Рішення № 91096589, 21.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4550/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України у не розгляді по суті скарги від 13.03.2020 року та такою, що порушує права позивача;

2) зобов`язати Міністерство соціальної політики України вчинити певні дії щодо розгляду по суті скарги від 13.03.2020 року, відповідно до вимог ст. 7, 15, 16, 20 Закону України “Про звернення громадян”, розглянути всі питання, які зазначені у скарзі, а саме:

- призначити та провести службове розслідування щодо незаконних і протиправних дій з боку керівництва ГУ ПФУ в Одеській області. Об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити факти, які викладено у скарзі;

- невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій посадовців ГУ ПФУ в Одеській області. Зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області анулювати лист ГУ ПФУ в Одеській області №4979/03 від 26.03.2019 року;

- вирішити питання щодо притягнення до відповідальності за систематичні умисні протиправні дії заступників начальника ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визначити доцільність їх перебування на керівних посадах;

- вирішити питання щодо направлення матеріалів службового розслідування до правоохоронних органів, з метою притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ГУ ПФУ в Одеській області за ознаками ст.382 КК України;

- надати обґрунтовану письмову відповідь на скаргу, із обов`язковим зазначенням заходів, які було проведено, як щодо відновлення прав позивача, так і покарання винних осіб. Також повідомити про профілактичні заходи, які було проведено з метою попередження та недопущення скоєння чиновниками, які перебувають на державній службі у Пенсійному фонді України, правопорушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку з тим, що діяльність Пенсійного фонду України, як центрального органу виконавчої влади, спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення, 13.03.2020 року позивачем, відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян», направлено міністрові соціальної політики України скаргу на протиправні дії посадовців Пенсійного фонду України.

08.05.2020 року згідно з печаткою «Укрпошти» на конверті, позивачем отримано відповідь, а точніше – відписку №1552/0/5-20/29 від 29.04.2020 року на скаргу на протиправні дії посадовців Пенсійного фонду України, в якій не містяться відповіді на всі питання, які зазначено у скарзі.

Позивач у скарзі до Міністра, керуючись п.3 ст.10 Положення про Міністерство соціальної політики», яким визначено, що Міністр спрямовує та координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема: ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, їх заступників, інших державних службовців і працівників апарату таких центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління зазначених центральних органів виконавчої влади, просив Міністра призначити та провести службове розслідування щодо незаконних і протиправних дій з боку керівництва Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які систематично порушують законодавство України, не виконують рішення суду, які набрали чинності, тим самим порушуючи права позивача.

Позивач вказав, що він просив об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити факти, які викладено у скарзі.

Крім цього, позивач просив невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій посадовців ГУ ПФУ в Одеській області та зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області анулювати лист ГУ ПФУ в Одеській області №4979/03 від 26.03.2019 року, у зв`язку з тим, що направлення його до державних установ судом визнано протиправним.

Але, незважаючи на вимоги п.3 ст.10 Положення про Міністерство соціальної політики, Міністром не вжито заходів до припинення неправомірних дій посадовців ГУ ПФУ в Одеській області, не призначено та не проведено службового розслідування щодо перевірки фактів, які вказані у скарзі та не визначені всі посадовці Пенсійного фонду України, причетні до протиправних дій по невиконанню судових рішень.

Позивач також просив зобов`язати Пенсійний фонд України анулювати листи від 05.08.2016 року №25145/07-10 та від 23.01.2019 року №1829/06-30 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв`язку з тим, що їх виконано на підставі неправдивої інформації ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення національного суду на підставі сплати суми заборгованості у розмірі 2357,92 грн., яка нібито складає заборгованість перед позивачем, відповідно до постанови суду від 17.12.2012 року по справі №2а/1570/8165/2011, надання якої визнано рішенням суду протиправним.

Позивач зазначив, що у своїй скарзі також просив Міністра, відповідно до п.3 ст.10 Положення про Міністерство соціальної політики, яким визначено, що Міністр ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, територіальних органів таких центральних органів виконавчої влади та їх заступників, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління зазначених центральних органів виконавчої влади, вирішити питання щодо притягнення до відповідальності за систематичні умисні протиправні дії заступників начальника ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визначити доцільність їх перебування на керівних посадах.

Але, не зважаючи на вимоги п.3 ст.10 Положення про Міністерство соціальної політики, за протиправні дії Міністром не притягнуто до відповідальності посадовців ГУ ПФУ в Одеській області.

Позивач у скарзі просив вирішити питання щодо направлення матеріалів службового розслідування до правоохоронних органів з метою притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ГУ ПФУ в Одеській області, які, маючи рішення суду по адміністративній справі №501/2380/17, і це підтверджується апеляційними оскарженнями, умисно не виконували його протягом 17-ти місяців, що підтверджується окремою ухвалою по адміністративній справі №501/3633/19, якою визнано протиправними дії посадовців ГУ ПФУ в Одеській області, та продовжують порушувати закон і не виконувати рішення суду до наступного часу, що є злочином за ознаками ст.382 КК України.

Позивач вказав, що у скарзі ним зазначено прохання про надання обґрунтованої письмової відповіді на скаргу, із обов`язковим зазначенням заходів, які було проведено, як щодо відновлення його прав, так і покарання винних осіб. Також просив повідомити про профілактичні заходи, які було проведено, з метою попередження та недопущення скоєння чиновниками, які перебувають на державній службі, правопорушень, а головне, порушень прав громадян, які їх утримують за рахунок податків і зборів.

Скаргу до Міністра соціальної політики України, в порушення вимог ст.ст. 7, 16, 20 Закону України «Про звернення громадян», не опрацьовано. У відповіді на скаргу взагалі не йдеться про призначення службового розслідування щодо перевірки фактів протиправних дій посадовців Пенсійного фонду України, які неодноразово встановлено судом України, та притягнення їх до відповідальності.

Позивач вказав, що у відписці на його скаргу не міститься інформація про об`єктивну, всебічну і вчасну перевірку фактів, які викладено у скарзі. У скарзі позивача від 13.03.2020 року викладено всі обставини протиправних дій посадовців, додано копії судових рішень та інших документів, які підтверджують протиправність дій посадовців Пенсійного фонду України.

Ухвалою від 02 червня 2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Зазначено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, та справу буде розглянуто у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

20.07.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що до Мінсоцполітики 24.03.2020 року за вх. №Я-6103/0/4-20 надійшла скарга ОСОБА_1 від 18.03.2020 року стосовно виконання рішень суду з перерахунку пенсії, де відповідачем є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Мінсоцполітики разом із Пенсійним фондом України було розглянуто скаргу ОСОБА_1 та надано відповідь листом від 29.04.2020 року №1552/0/5-20/29.

Відповідач вказав, що Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право, зокрема, порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсійним фондом України, судові рішення, ухвалені на користь ОСОБА_1 , виконано спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в межах покладених зобов`язань.

Відповідач вважав, що в діях Міністерства не вбачається порушення норм Закону України «Про звернення громадян», так як відповідь заявнику була надана в строк, що підтверджується відповідним листом та із відповідною інформацією, що запитував позивач.

Мінсоцполітики при розгляді скарги ОСОБА_1 від 18.03.2020 року не порушувало прав позивача, діяло у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.

24.07.2020 року позивач подав відповідь на відзив.

Відповідно до пункту 2 розділу І Закону України від 30.03.2020 року № 540-ІХ, яким доповнено розділ VI КАС України пунктом 3, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), продовжено, серед іншого, строки на подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення, а також строки розгляду адміністративної справи - на строк дії такого карантину.

В подальшому Законом України від 18.06.2020 року № 731-IX пункт 3 розділу VI КАС України викладено у новій редакції.

З урахуванням приписів п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України та п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 731-IX від 18.06.2020 року, строк на подання позивачем заперечень на відповідь на відзив сплинув 06.08.2020 року.

З урахуванням викладеного, суд розпочав розгляд справи по суті у письмовому провадженні з 07.08.2020 року.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 24.03.2020 року до Міністерства соціальної політики України за вхід. №Я-6103/0/4-20 надійшла скарга ОСОБА_1 від 18.03.2020 року, в якій заявник просив (а.с. 43-54):

1. Керуючись п.3 ст.10 Положення про Міністерство соціальної політики, яким визначено, що Міністр спрямовує та координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема: ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, їх заступників, інших державних службовців і працівників апарату таких центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління зазначених центральних органів виконавчої влади, призначити та провести службове розслідування щодо незаконних і протиправних дій з боку керівництва ГУ ПФУ в Одеській області, які систематично порушують законодавство України, не виконують рішення суду, які набрали чинності, тим самим порушуючи мої права. Об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити факти, які викладено у скарзі;

2. Невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій посадовців ГУ ПФУ в Одеській області. Зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області анулювати листи ГУ ПФУ в Одеській області №18293/03 від 02.11.2018 року та №4979/03 від 26.03.2019, у зв`язку з тим, що направлення їх до державних установ судом визнано протиправним;

3. Зобов`язати Пенсійний фонд України анулювати листи від 05.08.2016 року №25145/07-10 та від 23.01.2019 року №1829/06-30 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв`язку з тим, що їх виконано на підставі неправдивої інформації ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення національного суду на підставі сплати суми заборгованості у розмірі 2357,92 грн., яка нібито складає заборгованість перед позивачем, відповідно до постанови суду від 17.12.2012 року по справі №2а/1570/8165/2011, надання якої визнано рішенням суду протиправним;

4. Відповідно до п.3 ст.10 Положення про Міністерство соціальної політики, яким визначено, що Міністр ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, територіальних органів таких центральних органів виконавчої влади та їх заступників, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління зазначених центральних органів виконавчої влади, вирішити питання щодо притягнення до відповідальності за систематичні умисні протиправні дії заступників начальника ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визначити доцільність їх перебування на керівних посадах, так-як їх протиправні дії підривають довіру суспільства до державної інституції, і становлять особливу суспільну небезпеку, загрожуючи національній безпеці Держави, порушуючи конституційні права та законні інтереси громадян України, і штовхаючи їх на неправомірні дії;

5. Забезпечити поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку зі скаргою рішень, а саме: виконати рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 року по адміністративній справі №501/2380/17 та змусити ГУ ПФУ в Одеській області виплатити суму компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 станом на 01.06.2017 року у розмірі 17138,13 грн. відповідно до окремої ухвали по адміністративній справі №501/3633/19;

6. Вирішити питання щодо направлення матеріалів службового, розслідування до правоохоронних органів з метою притягнення що кримінальної відповідальності посадових осіб ГУ ПФУ в Одеській області, які маючи рішення суду по адміністративній справі №501/2380/17, і це підтверджується апеляційними оскарженнями, умисно не виконували його протягом 17-ти місяців, що підтверджується окремою ухвалою по адміністративній справі №501/3633/19, якою визнано протиправними дії посадовців ГУ ПФУ в Одеській області, та продовжують порушувати закон і не виконувати рішення суду до наступного часу, що є злочином за ознаками ст. 382 КК України;

7. Надати обґрунтовану письмову відповідь на скаргу, із обов`язковим зазначенням заходів, які було проведено, як щодо відновлення моїх прав, так і покарання винних осіб. Також повідомити про профілактичні заходи, які було проведено, з метою попередження та недопущення скоєння чиновниками, які перебувають на державній службі, правопорушень, а головне порушень прав громадян, які їх утримують за рахунок податків і зборів.

Міністерство соціальної політики України листом від 07.04.2020 року №2531/0/196-20 звернулося до Пенсійного фонду України про надання детальної інформації з усіх порушених у зверненні питань (а.с. 55).

Пенсійний фонд України листом №2800-030102-8/11892 від 13.04.2020 року повідомив Міністерству соціальної політики України про те, що ОСОБА_1 з 13.08.2008 року отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. До Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшло подання управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в Одеській області від 29.09.2011 року №14/1029 та від 28.04.2011 року №1054 (2263) про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з повторним звільненням з органів внутрішніх справ, до якого додані заяви пенсіонера про проведення перерахунку пенсії, довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.01.2008 року. Перерахунок пенсії було проведено з урахуванням норм статті 51 Закону. Доплату пенсії за період з 01.10.2010 по 31.10.2011 ОСОБА_1 виплачено в листопаді 2011 року. На виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 по справі №2а/1570/8165/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, якою було зобов`язано Головне управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 13.08.2008 відповідно до подання управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29.09.2011 № 14/1029 з урахуванням процентної надбавки за вислугу років у календарному обчисленні (21 рік 4 місяці 28 днів), у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дня, проведено відповідний перерахунок пенсії заявнику. Доплатою по перерахунку за період 13.08.2008 по 30.09.2010 заявника забезпечено у вересні 2016 року. До Головного управління надійшла постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №501/2380/17, якою було постановлено стягнути з Головного управління суму компенсації втрати частини доходів станом на 01.02.2016. Головним управлінням державної казначейської служби України в Одеській області повідомлено, що кошти ОСОБА_1 були перераховані на підставі виконавчого листа Іллічівського міського суду Одеської області від 09.10.2018 у справі №501/2380/17 у грудні 2019 року. Крім того, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №501/2380/17 було зобов`язано Головне управління вчинити певні дії щодо розрахунку суми компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 станом на наступний час, тобто станом на червень 2017 року. Головним управлінням було здійснено відповідний розрахунок, згідно з яким сума компенсації відсутня. Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №501/3633/19 зобов`язано виконати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №501/2380/17 та виплатити суму компенсації втрати частини-доходів ОСОБА_1 станом на 01.06.2017 у розмірі 17138,13 грн. Інформація про нараховану ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів станом на 01.06.2017 у розмірі 17138,13 грн. внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (а.с. 56-57).

Міністерство соціальної політики України листом від 29.04.2020 року за №1552/0/5-20/29 повідомило ОСОБА_1 про те, що пенсійне забезпечення колишніх військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262). Зазначено, що позивач з 13.08.2008 отримуєте пенсію як особа з інвалідністю II групи внаслідок війни, призначену відповідно до Закону №2262. У зв`язку з повторним звільненням позивача з органів внутрішніх справ до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшло подання управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в Одеській області від 29.09.2011 №14/1029 та від 28.04.2011 №1054 (2263) про проведення перерахунку пенсії, до якого було додано заяву про проведення перерахунку пенсії, довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.01.2008. Перерахунок пенсії було проведено з урахуванням норм статті 51 Закону №2262. Доплату пенсії за період з 01.10.2010 по 31.10.2011 виплачено в листопаді 2011 року. Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов`язань в установленому чинним законодавством порядку. На виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 у справі №2а/1570/8165/2011, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, якою було зобов`язано Головне управління провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 13.08.2008 відповідно до подання управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29.09.2011 №14/1029 з урахуванням відсоткової надбавки за вислугу років у календарному обчисленні (21 рік 4 місяці 28 днів), у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дня, проведено відповідний перерахунок пенсії. Доплату у зв`язку з перерахунком за період з 13.08.2008 по 30.09.2010 забезпечено у вересні 2016 року. Також постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №501/2380/17 було постановлено стягнути з Головного управління суму компенсації втрати частини доходів станом на 01.02.2016. При цьому Головним управлінням державної казначейської служби України в Одеській області повідомлено, що кошти на підставі виконавчого листа Іллічівського міського суду Одеської області від 09.10.2018 у справі №501/2380/17 було перераховано у грудні 2019 року. Крім того, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №501/2380/17 було зобов`язано Головне управління вчинити певні дії щодо розрахунку суми компенсації Вам втрати частини доходів станом на червень 2017 року. Головним управлінням було проведено відповідний розрахунок, згідно з яким сума компенсації становить 0 гривень. Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №501/3633/19 зобов`язано Головне управління виконати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №501/2380/17 та виплатити суму компенсації втрати частини доходів станом на 01.06.2017 у розмірі 17138,13 гривні. У листів зазначено, що інформацію про нараховану позивачу компенсацію втрати частини доходів станом на 01.06.2017 у розмірі 17138,13 грн. внесено до реєстру рішень, які виконуються за окремою бюджетною програмою, та буде виплачено згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Водночас інформовано, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. При цьому, завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) покладено на органи державної виконавчої служби Міністерства юстиції. Мінсоцполітики як центральний орган виконавчої влади не може втручатися в діяльність судів або впливати на прийняття ними рішень (а.с. 58-60).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст.3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про звернення громадян", до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про звернення громадян", скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Згідно частини 1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до частин 2, 3 вказаної статті на обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Суд вважає обгрунтованими та бере до уваги доводи позивача про те, що Мінсоцполітики не надало повної та обґрунтованої відповіді на усі питання, викладені у скарзі позивача від 18.03.2020 року.

У відповіді Мінсоцполітики від 29.04.2020 року за №1552/0/5-20/29 не міститься інформації про об`єктивну, всебічну і вчасну перевірку фактів, які викладені у скарзі позивача. Жодне питання, порушене позивачем у зверненні, по суті не було розглянуте. Відповідь Мінсоцполітики містить виключно хронологію подій щодо призначення та перерахунку пенсії позивача, а також ухвалення судами рішень за позовами ОСОБА_1 . Проте така інформація відома позивачу, і про її надання він відповідача не просив.

У відзиві на позов відповідач перелічує вимоги законів України, однак не наводить доводів на спростування вимог позивача.

Твердження відповідача про своєчасний розгляд та надання відповіді на звернення позивача суд вважає безпідставними, оскільки встановлений частиною 1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян" місячний строк розгляду звернень відповідачем не дотримано, оскільки звернення надійшло відповідачу 24.03.2020 року, а відповідь на нього надана 29.04.2020 року. При цьому про продовження строку розгляду звернення позивача у місячний термін також повідомлено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем приписів ч.1 ст.15 та ч.1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян" щодо об`єктивного і вчасного розгляду звернення позивача, перевірки викладених в ньому фактів, повідомлення позивача про наслідки розгляду звернення по суті порушених у зверненні питань.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій (бездіяльності), у той час як позивач довів протиправність бездіяльності відповідача щодо не розгляду його звернення по суті порушених у зверненні питань. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Як зазначено судом вище, усі порушені позивачем у зверненні питання, залишилися невирішеними. Їх зміст наведений в описовій та мотивувальній частинах даного рішення, тому суд не вбачає необхідності втретє перелічувати питання, які не знайшли свого вирішення, в резолютивній частині, та вважає достатнім послатися на саме звернення позивача, яке не було розглянуте належним чином.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Міністерства соціальної політики України (адреса: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567866) – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України у не розгляді по суті скарги ОСОБА_1 від 18.03.2020 року та такою, що порушує права позивача.

Зобов`язати Міністерство соціальної політики України розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 18.03.2020 року відповідно до вимог ст.ст.7, 15, 16, 20 Закону України "Про звернення громадян" та надати обґрунтовану відповідь на усі питання, які зазначені у скарзі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів