Постанова № 91100407, 21.08.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/904/17

Провадження № 1-кп/362/21/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Шевченко М.В.,

прокурора Жарюк Н.О.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Вовчука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016110140002693 від 02.11.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Приєкулє, Ліпєпайського району, Латвійської Республіки, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на даний час непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.05.2019 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строком на 60 діб.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2020 року обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було продовжено запобіжний захід домашній арешт в нічний період часу, строком на 60 діб, а саме до 22.08.2020 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період часу, пославшись на наявність продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які ще не відпали.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.

Інші потерпілі в судове засідання не з`явилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки прокурором не доведено ризиків його переховування від суду, а також вчинення нового злочину, оскільки він постійно з`являється до суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Вовчук М.В. щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки його підзахисний постійно з`являється до суду, а тому прокурором не надано належних доказів щодо ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, потерпілого, думку обвинуваченого його захисника, перевіривши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є убезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути( пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017).

Оскільки строк домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_2 спливає 22.08.2020 року, судове слідство по кримінальному провадженню не завершено та не прийнято остаточного рішення, враховуючи, що мета та підстави, які стали обставиною для обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не відпали на даний час, а тому є підстави вважати, що не відпали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, так як обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, які віднесено до тяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, враховуючи міцність соціальних зв`язків ОСОБА_2 у місці його проживання, має постійне місце проживання, матір пенсійного віку та сестру інваліда, непрацюючого, який характеризується за місцем проживання посередньо, неодноразово судимого за вчинення злочину проти власності, по кримінальному провадженню ще не допитані всі потерпілі та експерти, а тому з метою запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_2 перешкодити встановленню істини по справі шляхом впливу на потерпілих, та вчинення нового злочину, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, враховуючи, що такий захід забезпечення кримінального провадження цілком спроможний на даний час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись статтею 29 Конституції України, частиною 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., статтями 177, 181, 183, 194, 196, 197, 199, 331, 392 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період часу - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком 60 діб із покладенням на нього обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 19 год. 00 хв. по 09 год. 00 хв. кожного дня на період дії ухвали, а саме до «19» жовтня 2020 року включно;

- з`являтися на виклики суду у встановлений ними час.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Направити копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час для виконання та контролю Васильківському відділу поліції ГУ Національної поліції в Київської області.

Строк дії ухвали складає два місяці з дня її проголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом семі днів з дня її оголошення.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко