Рішення № 91103130, 20.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2020р. Справа № 905/126/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік”, б/н від 26.05.2020 (вх.№10059 від 01.06.2020),

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, -

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік”, м.Запоріжжя

до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, Донецька область

про: визнання недійсною умови п.3.4 договору №Дон/Т-18745/НЮ-В від 17.10.2018 в частині обов`язку замовника з оплати робіт після реєстрації податкової накладної, стягнення заборгованості в сумі 2598114,00грн., пені – 226132,06грн., інфляційних нарахувань - 10318,73грн., 3% річних – 51962,98грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходилась справа №905/126/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік”, м.Запоріжжя до Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, Донецька область про визнання недійсною умови п.3.4 договору №Дон/Т-18745/НЮ-В від 17.10.2018 в частині обов`язку замовника з оплати робіт після реєстрації податкової накладної, стягнення заборгованості в сумі 2598114,00грн., пені – 226132,06грн., інфляційних нарахувань - 10318,73грн., 3% річних – 51962,98грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік”, м.Запоріжжя до Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, Донецька область задоволені частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2598114,00грн., пеню у розмірі 222020,61грн., 3% річних у розмірі 51962,98грн., інфляційні нарахування у розмірі 2379,94грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 43117,17грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

01.06.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік”, м.Запоріжжя надійшло клопотання, в якому позивач, посилаючись ст.ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 24500,00грн.

Листом від 02.03.2020 Господарський суд Донецької області повідомив учасників справи про те, що у зв`язку з перебуванням судді Левшиної Я.О. у відпустці з 01.06.2020 по 17.06.2020, питання щодо призначення вказаного клопотання до розгляду буде вирішено після виходу судді з відпустки, про що учасники процесу будуть повідомлені у встановленому порядку.

18.06.2020 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги б/н б/д Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2020, справу №905/126/20 скеровано до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, Донецька область задоволено; рішення суду першої інстанції від 25.05.2020 в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 222020,61грн., 3% річних в сумі 51962,98грн. та інфляційних втрат в сумі 2379,94грн., а також судового збору в сумі 4145,46грн. скасовано, в позові в цій частині відмовлено. В решті рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2020 у справі №905/126/20 залишено без змін. Постановлено стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 6218,18грн. Доручено господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

03.08.2020 на адресу господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи №905/126/20.

У зв`язку з перебуванням судді Левшиної Я.О. на лікарняному з 18.06.2020 по 21.10.2020, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області, затверджених протоколом зборів суддів № 4 від 14.09.2016р. (зі змінами та доповненнями) та пункту 1.6 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.03.2018р. № 17, з урахуванням змін, внесених рішенням Ради суддів України №16 від 12.04.2018р., призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/126/20.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №905/126/20 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою суду від 04.08.2020 призначено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік” до розгляду на 20.08.2020. Визнано явку уповноважених представників сторін не обов"язковою. Запропоновано відповідачу письмово висловити свою позицію стосовно клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік” про стягнення витрат, понесених позивачем на надання йому правової допомоги, з наданням відповідних доказів на підтвердження аргументів (за наявності).

20.08.2020 від Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” надійшов відгук на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№15640/20).

Представники сторін в судове засідання 20.08.2020 не з`явились, про розгляд клопотання повідомлені належним чином.

Дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік”, м.Запоріжжя від 26.05.2020 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд враховує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже, оскільки ухвалюючи рішення від 25.05.2020 у справі № 905/126/20 суд не вирішив питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, що віднесено чинним процесуальним законом до судових витрат, тому наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.

Згідно ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що заявником дотримано вищезазначені вимоги.

Позивач на підставі ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів звернувся з заявою про подання ним доказів понесених витрат на правову допомогу протягом 5 днів з дня винесення рішення (вх.№9587/20 від 25.05.20).

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання від 26.05.2020 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі було направлено позивачем до суду 28.05.2020, тобто у строк, визначений ч.8 ст.129 ГПК України.

На підтвердження судових витрат позивач надав: договір №110 про надання правової допомоги від 08.01.2020, ордер серії АР №1008057 від 08.01.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, рахунок фактури №11001 від 08.01.2020, платіжне доручення №7672 від 09.01.2020 на суму 24500,00грн. на підтвердження оплати правової допомоги за договором №110 від 08.01.2020, акт приймання-передачі наданих послуг від 25.05.2020; детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі від 25.05.2020; посвідчення водія.

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2020 між адвокатом Хілько Антоном Сергійовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «КВІК» (далі - клієнт) укладений договір №110 про надання правової допомоги (далі – договір), умовами якого сторони передбачили надання адвокатом правової допомоги клієнту, пов`язану із захистом його прав і законних інтересів, в тому числі в судах всіх інстанцій, що діють в системі судоустрою України, у справі про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних за договором поставки № Дон/Т-18745/НЮ-В від 17.10.2018, укладеним між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "Квік-2006".

У розділі 2 договору передбачені права адвоката під час виконання доручень клієнта, в тому числі, але не виключно, змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову повністю або частково, визнати позов повністю або частково, пред`явити зустрічний позов, укласти мирову угоду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом тощо.

В розділі 3 договору сторонами передбачено обов`язки, зокрема, обов`язок адвоката надати необхідну кваліфіковану правову допомогу за дорученням клієнта та використовувати всі передбачені законодавством способи захисту прав і законних інтересів клієнта та обов`язок клієнта своєчасно і в повному обсязі проводити виплату всіх судових витрат, а також інших витрат, пов`язаних з виконанням даного договору.

За надання правової допомоги адвокатом клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається з урахуванням складності справи, ціни позову, значенням справи для клієнта, витрат адвоката, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також розумності та інших істотних обставин, що визначаються у Описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги. Гонорар на підставі цього договору за виконану роботу сплачується клієнтом на підставі рахунку адвоката протягом 3 робочих днів з дня його виставлення. Сторони домовились, що оплата за судове засідання можлива до його проведення. За результатами наданих послуг складається акт приймання-передачі послуг, який підписується клієнтом протягом 3 робочих днів з дня його отримання (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на предмет договору про надання правової допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Згідно поданого детального опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, від 25.05.2020 (а.с.168), загальний розмір витрат складає 24500,00грн., з яких:

- надані послуги: 1) збір та ознайомлення з доказами у справі (5 годин) - 740,00грн.; 2) підготовка правової позиції та узгодження її з клієнтом (3 години) – 2000,00грн.; 3) підготовка позовної заяви з додатками (5 годин) – 6000,00грн.; 4) підготовка відповіді на відзив (3 години) – 3000,00грн.; 5) участь у підготовчому судовому засіданні (1 година) – 5000,00грн.; 6) участь у судовому засіданні (1 година) – 5000,00грн.

- понесені витрати на проїзд (1200км*10л/100км*23,00грн. *1л) – 2760,00грн.

25.05.2020 адвокат та клієнт підписали акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №110 від 08.01.2020, згідно якого адвокат надав юридичні послуги згідно з договором, вартість яких становить 24500,00грн. без ПДВ.

Позовна заява, відповідь на відзив, які подавались до суду від імені позивача, підписані адвокатом Хілько А.С.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, статтею 6 якого визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що Хілько А.С. має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001815, виданого Радою адвокатів Запорізької області 27.09.2018.

Матеріали справи свідчать, що позивач повністю оплатив вартість послуг адвоката за платіжним дорученням №7672 від 09.01.2020 на суму 24500,00грн.

За змістом п.1 ч.2 ст. 126, ч.8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 цього Кодексу).

Така правова позиція щодо застосування п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст. 129 ГПК України викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 3 жовтня 2019 р. у справі N 922/445/19, і є обов`язковою для застосування судом першої інстанції в силу ч.4 ст.236 ГПК України.

Суд також зауважує, що судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, які є джерелом права згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р. зазначив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести, відповідач має викладати у відзиві на позовну заяву, що подається до закінчення розгляду справи по суті (п. 7 ч. 3 ст. 165 ГПК України).

Також, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст.169 ГПК України).

Як вбачається, відповідачем не подавалось заперечень щодо співмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката також не заявлялось.

Водночас, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Крім того, відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вже встановлено судом, на підтвердження фактичного здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано належні фінансові документи – рахунок фактури №11001 від 08.01.2020, платіжне доручення №7672 від 09.01.2020 на суму 24500,00грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 25.05.2020.

З огляду на матеріали справи та подані позивачем докази суд дійшов висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено, що понесені ним витрати та професійну правничу допомогу в розмірі 21740,00грн. пов`язані з розглядом даної справи, а зазначений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Щодо витрат позивача на проїзд у розмірі 2760,00грн. згідно розрахунку 1200км*10л/100км*23,00грн.*1л., пред"явлених до відшкодування відповідачем, суд зазначає наступне.

В детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат зазначено, що витрати пального розраховано керуючись даними офіційного сайту www.chery.ua.

Разом з цим, ні відстань, ні кількість використаного палива на проїзд, ні витрати на пальне, не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, не було надано квитанції про купівлю палива, путьових листів (маршрутних листів) про факт використання конкретного автомобіля для явки в судове засідання.

Таким чином, надані позивачем докази (копія посвідчення водія та посилання на дані офіційного сайту www.chery.ua для розрахунку витрат пального) не підтверджують факт реального понесення адвокатом Хілько А.С. вказаних витрат.

Оскільки адвокатом не доведено фактичного розміру понесених ним транспортних витрат, пов`язаних із розглядом справи та невідворотності їх понесення, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік” у відшкодуванні за рахунок відповідача транспортних витрат в сумі 2760,00 грн., у зв`язку із їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (витрати на правову допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2020 по справі №905/126/20 було частково скасовано постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020, майнові вимоги позивача задоволено частково та відмовлено у задоволенні немайнової вимоги, тому витрати позивача на правову допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем у розмірі 10824,62 грн. (пропорційно від підтвердженої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу - 21740,00грн.)

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік”, м.Запоріжжя від 26.05.2020 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/126/20 - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ 40150216, адреса: 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинобудівний завод “Квік” (69123, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Василя Стуса, будинок 8 А; ЄДРПОУ 38284929) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10824,62грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Після набрання цим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 20.08.2020

Суддя Н.В. Величко