Ухвала суду № 91097872, 21.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21 серпня 2020 року м. Київ№ 640/3582/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця»

до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Київ

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Київ в якому просило: стягнути з Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Київ на користь АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» незаконно стягнуті кошти в сумі 1 416 390, 77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно стягнуто кошти з позивача в межах виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 12.07.2018р. № 905/2388/17, оскільки останній фактично не є боржником у виконавчому провадженні.

Відповідач правом подання відзиву на адміністративний не скористався.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Судом встановлено, що предметом спору в цій справі є відшкодування позивачу незаконно стягнутої суми, на його думку, в межах виконавчого провадження № 57421572.

Звернувшись з позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача на користь АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» незаконно стягнуті кошти в сумі 1 416 390, 77 грн., однак вимога позивача до суб`єкта владних повноважень не поєднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

При цьому, вказуючи на неправомірність дій відповідача, вимоги про визнання таких дій протиправними позивач не заявляє. Тобто, у справі, що розглядається, позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача грошових коштів, які, на переконання позивача є його власністю та стягнуті у зв`язку з протиправними діями відповідача.

З огляду на викладене та враховуючи те, що вимоги про стягнення коштів не заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, суд приходить до висновку про те, що розгляд таких позовних вимог має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 23.01.2020р. у справі №802/1019/18-а, адміністративне провадженя №К/9901/51862/18 та в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018р. у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18), 22.08.2018р. у справі № 766/10783/16-ц (провадження № 14-278цс18) та від 26.06.2019р. у справі 263/5125/18 (провадження № 11-286апп19).

Водночас, вищевикладена позиція підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 19.06.2018р. у справі № 910/23967/16, провадження № 12-110гс18.

Частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

- інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 238, 241, 248, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 640/3582/19.

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до компетенції господарського суду з урахуванням правил територіальної підсудності. При цьому, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська