Ухвала суду № 91100982, 21.08.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6100/20

Провадження № 1-кп/219/990/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Шевченко Л.В.,

при секретарі Брагіної М.В.,

з участю: прокурора Савватєєва М.В.,

захисників Косинського В.І., Павличука В.П., Поліщука Д.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут Донецької області матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР 19 лютого 2020 року за № 12020050150000364 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою. В клопотанні вказав, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, запобігання спробам незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися. Просив задовольнити клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вважав, що ризики, про які вказує у клопотанні прокурор, зменшилися, а деякі взагалі відсутні: на свідків він впливати не може, має міцні соціальні зв`язки, місце постійного проживання, перешкоджати будь-яким чином кримінальному провадженню він не збирається, тому просив відмовити прокурору в задоволенні клопотання, обравши запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби з 22 год. до 6 год.

Захисник адвокат Поліщук Д.П. підтримав позицію обвинуваченого та просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 також не згоден з позицією прокурора щодо того, що ризики згідно ст.177 КПК України збереглися: він зазначив, що йому немає сенсу впливати на свідків, які вже дали показання. Він визнає вину у вчиненні злочину - продажу зброї. Також повідомив, що пропуску на непідконтрольну державі територію -ДНР та ЛНР в нього немає, як туди потрапити він не знає, йти якимись обхідними шляхами не бачить сенсу. Він також має соціальні зв`язки оскільки до затримання в нього була співмешканка, яка пропонувала йому піти на роботу. Вказав, що в нього була можливість переховуватися від слідства коли йому інкримінували вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.309 КК України, але він не порушував законодавство, відбув покарання. ОСОБА_1 висловив домку про наявність провокації з боку правоохоронних органів.

Захисник адвокат Косинський В.І. просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, вказуючи, що ризики прокурором не доведені.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Павличук В.П. звернули увагу суду на те, що тяжкість покарання не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою; на свідків він впливати не зможе, тому що вони допитані і у свідків змінені прізвища, ризики про те, що він зможе симулювати хворобу, умисно вчинити самокалічення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином це є лише припущенням прокурора. Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних злочинів, на їх думку, взагалі відсутня, під час вчинення злочинів він взагалі не перебував у Бахмуті, а був на заробітках до 20.02.2020; він має міцні соціальні зв`язки, проживає в квартирі з матір`ю.

Розглянувши вищевказане клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 02.07.2020 обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою по 30 серпня 2020 року включно.

З огляду на ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на недоведеність його актуальності стороною обвинувачення. Необхідні оригінали документів, речові докази вилучені органом досудового розслідування, що унеможливлює отримання обвинуваченим доступу до них. Обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином в клопотанні і доданих до нього матеріалів зводяться до використання загальних визначень та припущень.

Більш м`якими запобіжними заходами, не пов`язаними з позбавленням волі є: застава, особиста порука та особисте зобов`язання. Втім, на переконання суду, такі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Отже, суд враховує те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а отже тяжкість інкримінованого злочину, а також ті обставини, що обвинувачені можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду, щоб уникнути відповідальності, не виключається можливість незаконно впливати на свідків.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для запобіжного ув`язнення. При цьому, суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не є достатнім для запобігання цим ризикам.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судом на теперішній час не встановлено.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що на теперішній час судовий розгляд триває, ризики, які виправдовують тримання обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , хоч і зменшилися, але не відпали, суд не вбачає підстав для обрання обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки, на даний час їх належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Суд констатує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченим є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинувачених від суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора та необхідність продовження застосованого щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів.

У задоволенні клопотання захисників про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів, тобто, по 17 жовтня 2020 року включно.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів, тобто, по 17 жовтня 2020 року включно.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів, тобто, по 17 жовтня 2020 року включно.

В задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на домашній арешт у нічний час – відмовити.

В наступне судове засідання викликати прокурора, захисників, а обвинувачених доставити з Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя Л.В. Шевченко