Постанова № 911014, 23.08.2007, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2007 р.

Справа № 16а/226-3452

12 год.00 хв.- 12 год.15 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

при секретарі судового засідання Цимбалюк І.В.

Розглянув справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудмеханізація», с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, вул. Сагайдачного,2

До відповідача Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, м. Тернопіль , майдан Перемоги, 1

Про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі зарахувати в рахунок майбутніх платежів до Пенсійного фонду України зайво сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудмеханізація»внески в розмірі 5263 грн. 86 коп..

За участю представників сторін:

позивача: Панчишин В.Б. - представник, довіреність № 12 від 23.12.2004р.

відповідача: Світлик О.М. –головий спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 695/04 від 09.07.2007р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудмеханізація», с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, вул. Сагайдачного,2 звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, м. Тернопіль , майдан Перемоги, 1 про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі зарахувати в рахунок майбутніх платежів до Пенсійного фонду України зайво сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудмеханізація»внески в розмірі 5263 грн.86 коп..

Як вбачається із позовних матеріалів, спірні правовідносини за своїм характером є адміністративно-правовими, у зв’язку з чим справа розглядається згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності з 01.09.2005р.

Ухвалою суду від 14.08.2007 року відкрито провадження у адміністративній справі № 16а/226-3452 та призначено справу до судового розгляду на 23.08.2007 року, про що було сторін повідомлено у відповідності до вимог ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України повістками про виклик та витребувано докази, які необхідно подати.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стала сплата на рахунок Пенсійного фонду згідно платіжного доручення № 48 від 31.01.2005р. ТзОВ «Агробудмеханізація»в січні 2005р. страхових внесків в сумі 5263 грн.86 коп., нарахованих за грудень 2004р., у зв»язку з не перерозподілом державним казначейством частини до Пенсійного фонду України.

У розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України та вручено пам»ятку про їх права та обов»язки.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснювалася за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

В судовому засіданні перевірено повноваження представників сторін.

В судовому засіданні 23.08.2007 року представник позивача заявлений позов підтримав повністю та просить суд зобов’язати відповідача зарахувати в рахунок майбутніх платежів до Пенсійного фонду України зайво сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудмеханізація»внески в розмірі 5263 грн. 86 коп.

Відповідач у запереченні на позов та його повноважний представник у судовому засіданні не погоджується з позовними вимогами і заперечує їх в повному обсязі, оскільки вважає, що тільки у разі застосування Пенсійним фондом до суб»єктів господарської діяльності фінансових (штрафних) санкцій протягом 2004 року -1 кв.2005р., такі можуть бути зараховані в рахунок майбутніх платежів, а оскільки фінансових (штрафних) санкцій за вказаний період до позивача не було застосовано, то кошті в сумі 5263 грн.86 коп., що були перераховані позивачем 31.01.2005р. на рахунок Пенсійного фонду зараховано йому в рахунок погашення зобов»язання зі сплати страхових внесків за грудень 2004р., а відтак відсутні підстави для зарахування 5263,86 грн. в рахунок майбутніх платежів.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудмеханізація», с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, вул. Сагайдачного,2 є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням ідентифікаційного коду 33077358, що підтверджується Довідкою № 31-103 від 22.08.2007р. Головного управління статистики у Тернопільській області.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач обрав на 2004 рік спрощену систему оподаткування обліку та звітності, про що 30 вересня 2004р. ТзОВ «Агробудмеханізація»видано свідоцтво № 1918004618 про право сплати єдиного податку за ставкою єдиного податку 10% та застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності у 2004р. (належним чином засвідчена копія свідоцтва знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. з наступними змінами (далі Указ) суб»єкти підприємницької діяльності –юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: - до держаного бюджету України –20%; до місцевого бюджету –23%; до Пенсійного фонду України –42%; на обов»язкове соціальне страхування –15% ( у тому числі до державного фонду сприяння зайнятості населення –4%) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовленим народженням та похованням.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР та розділу 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004р. №128/2004 (далі - Інструкція), розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ, організацій станом на 2004 рік складав 32 % від суми фактичних виплат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.

Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р. (із змінами та доповненнями) та Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997р. (із змінами та доповненнями).

Згідно розрахунку нарахованих та сплачених ТзОВ «Агробудмеханізація»коштів до Пенсійного фонду України та єдиного податку, проведеного позивачем у ІУ кварталі 2004 році, позивачем здійснено нарахування страхових внесків по ставці 32 % на фонд оплати праці найманих працівників в сумі 35803 грн.16 коп. ( за вересень 2004р. 3814 грн.92 коп., за жовтень 2004р. 10558 грн.61 коп., за листопад 2004р. –10311 грн.24 коп., за грудень 2004р. –11117 грн.39 коп.).

Як стверджує позивач, Товариством для уникнення подвійного оподаткування було нараховано та сплачено до Пенсійного фонду за вказаний період внески як різницю між нарахованими у розмірі 32% страхових внесків та частиною (42%) сплаченого єдиного податку, що спрямовується Державним казначейством України до Пенсійного фонду України згідно Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування».

Так, позивачем сплачено Єдиний податок:

За вересень 2004р. –6896 грн. (пл.. доручення № 19 від 14.10.2004р.);

За жовтень 2004р. –15647 грн. ( пл.. доручення № 83 від 16.11.2004р.);

За листопад 2004р. –10435 грн.(пл.. доручення № 144 від 16.12.2004р.);

За грудень 2004р. –12533 грн. ( пл.. доручення № 22 від 14.01.2005р.), а всього 45511 грн.

Внески (32%), нараховані із заробітної плати:

За вересень 2004р. –918 грн. 60 коп. (пл.. доручення № 27 від 19.10.2004р.);

За жовтень 2004р. –3986 грн. 87 коп. ( пл.. доручення № 90 від 18.11.2004р.);

За листопад 2004р. –5928 грн. 54 коп. (пл.. доручення № 117 від 07.12.2004р.);

За грудень 2004р. –418 грн. 24 коп.( пл.. доручення № 2 від 05.01.2005р.) та 5435 грн.29 коп. ( пл.. доручення № 28 від 18.01.2005р., а всього 16687 грн. 54 коп.

Однак, на вимогу Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, платіжним дорученням № 48 від 31.01.2005р. на рахунок Пенсійного фонду було перераховано суму 5263 грн.86 коп. ( 42% від Єдиного податку за грудень 2004р.), оскільки така сума не була перерахована Державним казначейством на рахунок Пенсійного фонду.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року», № 0009700-06 від 16.03.2006р., який набрав чинності з дня його опублікування –14.04.2006р. в Урядовому кур»єрі № 71 від 14.04.2006р.) (даний Закон регулює суперечності, які виникли при прийнятті Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N 03/846 та Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25 березня 2005 року N 37/37-1465-ЕП у суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття і виникнення у них заборгованості) - суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N 03/846, не вважати заборгованістю.

У відповідності до п.13 ст.20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003р.із наступними змінами та п.11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 128/1004 від 16.01.2004р. із змінами внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 5-1 від 05.04.2004р. (зміни набрали чинності з 03.05.2004р.), суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб»єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Статтею 5 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003р. з наступними змінами регулюються відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Пунктом першим статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003р. з наступними змінами, страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов’язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 19 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003р. з наступними змінами визначено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

У відповідності до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З врахуванням наявних матеріалів справи, пояснень представника позивача, заперечень представника відповідача та які брали участь в судовому засіданні, суд прийшов до висновку про правомірність звернення позивача до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, м. Тернопіль, майдан Перемоги, 1 про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі зарахувати в рахунок майбутніх платежів до Пенсійного фонду зайво сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудмеханізація»внески в розмірі 5263 грн. 86 коп., а тому заявлений позов слід задовольнити, оскільки такий ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Судові витрати у вигляді державного мита в сумі 85 грн., сплачені позивачем до державного бюджету України платіжним дорученням № 213 від 10.08.2007р. згідно п.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69-71,94,158,161-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, м. Тернопіль, майдан Перемоги,1, ідентифікаційний код 21153972 зарахувати в рахунок майбутніх платежів до Пенсійного фонду України зайво сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудмеханізація», с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, вул. Сагайдачного,2, ідентифікаційний код 33077358 внески в розмірі 5263 грн. 86 коп.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробудмеханізація», с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, вул. Сагайдачного,2, ідентифікаційний код 33077358 з державного бюджету України 85 грн. державного мита, сплаченого платіжним дорученням № 213 від 10.08.2007р.

4.Постанову надіслати сторонам по справі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

На постанову суду першої інстанції сторони мають право подати заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 28 серпня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції в адміністративних справах –Львівський апеляційний адміністративний суд, який знаходиться за адресою –79018, м.Львів, вул.Чоловського,2

Суддя С.О. Хома