Ухвала суду № 91096016, 21.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 серпня 2020 року м. Житомир справа №293/1463/20

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

22 липня 2020 року до Черняхівського районного суду Житомирської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить:

- поновити строк на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору;

- поновити строк на оскарження постанови про накладення арешту на майно;

- витребувати від Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали виконавчого провадження №55641967;

- визнати протиправною та скасувати постанову №55641967 від 26 січня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 5615,51 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника №55641967 від 10 лютого 2020 року, яка була винесена старшим державним виконавцем Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- зобов`язати Черняхівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови від 10 лютого 2019 року у ВП №5564196, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №155783647.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 23 липня 2020 року позовну заяву передано до Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено головуючого суддю Гуріна Д.М.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем у порушення норм вказаної статті до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, натомість позивачем у пункті 2 прохальної частини позовної заяви викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на малозабезпеченість.

Суд, дослідивши клопотання позивача про звільнення від сплати судових витрат, дійшов висновку про відмову у його задоволенні.

Питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат регулюється статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, положеннями частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями частини 1 статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №3674-VI суд може відстрочити або звільнити від сплати судового збору на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, положеннями частини 1 статті 8 Закону №3674-VI визначено чіткий перелік умов, за наявності яких позивачу може бути відстрочено чи звільнено від сплати судового збору.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

При цьому, доказів наявності у позивача статусу особи, визначеної у пункті 2 частини 1 статті 8 Закону України №3674-VI або існування будь-яких інших передбачених законодавством підстав для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору позивачем не надано.

Стосовно доводів позивача в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору про малозабезпеченість, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат, суд зобов`язаний з`ясувати майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

При зменшенні тягаря судових витрат суд може виходити з такого. Якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів, визначених наведеною статтею. Але це не єдина підстава. Суд може врахувати також, наприклад, великі витрати особи на лікування чи інші життєво необхідні витрати, що не дають можливості оплатити судові витрати.

У матеріалах позовної заяви відсутні докази, які б свідчили про тяжке матеріальне становище чи малозабезпеченість позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя NR (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Крім того, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що вона містить дві позовні вимоги, а саме: про визнання протиправною та скасування постанови №55641967 від 26 січня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 5615,51 грн, яка є майновою (судовий збір за подання якої становить 840,80 грн) та про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника №55641967 від 10 лютого 2020 року, а також про зобов`язання Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови від 10 лютого 2019 року у ВП №5564196, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №155783647, які є немайновими (судовий збір за подання яких становить 840,80 грн).

Згідно абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.

Зважаючи на зазначене, позивачу за подання до суду даного позову, з урахуванням позовних вимог і розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року, під час подачі позову до суду необхідно сплати судовий збір у сумі 1680,00 грн за такими реквізитами: отримувач коштів Житомирська міська отг 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA048999980313181206084006797, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем у порушення вимог вказаної норми не зазначено у позовній заяві його електронної адреси або адреси електронної пошти, а також електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача та не вказав ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:

- належних доказів сплати судового збору в сумі 1680,00 грн;

- нової (уточненої) у тому числі її примірника для надсилання на адресу відповідача із зазначенням у ній:

а) електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача;

б) ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Стосовно заявлених позивачем клопотань про поновлення строків на оскарження постанов від 10 лютого 2020 року та від 26 січня 2018 року, винесених у ВП №55641967, суд зазначає, що питання поновлення строків буде вирішено судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за необґрунтованістю.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Д.М. Гурін