Постанова № 91100411, 21.08.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/7213/18

Провадження № 1-кп/362/114/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.,

за участю: секретаря - Лагути І.А.,

прокурора - Гайдук М.В.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників - Личика М.М., Кишенько С.В., Очеретяний Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові кримінальне провадження №12018110140001902 від 18.10.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка-Бузька, Львівської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Білобожниця, Чортківського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Васильківським міськрайонним судом Київської області розглядається вищевказане кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12018110140001902 від 18.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_3. під вартою враховуючи тяжкість висунутого обвинувачення та те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені при обранні запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, а більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який підтримав свого захисника, щодо заявленого клопотання прокурора заперечили, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.

Обвинувачений ОСОБА_2 , який підтримав думку своїх захисника Кишенько С.В., щодо заявленого прокурором клопотання заперечували, просили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на більш м`який.

Потерпілий в судовому засіданні заявив клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду №362/5893/18 від 22.10.2018 року та повернути йому електронну сигарету марки "Eleaf" моделі "ijasts" №8010210, шкіряну сумку-планшет чорного кольору "Polo cossni", у якій знаходилися зарядний пристрій та дві заправки до електронної сигарети, золоту каблучку вагою 3,67 г та рюкзак.

Прокурор щодо заявленого клопотання заперечував, оскільки вирішення питання про речові докази здійснюється в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Інші учасники щодо задоволення клопотання потерпілого не заперечували.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта ,чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченому ОСОБА_3 під вартою, оскільки обвинувачення йому пред`явлено у вчиненні тяжкого злочину, останній раніше судимий, зареєстрований в іншій області, ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним нових злочинів залишилися, тому застосування більш м`ягкого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтоване, оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, не змінилися та продовжують існувати.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_3 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.п.2 і 4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Статтею 194 КПК України визначено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених у вказаній статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору

Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №4р-2019 від 13 червня 2019 року, дана ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Відповідно до ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно п. 5 ч. 9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів та документів, які були надані суду, вирішуються судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому гроші, цінності та інше майно, які були об`єктом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, повертаються законним володільцям.

Враховуючи, що судовий розгляд в даній справ тримає, суд вважає, що в задоволенні клопотання потерпілого про зняття арешту та повернення речей необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 314-316, 371-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання потерпілого про зняття арешту та повернення речей - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі Центрального міжрегіональному управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на 60 днів до 19.10.2020 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя М.М. Ковбель