Рішення № 91096233, 20.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року Справа № 280/3119/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.206, прим. 4, код ЄДРПОУ 37573068) до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м. Дніпро, вул. Перемоги, буд. 129, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправними розпорядження та пунктів вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (далі – позивач) звернувся із позовною заявою до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати пункти 1 та 2 вимоги № 04-08-08-14/1536 від 24.04.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області протиправними та такими, що не підлягають виконанню; визнати розпорядження №4 від 24.04.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області про зупинення операцій з бюджетними коштами протиправним та таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що пункти 1, 2 вимоги № 04-08-08-14/1536 від 24.04.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області не відповідають вимогам чинного законодавства, є протиправними та не можуть бути виконані Департаментом, оскільки у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків. Також, Департамент вважає, що розпорядження №4 від 24.04.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області про зупинення операцій з бюджетними коштами є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки посилання Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області на порушення вимог п. 3,5,46 Порядку та п. 40 частини першої статті 116 БК України не дає змоги встановити які саме порушення бюджетного законодавства здійснені Департаментом. Разом з тим, відповідно до вимог п. 2 «Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами» уповноважений орган приймає розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами протягом трьох робочих днів з дня надходження акту ревізії. Акт ревізії складено відповідачем 10.03.2020. Розпорядження прийнято відповідачем лише 24.04.2020, тобто з порушенням зазначених строків. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовну заяву не визнав, у відзиві від 12.06.2020 вх. № 27369 посилається на те, що вимога від 24.04.2020 № 04-08-08-14/1536 винесена у спосіб визначений законодавством, у межах повноважень органів державного фінансового контролю та з урахуванням висновків Верховного Суду. Щодо оскарження розпорядження № 4 від 24.04.2020 про зупинення операцій з бюджетними коштами зазначає, що термін його дії встановлено до 08.05.2020 і на час розгляду справи втратило чинність. Крім того зазначає, що згідно положень ст. 124 Бюджетного кодексу України розпорядження могло бути оскаржено позивачем в судовому порядку протягом 10 днів з його винесення, чого зроблено не було. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 18.05.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/3119/20. Призначено підготовче судове засідання на 18 червня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 18.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.07.2020.

17.07.2020 представником позивача подано клопотання вх. № 32695 про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Клопотанням від 14.07.2020 вх.№ 32251 відповідач просив суд відкласти розгляд справи. Клопотання розглянути за відсутності уповноваженого представника.

Вирішуючи клопотання про відкладення розгляду справи суд не вбачає підстав для його задоволення, виходить з наступного.

В обґрунтування заявленого клопотання про відкладення розгляду справи відповідач посилається на запроваджений на території держави карантин. При цьому, будь-яких інших поважних причин неможливості забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання відповідач не зазначає.

Суд враховує, що наявність встановленого на території держави карантину не завадила представникам відповідача прибути у судове засідання 18.06.2020.

Крім того, суд наголошує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року до статті 195 КАС України внесено зміни, відповідно до яких учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відтак, суд не встановив поважних причин неявки представника відповідача у судове засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 27.01.2020 по 10.03.2020 Управлінням східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.

За результатами проведеної ревізії Управлінням східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області складено Акт №08.08-20/2 від 10.03.2020 за висновками якого встановлено порушень на загальну суму 359 741,92 грн., в т.ч. зайві виплати заробітної плати на загальну суму 4111,40 грн. (порушення усунуто в повному обсязі); зайве перерахування єдиного внеску на загальну суму 904,50 грн. (порушення усунуто в повному обсязі); покриття Департаментом витрат сторонніх юридичних осіб (КП «УКБ») на надання послуг охорони в загальній сумі 94 864,42 грн.; недоотримання орендної плати за надання в оренду комунального майна на загальну суму 259 861,60 грн., в т.ч. бюджетом міста на суму 224 814,69 грн. та балансоутримувачем майна (КП «ВРЕЖО №7») у сумі 25 046,91 грн.

Не погодившись з порушеннями зазначеними в Акті, Департаментом надані заперечення №1396/01/01-07 від 25.03.2020, які не були прийняті відповідачем, про що зазначено у висновку на заперечення до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності № 04-08-08-14/1509 від 22.04.2020.

Вимогою № 04-08-08-14/1536 від 24.04.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області вимагає:

1) Забезпечити відповідно до норм ст. 216 - 229 Господарського кодексу України, ст.22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування із Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОР1ЖГАЗ» на користь міського бюджету коштів від оренди комунального майна на суму 224814,69 грн., на користь Балансоутримувача, яким є Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно - експлуатаційне об`єднання №7», коштів у сумі 35046,91 гривень;

2) Забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, ст. 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» на користь Департаменту коштів на суму 94864,42 гривень.

3) Розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, установленому законодавством, до відповідальності працівників Департаменту, відповідальних за допущені порушення.

Також, на адресу Департаменту надійшло розпорядження Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області №4 від 24.04.2020 про зупинення операцій з бюджетними коштами.

Не погоджуючись із п.п. 1, 2 вимоги № 04-08-08-14/1536 від 24.04.2020 та розпорядженням №4 від 24.04.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на час прийняття спірної вимоги, далі - Закон № 2939-XII).

Частиною першою статті 1 Закону № 2939-XII передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень (підпункт 4 пункту 4 Положення № 43).

Уживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункти 13, 23 пункту 6 Положення № 43).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; вертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність МОЖЕ бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою у постановах, зокрема, у постановах від 07.10.2014 у справі № 21-368а14, від 14.10.2014 у справі №21-453а14, від 18.11.2014 у справі №21-461а14, від 20.01.2015 у справі №21-601а14, від 27.01.2015 у справі № 21-436а14, від 10.02.2015 у справі №21-632а14, від 15.04.2014 у справах №№ 21-40а14, 21-63а14), від 13.05.2014 у справі № 21-89а14, від 29.05.2017 у справі №826/6304/16, від 23.02.2016 у справі №818/1857/14 тощо.

Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі № 808/6509/13-а.

У справі, яка розглядається позивач просить визнати пункти 1 та 2 вимоги № 04-08-08-14/1536 від 24.04.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області протиправними.

Суд наголошує, що предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача. Натомість, у справі, яка розглядається, Держаудитслужба пред`явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, при цьому як п.1 та к і п.2 вимоги вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Разом з цим дії відповідача щодо включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей самі по собі не створюють та не припиняють права чи обов`язків особи, а лише фіксують певні факти.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 820/339/17, від 11 лютого 2020 у справі № 804/2282/16, від 18.03.2020 у справі № П/811/140/17.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки оскаржувана вимога не містить імперативного характеру та не створює правових наслідків для позивача.

Щодо оскарження позивачем розпорядження №4 від 24.04.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області про зупинення операцій з бюджетними коштами суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу: зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1-3, 10, 11, 14-29, 32-36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 120 Бюджетного кодексу України зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України. Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на строк до 30 днів у межах поточного бюджетного періоду, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 № 21 затверджено Порядок зупинення операцій з бюджетними коштами (далі - Порядок №21).

Так, Порядком № 21 визначено механізм застосування Мінфіном, органами Державної казначейської служби, Держаудитслужби, місцевими фінансовими органами, головними розпорядниками бюджетних коштів (далі - уповноважений орган) у межах наданих їм повноважень до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів (далі - розпорядники та/або одержувачі) такого заходу впливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами.

Відповідно до п. 2 Порядку № 21 зупинення операцій з бюджетними коштами застосовується у разі виявлення факту порушення вимог бюджетного законодавства,

передбаченого пунктом 2 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України , і полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунків розпорядників та/або одержувачів, крім випадків, визначених абзацами третім - п`ятим пункту 3 цього Порядку. При цьому складається протокол про порушення бюджетного законодавства.

Якщо факт порушення вимог бюджетного законодавства зафіксовано в акті ревізії контролюючого органу, то протокол про порушення вимог бюджетного законодавства не складається.

На підставі зазначеного протоколу або акта ревізії уповноважений орган приймає протягом трьох робочих днів з дня його надходження розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами (далі - розпорядження про зупинення операцій) за формою згідно з додатком 1.

Даним пунктом визначено, що строк рахується не з дня складення акту ревізії, а саме з дня його надходження.

Відповідно до положень ч. 1 п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (зі змінами, далі – Порядок № 550) , акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Відповідно до п.28, 39 - 43 Порядку №550, акт ревізії складається у трьох примірниках: перший - для органу державного фінансового контролю, другий - для об`єкта контролю, третій - для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених цим Порядком та законодавством. Перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об`єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії одним із таких способів: а) особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об`єкта контролю; б) через канцелярію (підрозділ з питань діловодства) з відміткою на примірнику акта органу державного фінансового контролю про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції об`єкта контролю та підписом працівника канцелярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію; в) рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням. При цьому на примірнику акта, що залишається в органі державного фінансового контролю, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів ревізії. Керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об`єкта контролю зобов`язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням. Після надходження підписаних керівником і головним бухгалтером об`єкта контролю першого і третього примірників акта ревізії орган державного фінансового контролю не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання видає об`єкту контролю другий примірник акта ревізії. У разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об`єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник органу державного фінансового контролю. Орган державного фінансового контролю аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Таким чином, заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта, а отже і орган державного фінансового контролю не уповноважений вживати відповідних заходів для реалізації результатів ревізії до моменту надіслання об`єкту контролю висновків на заперечення, якщо такі надійшли.

В даному випадку, акт був складений 10.03.2020, Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 25.03.2020 №1396/01/01-07 подані зауваження та заперечення на акт та 22.04.2020 відповідачем наданий висновок № 04-08-08-14/1509 на заперечення до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності.

Відтак, розпорядження №4 від 24.04.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області про зупинення операцій з бюджетними коштами винесено у строки, передбачені Порядком № 21.

Крім того, враховуючи встановлені відповідачем факти порушення вимог бюджетного законодавства, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України, суд вважає, що Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області мало передбачені законом підстави для прийняття розпорядження №4 від 24.04.2020.

Отже, підстави для визнання протиправним та таким, що не підлягає виконанню розпорядження №4 від 24.04.2020 у суду відсутні.

Доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення із позовом до суду в частині оскарження розпорядження №4 від 24.04.2020, суд відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до п.16 Порядку № 21 розпорядження про зупинення операцій може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 124 Бюджетного кодексу України.

Статтею 124 Бюджетного кодексу України передбачено, що рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено у порядку, встановленому законом. Рішення може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом. Оскарження рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства не зупиняє виконання зазначеного рішення.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, стаття 122 КАС України визначає загальний строк звернення із позовом до суду – шість місяців. Однак, передбачає можливість того, що іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

В даному випадку, ст.124 Бюджетного кодексу України визначає, що рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено в суді протягом 10 днів з дня його винесення.

Оскільки, розпорядження №4 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області про зупинення операцій з бюджетними коштами винесено 24.04.2020, то строк на його оскарження в суді сплинув 04.05.2020.

Із позовною заявою Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся 06.05.2020, згідно поштового штампу на конверті.

Однак, згідно з п. 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з даним позовом не пропущений, оскільки він продовжився на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовної заяви судом відмовлено, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.206, прим. 4, код ЄДРПОУ 37573068) до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м. Дніпро, вул. Перемоги, буд. 129, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправними розпорядження та пунктів вимоги, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20 серпня 2020 року.

Суддя Л.Я. Максименко