
Справа № 522/10858/19
Провадження № 2-а/522/115/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Шеян І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 567/18 від 03 вересня 2018 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 567/18 від 03 вересня 2018 року, в якому просить суд поновити їй пропущений процесуальний строк на оскарження постанови з поважних причин, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №567/18 від 03 вересня 2018 року, винесену заступником начальника управління начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, провадження по справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови порушено законодавчі вимоги до форми та змісту документів, складених посадовими особами Управління, а також порушено процедуру проведення перевірки і порядок притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, на думку позивача, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача у виді штрафу не відповідає вимогам статей 251, 269, Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, тобто відсутній склад та факт того, що позивача було позбавлено права на справедливий та неупереджений розгляд справи.
Ухвалою суду від 05 липня 2019 року вказану заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків позовної заяви.
До суду надійшла заява, згідно якої недоліки були усунені в повному обсязі.
Ухвалою суду від 22 липня 2019 року відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 06 серпня 2019 року.
У судове засідання 06 серпня 2019 року з`явився представник позивача, належним чином сповіщений відповідач не з`явився, у зв`язку з чим судом проголошено перерву на 02 жовтня 2019 року.
14 серпня 2019 року від відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву в котрому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову на підставі того, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена у встановленому законом порядку з дотриманням вимог законодавства.
У судове засідання 02 жовтня 2019 року з`явився представник позивача, належним чином сповіщений відповідач не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про відкладення слуханням справи, у зв`язку з чим судом проголошено перерву на 18 листопада 2019 року.
У судове засідання 18 листопада 2019 року з`явився представник позивача, належним чином сповіщений відповідач не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про відкладення слуханням справи, у зв`язку з чим судом проголошено перерву на 28 січня 2020 року.
У судове засідання 28 січня 2020 року з`явився представник позивача та представник відповідача, судом роз`яснено сторонам права, заслухано пояснення сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову. Судом проголошено перерву на 06 лютого 2020 року.
У судове засідання 06 лютого 2020 року з`явився представник позивача, належним чином сповіщений відповідач не з`явився, у зв`язку з чим судом проголошено перерву на 24 березня 2020 року.
У судове засідання 24 березня 2020 року належним чином сповіщені учасники справи не з`явились, від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення слуханням справи. Судом проголошено перерву на 14 липня 2020 року.
У судове засідання 14 липня 2020 року з`явився представник позивача, належним чином сповіщений відповідач не з`явився, у зв`язку з чим судом проголошено перерву на 29 липня 2020 року.
У судове засідання 29 липня 2020 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідно листа КП «БТІ» ОМР №02-20/389 від 14.11.2017 року повідомлено Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР інформацію про виявлені факти самочинного будівництва. 27.11.2017 року заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу № 1 - ОСОБА_2 було складено направлення для проведення позапланової перевірки на виконанні будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.
Згідно акту складеного від 04.12.2017 р. за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №001290 ОСОБА_1 виконує будівельні роботи із реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 шляхом влаштування перегородок в квартирі та зміни цільового призначення приміщень, внаслідок чого житлова площа квартири зменшена на 23,8 м. кв., а загальна площа квартири зменшена на 8,8 м.кв., без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.12.2017 року, за результатами перевірки, встановлено, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи із реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 шляхом влаштування перегородок в квартирі та зміни цільового призначення приміщень, внаслідок чого житлова площа квартири зменшена на 23,8 кв.м.., а загальна площа квартири зменшена на 8,8 кв.м., без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за встановлено правопорушення передбачено частиною 6 статті 96 КпАП України.
Згідно припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.12.2017 року, який складений головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР Лисим С.О. винесено вимогу про отримання в установленому порядку право на виконання будівельних робіт або привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідності до правоустановчих документів у термін до 04.02.2018 року та зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті з 04.12.2017 року.
В судовому засіданні представником позивача не спростовувались факти щодо виконання позивачем будівельних робіт із реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 шляхом влаштування перегородок в квартирі та зміни цільового призначення приміщень, внаслідок чого житлова площа квартири зменшена на 23,8 м.кв., а загальна площа квартири зменшена на 8,8 м.кв., та подальшої реєстрації.
При цьому суду не надано в підтвердження законності такої реконструкції дозвільних документів на право виконання таких робіт, та проекту.
Відповідно постанови №567/18 від 03.09.2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КпАП України та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.
Відповідно висновку ТОВ «НОВЕ БТІ» від 06.12.2017 року за технічними показниками квартиру АДРЕСА_2 може бути поділено на дві самостійні.
Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та технічних паспортів зазначена квартира розділена на дві самосійні та право власності зареєстровано за ОСОБА_1 08.12.2017 року.
Відповідно до частин першої та другої ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 533 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).
Суд погоджується із доводами представника позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справ про адміністративне правопорушення, що призвело до позбавлення позиваа права на захист та доведення своєї невинуватості.
Відповідно до п.12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 р. N 553: «Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством».
Пункт 9 вищевказаного Порядку №553 містить імперативну норму про те, що : «Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.»
Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення якої є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до положень п. п. 16, 17, 21 наведеного Порядку № 553 від 23.05.2011 року за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль реалізується, зокрема, шляхом проведення позапланової перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю без повідомлення відповідного суб`єкта містобудування.
В свою чергу, такий захід державного архітектурно-будівельного контролю повинен здійснюватись в присутності суб`єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом.
Разом з цим, відмова суб`єкта господарювання від ознайомлення з актом перевірки, приписом та протоколом, складеними за результатами вжитого заходу архітектурно-будівельного контролю, а так само від отримання примірників цих документів, не є перешкодою для їх складання та реалізації у відповідності до наведених положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року.
Таким чином суд не погоджується з доводами позивача щодо порушення порядку проведення позапланової перевірки, внесення недостовірних даних до матеріалів перевірки.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, щодо повідомлення позивача про складання адміністративних матеріалів та всі документи на підставі, яких було винесено постанову не підписанні позивачем. Подані представником відповідача фотографії на підтвердження знаходження позивача під час проведення перевірки суд не приймає як належний доказ, оскільки зображення на фотофіксації не зрозуміле та не ідентифіковане.
Таким чином суд констатує, що під час складання вищевказаних акту, припису та протоколу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 був порушений порядок їх розгляду, оскільки як підтверджено матеріалами справи, позивач, не отримував кореспонденцію, оскільки направлення здійснювались за місцезнаходженням об`єкту, а не за адресою реєстрації та фактичного місця мешкання тобто не була належним чином повідомлена про розгляд протоколу.
Таким чином суд констатує, що вищевказані первинні документи перевірки (акт, припис та протокол), складені відносно ОСОБА_1 в розумінні ст. ст. 74, 75, 76 КАС України є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами, та відхиляє їх.
Постановою Верховного суду України від 09 липня 2012 року по справі 5-3кс11 встановлено, що, зважаючи на конкретні обставини справи, позивач був позбавлений можливості належним чином ознайомитися з висунутим проти неї обвинуваченням та доказами, чим позбавило позивача права на захист. За висновками Верховного суду, такі дії є порушенням конвенційних положень права на справедливий суд. Такі оцінки і висновки повністю узгоджуються з відповідними положеннями статей 268 і 271 КУпАП, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на захист.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю складається протокол про адміністративне правопорушення.
Такий протокол за формою та змістом повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У ст. 280 КУпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на незабезпечення прав Позивача суд також констатує факт порушення права останньої бути присутньої під час перевірки, перевіряти документи інспекторів та їх повноваження, користуватись правовою допомогою адвоката (право на захист), надавати свої заперечення та зауваження , робити фото та відео фіксацію процесу перевірки та надавати письмові пояснення.
Відповідно до ст.251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.»
Як вбачається із оскаржуваної постанови, що інших матеріалів (доказів) окрім акту перевірки, припису та протоколу про адміністративне правопорушення Відповідачем під час розгляду адміністративного провадження досліджено не було, відсутня фото та відеофіксація процесу проведення перевірки, немає жодних свідків адміністративного правопорушення, не було залучено представників органів державної влади та місцевого самоврядування, що свідчить про необ`єктивність та однобічність адміністративного провадження.
Відповідно до ст. 268 КУпАП: «Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.»
Згідно до ст.277-2 КУпАП: Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Згідно до вимог ст. 278 КУпАП серед іншого Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
Відповідно до ст. 280 КУпАП : «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.».
Підпункт 3 пункту 20 Порядку № 244 передбачає, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, зокрема, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Відповідно до п.21 Порядку № 244 посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, Відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не виконав вищевказані вимоги чинного законодавства. Так, в порушення ст. ст. 268, 277-2, 278, КУпАП, Відповідач приступив до розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення навіть не сповістивши належним чином Позивача про час і місце їх розгляду. Таким чином за відсутності належного повідомлення Позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення Відповідач не мав право розглядати відповідні адміністративні матеріали складені відносно Позивача, тобто діяв з перевищенням наданих йому владних повноважень.
Суд зазначає, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеній особі у письмовому вигляді, а й отримання відомостей, які мають бути їй повідомлені.
Отже, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Вказаний висновок щодо змісту терміну «повідомлення» зроблено Верховним судом України у постанові від 17.04.2014 року у справі №6-143цс14.
З огляду на це суд констатує, що Позивача позбавлено можливості належним чином ознайомитися з висунутим проти неї обвинуваченням та доказами, чим позбавило позивача права на захист.
Враховуючи, що відповідачем проведено позапланову перевірку, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за відсутності позивача та без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, це є безумовною підставою для визнання протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові по справі № 489/1815/17 від 20 вересня 2018 року.
Згідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів
Відповідно до ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства є обов`язковість рішень суду
Таким чином, суд вважає, що Відповідачем не доведено правомірність своїх дій по винесенню оскаржуваної Позивачем постанови про накладення адміністративного штрафу.
Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення пропущеного ним строку звернення до суду.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач не отримував оскаржувану постанову, а випадкового дізнався про виконавче провадження з реєстру боржників, після чого представник ознайомився з матеріалами справи, тому суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений строку звернення до суду з відповідним позовами.
Керуючись, ст. ст. 10, 23, 38, 245, 254, 256, 268, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 102, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк ОСОБА_1 на звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 567/18 від 03 вересня 2018 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 567/18 від 03 вересня 2018 року - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №567/18 від 03 вересня 2018 року, винесену заступником начальника управління начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, провадження по справі закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 03 серпня 2020 року.
Суддя: Ю.Б. Свячена
Судове рішення № 91099175, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 29.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/10858/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: