Рішення № 91096639, 21.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/783/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2019р. №0001081406, №0001071406,–

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.09.2019р. №0001081406, №0001071406, посилаючись на те, що прийняття податкового повідомлення-рішення поза межами строку, встановленого п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, є порушенням порядку оформлення результатів перевірок, що може стати однією із підстав для визнання недійсним такого податкового повідомлення-рішення в судовому порядку. Також, позивач стверджує, що весь товар на місці проведення його господарської діяльності обліковано. Торгівля алкогольними напоями на розлив для споживання на місці, ФОП ОСОБА_1 не здійснювалась. При цьому, позивач зазначає, що у платника податків наявні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №15330308201902858 від 06.06.2019року. Податкові накладні на товари, котрі зазначено в додатках до актів перевірки, контролююч органи не запитували, водночас, підтверджуючі документи на всі товари у платника податків наявні.

Відповідач – Головне управління ДПС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 06.03.2020р. вхід.№10508/20), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень від 20.09.2019р. №0001081406, №0001071406, оскільки під час проведення фактичної перевірки кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 , встановлено факт здійснення продажу на розлив пива «Янтарь», місткістю 0,5л., вартістю 30грн. (фіскальний чек №0000001109 від 13.08.2019р.) для споживання на місці, за відсутності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, а також не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 23605грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/783/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2019р. №0001081406, №0001071406.

Ухвалою суду від 20.03.2020р. провадження у справі №420/783/20 зупинено відповідно до п.1 ч.2 ст.236 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2020р. поновлено провадження у справі відповідно до приписів ч.1 ст.237 КАС України.

Ухвалою суду від 14.07.2020р. відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.

05.08.2020р. до Одеського окружного адміністративного суду від повноважного представника позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшло клопотання (вхід.№30506/20) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Таким чином, враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 13.08.2019р. фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці – кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 .

За наслідками вказаної перевірки перевіряючими складено Акт про результати фактичної перевірки №1026/15/33/РРО/ НОМЕР_1 від 21.08.2019р., у висновках котрого наголошено на виявленні факту реалізації пива «Янтарь» на розлив, місткістю 0,5л., вартістю 30грн. (фіскальний чек №0000001109 від 13.08.2019р.) для споживання на місці, за відсутності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, а також не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 23605грн., що призвело до порушення вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

На підставі складеного Акта перевірки №1026/15/33/РРО/ НОМЕР_1 від 21.08.2019р. Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2019р. №0001081406, №0001071406.

Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області від 20.09.2019р. №0001081406, №0001071406, позивач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 20.09.2019р. №0001081406, №0001071406, підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність в тимчасовій стаціонарній споруді для провадження підприємницької діяльності в Приморському парку м.Южного Одеської області, місце №63, згідно зі Схемою розміщення пересувних та стаціонарних тимчасових споруд в межах Приморського парку м.Южного Одеської області, затвердженою Рішенням Южненської міської ради від 14.06.2012р. №534-VІ, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Паспорта прив`язки від 20.06.2017р.

Як встановлено судом, та зазначено вище, під час проведення фактичної перевірки господарської одиниці – кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 , фахівцями податкового органу встановлено факт реалізації алкогольних напоїв на розлив (пива) для споживання на місці особою, що не має статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, що призвело до порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.2015р. №481/95-ВР, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 15-3 якого забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.

Частиною 12 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до частини 6 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Згідно з абзацом 10 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Таким чином, із системного аналізу вищеокреслених законодавчих приписів вбачається, що торгівля алкогольними напоями з метою їх споживання на місці дозволена лише суб`єктам господарювання, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів, недотримання таких умов є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно положень пункту 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002р. №219 ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Дану норму слід застосовувати з урахуванням того, що Наказом Міністерства економіки України від 09.10.2006р. №309 «Про внесення змін до деяких наказів» у назві та тексті Правил слова «громадське харчування» в усіх відмінках замінено словами «ресторанне господарство».

Пунктом 1.5 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства визначено, що заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс).

Відповідно до пункту 1.6 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями регулюється також Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996р. №854, відповідно до абзацу 2 пункту 2 яких роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має належним чином оформлені необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, зокрема, Ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №15330308201902858, терміном дії з 10.06.2019р. до 10.06.2020р.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та зважаючи, що у ФОП ОСОБА_1 наявна Ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №15330308201902858, суд дійшов висновку щодо наявності у суб`єкта господарювання відповідно і права на реалізацію алкогольних напоїв, протягом терміну дії вказаного дозвільного документа.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання відповідача, на необхідність застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафної санкції за реалізацію алкогольних напоїв на розлив (пива) для споживання на місці особою, що не має статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження продажу позивачем алкогольного напою на розлив саме для споживання на місці.

Водночас, не є юридично спроможним доказом, на думку суду, фіскальний чек від 13.08.2019р. №0000001109, оскільки даний розрахунковий документ підтверджує лише факт продажу алкогольного напою на розлив, проте жодним чином не свідчить про факт продажу напою саме з метою споживання на місці.

До того ж, суб`єктом владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження наявності у ФОП ОСОБА_1 умови і обладнання, які б надавали можливість покупцям споживати алкогольні напої за місцем його реалізації.

Між тим, суд вважає за доцільне зауважити, що акт перевірки не слугує безперечним доказом вчинення правопорушення в межах спірних правовідносин, та має оцінюватись судом у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Відтак, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини по справі в системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафної санкції за реалізацію алкогольних напоїв на розлив (пива) для споживання на місці особою, що не має статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, та відповідно протиправності винесення Головним управлінням ДПС в Одеській області спірного податкового повідомлення-рішення від 20.09.2019р. №0001071406.

Між тим, не є правомірною, обґрунтованою, та відповідно не підлягає задоволенню вимога позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.09.2019р. №0001081406 щодо застосування суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено в наявному у матеріалах справи Акті перевірки №1026/15/33/РРО/ НОМЕР_1 від 21.08.2019р., ФОП ОСОБА_1 не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 23605грн., що призвело до порушення вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

При цьому, належних, та юридично спроможних доказів, які б спростовували означене порушення, натомість, підтверджували ведення ФОП ОСОБА_1 , в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 23605грн., позивачем суду не надано.

Не дотримання вказаних правил є наслідком відповідальності, передбаченої ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за правилами якої до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку та не зареєстрований платником податку на додану вартість, позивачем суду не надано.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що ані під час проведення фактичної перевірки господарської одиниці – кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 , ані під час судового розгляду справи, позивачем не надано Книги обліку доходів і витрат, обов`язковість ведення фізичними особами-підприємцями якої передбачено вимогами пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку щодо правомірності, та обґрунтованості застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 23605грн.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2019р. №0001081406, №0001071406 підлягають задоволенню частково, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2019р. №0001081406, №0001071406, задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.09.2019р. №0001071406.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 420(вісімсот сорок)грн. 40коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.