Ухвала суду № 91104739, 20.08.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3584/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2020 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тимко М.В.,

прокурора - Косаковський В.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Шевченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070030000801 від 06.03.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070030000801 від 06.03.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України.

Ухвалою судді від 13.04.2020 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року постановлено призначити вказане кримінальне провадження до судового розгляду.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , зауваживши, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та у зв`язку з якими до останнього було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, обвинувачений є раніше судимим та мешканцем іншої області. Відтак, прокурор вважає, що застосування відносно обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, зауваживши, що її підзахисний вину визнає, не має наміру ухилятися від суду, а тому просить розглянути можливість про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2020 року, постановленою у підготовчому судовому засіданні, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до шістдесяти днів. Строк дії ухвали закінчується 26.06.2020 року, включно. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, - 55 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 115610 грн. Роз`яснено, що обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Постановлено у разі внесення застави на ОСОБА_1 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти обов`язки: прибувати до суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2020 року постановлено продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, - 55 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 115610 грн., до двох місяців, а саме, до 21.08.2020 року, включно.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 23.07.2020 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2020 року, якою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без змін.

Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, на даний час не відпали і продовжують існувати, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу відсутні.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Суд враховує характер висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, наявність в нього родини, який одружений, відсутність у нього постійного місця роботи та джерела доходу, репутацію, який згідно з характеристикою за місцем проживання зарекомендував себе добре, майновий стан обвинуваченого, наявність у нього судимостей, зокрема раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, востаннє вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 05.04.2018 року (справа № 554/1167/18) за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком два роки із застосуванням на підставі ст. 75 КК України іспитового строку два роки, наявність на даний час в Солом`янському районному суді міста Києва судового провадження (справа № 760/18926/19) по розгляду обвинувального акту в кримінальному провадженні, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100090005743 від 07.06.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, в рамках якого відносно нього було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_1 у рамках даного кримінального провадження. При цьому слід зважити і на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.

Вказані обставини, на думку суду, переконливо свідчать, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, яких ще не було допитано у судовому засіданні, вчинити інше кримінального правопорушення, такі ризики не зменшилися і виправдовують подальше його тримання під вартою, а тому, застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов`язків та не зможе запобігти спробам вчинити вказані дії.

Таким чином, з урахуванням тяжкості інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, даних про особу обвинуваченого, його існуючих соціальних зв`язків, суд дійшов до висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не дасть змогу дослідити всі обставини кримінального правопорушення у встановлені законом строки, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню та запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.

Доводи сторони захисту зазначених висновків суду не спростовують.

Крім того, суд вважає, що матеріали провадження не містять переконливих відомостей, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою. Не були вони надані й стороною захисту і під час судового та апеляційного розгляду.

Керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, - 55 (п`ятдесят п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 115610 (сто п`ятнадцять тисяч шістсот десять), до двох місяців, а саме, до 16 жовтня 2020 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 21 серпня 2020 року о 16 год. 00 хв.

Головуюча А.І. Сарай