Рішення № 91097298, 21.08.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/626/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про визнання протиправною відмови, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Лазурненської селищної ради Скадовського району (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання від 14.01.2020 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.01.2020 р. № 908, прийняте 78 сесією Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області 7 скликання, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання від 14.01.2020 р.;

- зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання від 14.01.2020 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.01.2020 р. на адресу відповідача направлено клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області та детально позначена в матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додані до клопотання. У лютому 2020 року позивач отримав рішення 78 сесії Лазурненської селищної ради від 30.01.2020 р. № 908 про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з тим, що земельна ділянка перебуває у приватній власності. Вважає відмову відповідача протиправною, оскільки чинне законодавство містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, серед яких відсутня вказана у рішенні від 30.01.2020 р. № 908 підстава.

Ухвалою від 13.03.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 03.04.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, витребувано від відповідача докази.

Ухвалою від 10.06.2020 р. відповідача повторно зобов`язано надати до суду витребувані ухвалою від 03.04.2020 р. докази.

Витребувані ухвалами від 03.04.2020 р. та від 10.06.2020 р. докази надано відповідачем до суду 01.07.2020 р.

10.08.2020 р. від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за наявними матеріалами. При вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.01.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до голови Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додаються до клопотання. До клопотання позивачем додано: копію паспорта громадянина України; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у відповідності до ч.6 ст.118 ЗК України).

Вказане клопотання отримано Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області 23.01.2020 р. та зареєстровано за вх.49/02-14.

Рішенням LXXVIII сесії VII скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30.01.2020 р. № 908 "Про відмову громадянам в наданні згоди на виготовлення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок" відмовлено громадянину ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних від забудови земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) на території смт.Лазурне, Скадовського району, Херсонської області (відповідно до наданих графічних матеріалів), орієнтовною площею 0,14 га на підставі ч.7 ст.118 ЗК України, у зв`язку з тим, що земельна ділянка перебуває у власності іншої особи.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи.

Згідно ст.14 Конституції України кожному громадянину України гарантується праве на землю.

Статтею 40 ЗК України визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до п."б" ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Отже, громадянин України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку у селищі площею не більше 0,15 га із земель комунальної власності.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений ч.7 ст.118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 р. у справі № 803/1244/16, від 22.02.2019 р. у справі № 813/1631/14, від 31.10.2019 р. у справі № 822/25/18, від 27.02.2018 р. у справі № 545/808/17, від 31.10.2019 р. у справі № 607/4538/16-а, від 18.10.2018 р. у справі № 813/481/17, від 18.10.2018 р. у справі № 527/43/17, від 25.02.2019 р. у справі № 347/964/17 та від 22.04.2019 р. у справі № 263/16221/17.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою є тільки першою стадією, а тому надання тотожних дозволів щодо розробки проекту землеустрою на одну й ту саму земельну ділянку не порушує права іншої особи.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 р. у справі № 607/4538/16-а, від 03.04.2019 р. у справі № 509/4722/16-а, від 29.08.2019 р. у справі № 540/2441/18.

Із рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30.01.2020 р. № 908 слідує, що в обґрунтування відмови ОСОБА_1 в наданні безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, відповідно до наданих графічних матеріалів, зазначено "у зв`язку з тим, що зазначена земельна ділянка перебуває у власності іншої особи".

Тобто, єдиною підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зазначено "перебування земельної ділянки у власності іншої особи".

Ухвалами від 03.04.2020 р., від 10.06.2020 р. Лазурненську селищну раду Скадовського району Херсонської області було зобов`язано надати до суду матеріали, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення (державний акт на право власності на земельну ділянку, витяг з Єдиного реєстру нерухомого майна, тощо).

В той же час відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що на час звернення позивача з відповідним клопотанням, земельна ділянка, дозвіл на розроблення проекту землеустрою якої бажав отримати ОСОБА_1 , перебувала у власності іншої особи.

На виконання вимог ухвал від 03.04.2020 р., від 10.06.2020 р. відповідачем надано копії:

- проекту рішення LVI сесії VІІ скликання від 10.08.2018 р. № 554, відповідно до якого надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадян, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 - орієнтовною площею 0,15 га згідно графічного матеріалу у смт.Лазурне, Скадовського району, Херсонської області;

- завдання на виконання робіт (на розроблення проекту землеустрою згідно ст.50 Закону України "Про землеустрій"), згідно з яким підставою для виконання робіт є рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 12.12.2018 р. № 606;

- витягу з рішення LХХХ сесії VІІ скликання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 05.03.2020 р. № 939 "Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок", відповідно до якого затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1479 га, яка розташована за адресою: смт.Лазурне Скадовського району Херсонської області; передано земельну ділянку у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1479 га, яка розташована за адресою: смт.Лазурне Скадовського району Херсонської області, кадастровий номер земельної ділянки: 6524755500:01:001:1298.

Однак вказані рішення та завдання на виконання робіт не свідчать про перебування земельної ділянки у власності.

Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.182 ЦК України).

За змістом ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, належним доказом перебування у власності земельної ділянки є державна реєстрація такого права.

Суд зауважує, що рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки з кадастровим номером 6524755500:01:001:1298 громадянину ОСОБА_2 (від 05.03.2020 р.) прийнято пізніше, ніж оскаржуване рішення щодо відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на ту ж земельну ділянку (від 30.01.2020 р.).

Тобто, надані відповідачем докази не є належними, оскільки не підтверджують вказану у рішенні від 30.01.2020 р. № 908 підставі для відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Отже, суд вважає, що рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30.01.2020 р. № 908 в частині, яка стосується позивача, прийняте з порушенням норм Земельного кодексу України, та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному рішенні органу місцевого самоврядування не наведено.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30.01.2020 р. № 908 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30.01.2020 р. № 908 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 р. у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 р. у справі № 0640/4434/18, від 12.09.2019 р. у справі № 0640/4248/18 та від 28.11.2019 р. у справі № 803/1067/17.

Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

У контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Проте наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено в рішенні Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30.01.2020 р. № 908. Однак суд, в межах даної справи, не має повноважень досліджувати чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для надання дозволу. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що хоч і повноваження Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав ОСОБА_1 за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання йому дозволу.

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.10.2019 р. у справі № 814/1959/17 та від 28.11.2019 р. у справі № 803/1067/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача в даному випадку є зобов`язання Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд від 14.01.2020 р. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. А відтак позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність задоволенню не підлягають.

Зважаючи на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 30.01.2020 р. № 908, яка є позовною вимогою немайнового характеру та за яку позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., а часткове задоволення позовних вимог пов`язано виключно з іншим способом захисту порушеного права, то на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір у сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Жовтнева, 57, код ЄДРПОУ 04526457) про визнання протиправною відмови, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Жовтнева, 57, код ЄДРПОУ 04526457) від 30.01.2020 р. № 908 "Про відмову громадянам в наданні згоди на виготовлення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок" в частині відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання від 14.01.2020 р.

Зобов`язати Лазурненську селищну раду Скадовського району Херсонської області (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Жовтнева, 57, код ЄДРПОУ 04526457) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 14.01.2020 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт.Лазурне, вул.Жовтнева, 57, код ЄДРПОУ 04526457) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 109040000