зі змістом ухвали суду від 05.05.2020 року про залишення його позову без руху з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки зазначена ухвала була оприлюднена в реєстрі.

З урахуванням наведеного, застосовуючи до спірних правовідносин аналогію ч. 11 ст.126 КАС України, суд приходить до висновку, що повернення на адресу суду поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається доказом належного вручення ухвали від 05.05.2020 року у зв`язку з чим позивач вважається таким, що був належно повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в його ухвалі від 23.10.2019р. у справі №804/575/18, постановах від 03.07.2018р. у справі №826/166/18, від 18.04.2018р. у справі №816/1025/17 та відповідає правовій позиції Третього апеляційного адміністративного суду, викладеною у його постанові від 12.03.2020р. у справі №215/5961/19.

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р., зі змінами, з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України запроваджено карантин.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020р. та №641 від 22.07.2020р. на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжено з 22 травня 2020 року по 31 липня 2020 року та з 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року відповідно.

Законом України №540-ІХ від 30.03.2020р., який набрав чинності з 02.04.2020р., внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, доповнено розділ УІ "Прикінцеві положення" пунктом 3 за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.169 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, 17.07.2020р. набрав чинності Закону України №731-ІХ від 18.06.2020р., відповідно до п.2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення” якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X „Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII „Прикінцеві положення” Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI „Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, із аналізу вищенаведених норм, можна дійти висновку, що строки на усунення недоліків позовної заяви згідно ухвали суду від 05.05.2020 року сплили.

Разом з тим, позивач станом на 20.08.2020 року вимоги ухвали суду від 05.05.2020 року не виконав, недоліки не усунув у встановлений строк, з відповідним клопотанням про продовження строку для виконання вказаної вище ухвали у зв`язку із запровадженням карантину до суду не звернувся.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За викладеного, даний позов слід повернути позивачеві згідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - вважати неподаною.

У відповідності до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевським районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Ю.В. Геєць