Постанова № 9110321, 09.01.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-5957/08/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2009 року м. Чернігів Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Сорочко Є.O., при секретарі Ясинському С. Г.,

з участю представника позивача Алтухової С. В.,

представників відповідача Шуміліної Ю.В.,

Соболевої І.П., Рябич О.В., представника прокуратури Чернігівської області Козакової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛІДВУД» до Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛІДВУД» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області (далі ДПІ у Корюківському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000332300V0 від 17.10.08 року, яким знято заявлене до відшкодування податок на додану вартість (далі ПДВ) на суму 102000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що позивач придбав на підставі усного договору купівлі-продажу фронтальний навантажувач UMC «Фадрома» за ціною 470000 грн. без ПДВ у фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, який не є платником ПДВ. Відповідно до накладної № 9/в від 26.11.07 року позивач продав вищевказаний навантажувач ВАТ „Тернопіль-готель" за 680000 грн., в тому числі 113333, 33 грн. ПДВ. Відповідно до п. 7.5.1 Закону України „Про податок на додану вартість", позивачем включено до податкового зобовязання з ПДВ суму 113333, 33 грн. При фактичному прийманні навантажувача спеціалістами ВАТ „Тернопіль -готель" виявлено технічні несправності, через які у прийнятті навантажувача було відмовлено. В подальшому ВАТ „Тернопіль - готель" здійснив повернення навантажувача позивачу, відповідно до накладної № 275 від 24.04.08р. на суму 612000 грн., в тому числі ПДВ 102000 грн. ВАТ „Тернопіль - готель" поставило до зобовязання по сплаті ПДВ суму в розмірі 102000 грн. В свою чергу позивачем включено суму в розмірі 102000 грн. до податкового кредиту з ПДВ. Позивач 25.04.08р. відповідно до накладної № 115 повернув фізичній особі -підприємцю ОСОБА_6 навантажувач UMC „Фадрома" за ціною його придбання - 470000 грн. Оскільки повернення товару субєкту господарської діяльності - не платнику ПДВ не обкладається податком на додану вартість, то в позивача залишилось право на відшкодування 102000 грн. ПДВ.

За заявою заступника прокурора Чернігівської області судом залучено до участі у справі, для представництва інтересів держави на стороні ДПІ у Корюківському районі, прокуратуру Чернігівської області.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити та пояснили, що ТОВ «Солідвуд» в листопаді 2007р. придбав навантажувач UMC „Фадрома" у СПД - фізичної особи ОСОБА_6 (на підставі усного договору з постачальником - не платником ПДВ згідно накладної від 26.11.2007 року № б/н на загальну суму 470000 грн. без ПДВ). Розрахунки між СПД ОСОБА_6 та ТОВ «Солідвуд» по операції купівлі - продажу навантажувача не проводилися, що зазначено у поясненні опитування від 15.09.2008р. директором ТОВ «Солідвуд» Алтуховою С. В. Згідно накладної від 26.11.2007р. № 9/в ТОВ «Солідвуд» придбаний навантажувач був реалізований ВАТ «Тернопіль - готель» на суму 680000 грн., в т.ч. ПДВ - 113333, 33 грн. В декларації з ПДВ за листопад 2007 року по зазначеній операції ТОВ «Солідвуд» відображено у складі податкових зобовязань суму ПДВ у розмірі 113333, 33 грн. Дані щодо транспортування навантажувача до м. Тернопіль власним чи найманим автотранспортом відсутні. Під час проведення перевірки, посадовими особами ТОВ «Солідвуд» не надано документів, що підтверджують транспортування навантажувача з м. Корюківка до м. Тернопіль та документів, що підтверджують оплату. В квітні 2008 року ТОВ «Солідвуд» даний навантажувач згідно накладної від 24.04.2008 року придбано у «ВАТ «Тернопіль - готель» вартістю 612000 грн., в т.ч ПДВ -102000 грн., податкова накладна від 24.04.2008р. № 195. Відповідно пояснення, наданого головним бухгалтером ВАТ «Тернопіль -готель» 22.09.2008 року, навантажувач підприємством не отримувався, договори зберігання з ТОВ «Солідвуд» не укладалися. Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення у ТОВ "Солідвуд" права на податковий кредит є або дата списання коштів з рахунку за товар, або дата отримання податкової накладної від ВАТ "Тернопіль готель". Оскільки ТОВ "Солідвуд" розрахунки з ВАТ "Тернопіль готель" за товар не проводив, а податкова накладна, виписана ВАТ "Тернопіль готель" безпідставно, то віднесення суми ПДВ 102000 грн. до податкового кредиту є порушенням пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість ". Крім того зазначили, що правочин, який вчинено з метою, за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Представник прокуратури підтримала заперечення викладені представниками відповідача та просила відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав. ДПІ у Корюківському районі на підставі наказу та направлення з 01.10.2008 року по 09.10.2008 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ „Солідвуд" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 139227 грн. за травень 2008 року на розрахунковий рахунок у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 квітня 2008 року по 30 квітня 2008 року. За результатами цієї перевірки складений акт від 14 жовтня 2008 року № 370/23/34069788 і на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ „Солідвуд" на 102000 грн.

За результатами перевірки встановлено укладення ТОВ «Солідвуд» нікчемного правочину з придбання навантажувача UMC „Фадрома", а саме:

ТОВ «Солідвуд» в листопаді 2007р. придбало навантажувач UMC „Фадрома" у СПД - фізичної особи ОСОБА_6 (на підставі усного договору з постачальником - не платником ПДВ згідно накладної від 26.11.2007 року № б/н на загальну суму 470000 грн. без ПДВ). Розрахунки між СПД ОСОБА_6 та ТОВ «Солідвуд» по операції купівлі - продажу навантажувача не проводилися, що зазначено у поясненні опитування від 15.09.2008р. директором ТОВ «Солідвуд» Алтуховою С. В., які маються в матеріалах справи та не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні. Крім того згідно відповіді ДШ у Пустомитівському районі Львівської області від 23.09.2008р. № 11981/10/17-010 щодо діяльності ОСОБА_6, підприємець є платником єдиного податку для фізичних осіб і не зареєстрований платником ПДВ. До складу обсягу виручки від реалізації ОСОБА_6 сума 470000 грн. не включена. Згідно звіту субєкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2007 рік, поданого до ДШ у Пустомитівському районі сума доходу становить 2200 грн., сплачено єдиного податку 600 грн. Відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно накладної від 26.11.2007р. № 9/в ТОВ «Солідвуд» придбаний у СПД ОСОБА_6 навантажувач був реалізований ВАТ «Тернопіль - готель» на суму 680000 грн., в т.ч. ПДВ - 113333, 33 грн.

В декларації з ПДВ за листопад 2007 року по зазначеній операції ТОВ «Солідвуд» відображено у складі податкових зобовязань суму ПДВ у розмірі 113333, 33 грн. Дані щодо транспортування навантажувача до м. Тернопіль власним чи найманим автотранспортом відсутні. Під час проведення перевірки, посадовими особами ТОВ «Солідвуд» не надано документів, що підтверджують транспортування навантажувача з м. Корюківка до м. Тернопіль та документів, що підтверджують оплату. Таких документів не надано і суду. Не сплата коштів за придбаний товар підтверджується також претензією ВАТ «Тернопіль - готель» № 1 від 27.11.07р. до ТОВ «Солідвуд».

В квітні 2008 року ТОВ «Солідвуд» даний навантажувач згідно накладної від 24.04.2008 року придбано у ВАТ «Тернопіль - готель» вартістю 612000 грн., в т.ч ПДВ - 102000 грн., податкова накладна від 24.04.2008р. № 195. Згідно первинних бухгалтерських і банківських документів, розрахунки (безготівкові, готівкові, взаємозалік заборгованості) по даній операції не проводилися. Під час проведення перевірки, посадовими особами ТОВ «Солідвуд» не надано документів, що підтверджують транспортування навантажувача з м. Тернопіль до м. Корюківка та документів, що підтверджують оплату. Відповідно пояснення, наданого головним бухгалтером ВАТ «Тернопіль -готель» 22.09.2008 року, навантажувач підприємством не отримувався, договори зберігання з ТОВ «Солідвуд» не укладалися.

Зазначена операція (купівля навантажувача у ВАТ «Тернопіль - готель») відображена ТОВ «Солідвуд» у податкові декларації з ПДВ за квітень 2008 року у складі податкового кредиту у розмірі 102000, 00 грн.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168: податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Тобто, податкова накладна являється документом, який підтверджує розрахунки покупця і продавця.

Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість": датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Тобто, датою виникнення податкових зобовязань та права виписування податкової накладної ВАТ "Тернопіль готель" є дата зарахування коштів за товар від ТОВ "Солідвуд", або дата відвантаження та отримання товару. Так як розрахунки між ТОВ „Солідвуд" та ВАТ "Тернопіль готель" не проводились, відвантаження товару не здійснювалось то і право на виписування податкової накладної по операції купівлі - продажу від 24.04.08р. у ВАТ «Тернопіль готель» відсутнє.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення у ТОВ "Солідвуд" права на податковий кредит є або дата списання коштів з рахунку за товар, або дата отримання податкової накладної від ВАТ "Тернопіль готель". Оскільки ТОВ "Солідвуд" розрахунки з ВАТ "Тернопіль готель" за товар не проводив, а податкова накладна, виписана ВАТ "Тернопіль готель" безпідставно, то віднесення суми ПДВ 102000 грн. до податкового кредиту є порушенням пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Повернення навантажувача ВАТ "Тернопіль - готель" до ТОВ "Солідвуд" не підтверджений належними доказами, так як ТОВ "Солідвуд" даний навантажувач придбано у ВАТ "Тернопіль - готель" відповідно до накладної на відвантаження від 24.04.08р., але операція з повернення товару оформляється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової

форми № М-11, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. № 193.

Крім того необхідно зазначити, що відповідно до п 4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість": якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобовязань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Коригування сум позивачем не проводились, тобто операції по поверненню навантажувача не відбувалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК України): правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Недійсність правочину між ТОВ "Солівуд" по придбанню навантажувача у ВАТ "Тернопіль - готель" підтверджується фактом не проведення розрахунків між покупцем та продавцем та фактом не відвантаження товару від продавця до покупця. Фактично, даний правочин визнається не чинним в силу дії закону.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Солівуд" до Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області не підлягають задоволенню, оскільки є необгрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛІДВУД» до Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області - відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.